Методами ІЧ-спектроскопії, віскозиметрії та діелектричної релаксації вивчено структурні характеристики поліакриламідів (ПАА) різного ступеня гідролізу. Встановлено взаємозв'язок між ступенем іонізації макромолекул ПАА та особливостями поведінки їх у водних розчинах та в полі дії електричних сил і температур.

Методами ИЧ-спектроскопии, вискозиметрии и диэлектрической релаксации изучены структурные характеристики полиакриламидов (ПАА) различной степени гидролиза. Установлена взаимосвязь между степенью ионизации макромолекул ПАА и особенностями поведения их в водных растворах и в поле действия электрических сил и температур.

By methods of ir spectoscropy, dielectric relaxation were studied structural properties of polyacrylamides (PAA) with different degree of hydrolysis. Stated correlation between the degree of ionization of macromolecules of PAA and characteristic properties of their behaviour in water solution and in the electrical field and in temperature.

УФ-спектроскопічно досліджено кінетику окиснювальної поліконденсації аніліну під дією пероксиду бензоїлу та вивчено особливості електрохімічного одержання функціональних полімерних плівок поліаніліну, допованого камфорасульфоновою кислотою в розчині 1-метил-2-піролідону. Методом циклічної вольтамперометрії вивчено електрохімічну активність плівок одержаного полімеру, нанесених на поверхню платинового, мідного, скловуглецевого електродів з метою формування тонкоплівкових електроактивних шарів на електропровідних субстратах як передумови створення платформ для сенсорів.

Розроблено методику формування біологічно сумісних високоміцних мембран із мурашинокислих розчинів сумішей ПА-6/ПВП. Підтверджено ефективність модифікування поліаміду-6 полівінілпіролідоном.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.2 + Л713.2

Рубрики:

Полімери, які містять у ланцюзі азот

Пластмаси на основі полімерів, які містять у ланцюзі азот

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.21 + Г733.5

Рубрики:

Поліаміни

Пектинові речовини. Геміцелюлози

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше синтезовано й охарактеризовано 5 нових дикарбонових кислот з імідними групами. Всього синтезовано 44 дикарбонові кислоти, 6 ангідридів кислот, 14 поліестероімідів, а також 44 полі(амідоіміди). З використанням аналітичних і спектральних методів підтверджено будову 27-ми мономерів та 15-ти полімерів. Уперше показано, що у разі використання оптично активних амінокислот можна одержати оптично активні дикарбонові кислоти з імідними групами, з яких реакцією з діолами або діамінами можна одержати оптично активні полімери. Показано, що можна одержати полі(естероіміди) та полі(амідоіміди) з високою термічною стійкістю, розчинні у ДМФА, які можна використовувати як шари, що орієнтують рідкі кристали. Виміряно кут змочування полі(амідоімідних) плівок двома рідкими кристалами (6СНВТ, СВ), а також коефіцієнт енергії зщеплення рідкого кристалу 6СНВТ на цих плівках.

Уперше одержано полімерні сполуки окиснювальною поліконденсацією позиційних ізомерів аміноацетофенону у кислому середовищі, підтверджено їх структуру та вивчено фізико-хімічні властивості, зокрема, досліджено термічну стійкість й апробовано як електроактивні матеріали для катодів у літієвих елементах. Показано, що первісними інтермедіатами за умов окиснювальної поліконденсації ізомерів аміноацетофенону й анізидину є нітренієві радикали, здатні ізомеризуватися у радикали хіноїдного типу. Відзначено, що ріст полімерного ланцюга відбувається внаслідок реакцій автоприскорення з участю молекул мономеру та рекомбінації між радикальними частинками, головним чином за типом "голова до хвоста". Одержано плівки електроактивних поліконденсантів ізомерів анізидину й аміноацетофенону на електродній поверхні та досліджено електрохімічні перетворення, які відбуваються під час окиснення-відновлення, а також одержано продукт окиснення конго червоного та сконструйовано на його основі літієве джерело живлення. Установлено, що структурні особливості поліконденсатів та їх фізико-хімічні властивості обумовлені електронним ефектом замісників у фенільних кільцях.

Досліджено особливості процесів сіткоутворення та формування структури поліціанурату за умов присутності мінерального шаруватого наповнювача монтморилоніту і/або гнучколанцюгового реакційноздатного модифікатора політетраметиленгліколю. Проаналізовано вплив наповнювача на властивості нанокомпозитів на основі гомо- та гібридних поліціануратних сіток. Вперше застосовано комбіновану модифікацію поліціануратів за допомогою органічного реакційноздатного полімеру та неорганічного алюмосилікатного наповнювача, вивчено особливості перебігу реакції поліциклотримеризації диціанового естеру за умов присутності модифікатора та наповнювача. Вперше встановлено, що модифіковані поліціанати характеризуються наногетерогенністю за умов модифікації олігомером і монтморилонітом. Вперше зафіксовано формування гібридної структури з подвійною наногетерогенністю. Встановлено, що даний ефект відбувається за рахунок нанофазового розподілу в гібридній поліціанурат-поліетерній сітці, а також за присутності наповнювача. Доведено, що застосування подвійної модифікації поліціануратів дозволяє одержати матеріали, що характеризуються високими значеннями механічного модуля.

