Запропоновано фізичну модель процесу направленого росту багатошарових осадів у (1 + 1)-вимірному просторі й узагальнену модель формування осадів для різних випадків міжчастинкової взаємодії. На базі цих моделей проведено дослідження залежності коефіцієнта заповнення поверхні осаду частинками від розміру системи, обчислено скейлінгові показники. З використанням гравіметричного та кондуктометричного методів, експериментально досліджено кінетику седиментації рідинних систем на основі каолініту у діапазоні змін pH середовища від 4 до 10. Установлено, що збільшення значення pH призводить до зменшення за лінійним законом середнього розміру флокул та ущільнення осаду. В області проміжних значень pH (6.25, 7.05, 9.05) кінетика седиментації описується скейлінговими залежностями, де час кроссоверу визначає перехід від гравітаційного до дифузійного механізму формування осаду. Показано відповідність запропонованої моделі структуроутворення осадів одержаним експериментальним результатам. Досліджено перехідну реологічну поведінку концентрованих рідинних систем на основі каолінів. Для з'ясування осциляційної поведінки запропоновано кластерну модель, яка враховує залежність імовірності руйнування кластерів від мікроструктури агрегатів під дією гідродинамічних збурень.

Выполнен сравнительный анализ процессов седиментации высокодисперсных коллоидных растворов в поле гравитации, в центробежном поле ультрацентрифуги и при совместимом действии гравитационного и вертикального электрического полей на коллоидные частицы, а также рассмотрена эффективность каждого метода.

Разработано устройство емкостного измерителя разности уровней между суспензией, находящейся в широкой кювете и дисперсной средой, находящейся в капиллярной трубке седиментометра Вигнера, позволяющее автоматизировать процесс отсчета высоты этого столбика в соответствии с временем выпадения в осадок фракций твердой фазы суспензии в широкой трубке с возможностью дальнейшей автоматической обработки кривой осаждения частиц коллоидной системы.