Полімеризацією 4,4'-діамінодифенілметану і піромелітового діангідриду за наявності карбонанотрубок (КНТ) створено нанокомпозити з різним вмістом наповнювача. За допомогою методу рентгеноструктурного аналізу встановлено, що за підвищення вмісту КНТ, який перевищує поріг перколяції (~ 0,05 %), відбувається обернення контрасту структури.

За допомогою методу ЕПР та оптичної мікроскопії досліджено динаміку макроланцюгів і структурні особливості нанокомпозитів на основі полііміду та тетраетоксисилану. З аналізу обертальної дифузії нітроксильного парамагнітного зонда ТЕМПО показано, що введення неорганічної складової у поліімідну матрицю приводить до зменшення її рухливості у всіх випадках. Згідно з даними оптичної мікроскопії, введення неорганічної складової у поліімід супроводжується утворенням у системі неоднорідностей, кількість і середній розмір яких залежать від її вмісту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г122.425-24 + Г611.1 + Г722.21-27

Рубрики:

Сполуки кадмію з іншими елементами

Поліаміни

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено фазово-інверсійний метод сухо-мокрого формування ультрафільтраційних поліамідних мембран на базі мурашинокислих розчинів поліаміду-6 у присутності пороутворювачів. Встановлено оптимальний склад поливального розчину і оптимальні умови формування поліамідних ультрафільтраційних мембран.

Изучена возможность получения пленкообразующих композиций для создания защитных покрытий с улучшенными свойствами на основе ароматического полиимида путем его модифицирования алкилфенолформальдегидным олигомером и N,N'-бис-малеинимидом. Установлено, что введение данных модификаторов в полиамидокислоту позволяет повысить эластичность пленки и адгезию модифицированных покрытий к металлическому слою при улучшении термических и прочностных свойств. Предложенную композицию можно использовать для изготовления защитного покрытия функциональных металлических рисунков на полиимидной пленке.

Выполнен сравнительный анализ ИК-спектров полиметафениленизофталамида, полипарафенилентерефталамида, полиметапарафениленизофталамида (фенилон С1) и полиметафениленизотерефталамида (фенилон С2) с целью уточнения отнесения полос поглощения к колебаниям функциональных групп и определения возможности качественного и количественного анализа полифениленфталамидов по ИК-спектрам поглощения.

Установлены необычно сильные температурные зависимости интенсивности фотолюминесценции и энергии уровней размерного квантования наночастиц CdS размером ~1,8 нм, стабилизированных полиэтиленимином, в диапазоне 280 - 353 К. Обосновано предположение о том, что эти изменения обусловлены обратимой диссоциацией комплекса аминогрупп полимера с координационно-ненасыщенными ионами Cd(II) на поверхности наночастиц и заполнением их координационной сферы молекулами воды, участвующими в безызлучательной деградации энергии электронного возбуждения наночастиц CdS. Отмечена перспективность таких наночастиц при разработке сенсорных систем для мониторинга температуры микрообъемов и диагностики явлений теплопереноса.

За допомогою методу математичного планування експерименту побудовано лінії рівних значень властивостей залежно від композиційного складу модифікованих полівінілпіролідоном поліамідних мембран і визначено коефіцієнти регресії, що передбачає розроблення процесу формування плівки з прогнозованими властивостями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.221-4 + Л713.222

Рубрики:

Полімери на основі поліконденсації амінокислот і полімеризації їх лактамів

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Путем химической окислительной полимеризации анилина в условиях сонохимической обработки получены водные дисперсии полианилина, допированного органическими сульфокислотами (толуолсульфокислота, камфорасулъфокислота, додецилсульфокислота и полистиролсульфокислота), стабильность которых определяется типом кислоты-допанта, Установлено, что проведение полимеризации анилина в условиях ультразвуковой обработки способствует структурированию образующихся полимеров, а также влияет на природу носителей заряда в них.

Проведено огляд наукової літератури в галузі хімії азовмісних полімерів щодо їх фотофізичних і фотохімічних властивостей і напрямків використання, які обумовлені особливостями фоточутливості азобензольного фрагмента. Такі полімери використовуються як нові перспективні фотоактивні середовища для різноманітних систем з оптичною пам'яттю, для запису та зберігання інформації, в дисплейній технології, оптоелектроніці, голографії, системах телекомунікацій та ін. Обговорено результати власних досліджень авторів.

Получены полиимид-полиуретановые полимерные системы (ПИ/ПУ) путем имидизации полиамидокислоты (ПАК) в присутствии линейного ПУ. С помощью метода ИК-спектроскопии установлено, что наличие ПУ приводит к формированию сетки межкомпонентных водородных связей между функциональными группами ПУ и ПАК, препятствует завершению процесса имидизации ПАК. Результаты ДМА ПИ/ПУ систем свидетельствуют, что в исследованных образцах имеет место частичная совместимость ПИ и ПУ-компонентов на сегментальном уровне. С применением метода термогравиметрического анализа показано, что в температурном диапазоне 240 - 400 C происходит разрушение термически лабильного ПУ-компонента, а при температуре выше 460 C зафиксирована деструкция имидного компонента и карбонизация образца. Термической деструкцией ПУ сформирована пористая структура с порами эллипсоидной и сферической формы размером 0,4 - 3,3 мкм. Формирование пористой структуры в полученных образцах обеспечивает снижение значений диэлектрической проницаемости пористых ПИ по сравнению с исходным ПИ.