Виконано аналіз основних методів аналітичної обробки фототеодолітних знімків, які базуються на умові колінеарності векторів, представлених у декартовій і полярній системах координат. Зроблено висновок про надійність роздільного врівноваження кутових елементів і фокусної відстані, використовуючи умови колінеарності в полярній системі координат, а на другому етапі - лінійні, у декартовій.

Досліджено літогенетичну тріщинуватість (ЛГТ) порід-колекторів (ПК) і визначено її вплив на особливості нафтоносності олігоценових відкладів Надвірнянського нафтопромислового району. Описано особливості нафтонасичення ПК на підставі результатів комплексних мікроскопічних досліджень. Визначено закономірності просторового поширення ЛГТ в межах локальних нафтогазоносних об'єктів. Проаналізовано роль ЛГТ олігоценових ПК у формуванні їх фільтраційно-ємнісних властивостей. Описано геологічну модель формування ЛГТ олігоценових ПК. Виділено основні чинники впливу на флюїдопровідність ЛГТ. Запропоновано заходи з підвищення ефективності нафтовилучення з порово-тріщинних колекторів.

Проаналізовано формули знаходження поправок у координати точок знімка, які зумовлені впливом елементів внутрішнього орієнтування та наведені у [2]. Зроблено висновок, що ці формули недостатньо є точними, та запропоновано оригінальні формули.

Запропоновано спосіб визначення об'ємів змитих грунтів за допомогою цифрової неметричної знімальної камери та його апробацію за лабораторних умов. Зазначено, що точність обчислення цим способом об'ємів є задовільною.

Проанализировано влияние погрешностей элементов внешнего ориентирования при цифровой наземной съемке.

На конкретном примере инерциального навигационного комплекса определены средние квадратические погрешности координат элементов автодороги. Установлены размеры рабочей зоны, в пределах которой обеспечивается приемлемая точность съемки.

Предложены формулы предрасчета необходимой точности при определении координат опорных точек. Сделан вывод о том, что использование цифровых камер предъявляет достаточно жесткие условия к определению координат опорных точек.

Мета роботи - практичне визначення достовірності одержаних результатів із використанням повністю автоматичного методу орієнтування сканів. Одержані результати визначають у двох різних програмних засобах і порівнюють з результатами орієнтування сканів методом суміщення спільних точок із використанням спеціальних марок - 3D-сфер. Запропоновано методику, яка базується на створенні декількох станцій сканування на короткій відстані та однієї на порівняно більшій відстані. Одна з дальних від об'єкта сканування станцій визначатиметься базисною. Ця станція має охопити усі опорні точки та об'єкти, за якими проводитиметься реєстрація сканів, а також більшу частину сканованого об'єкта. Контроль одержаних результатів проводитиметься шляхом моделювання поверхні 3D-сфер та їх порівнянням. У 2015 р. під час археологічних розкопок на розі вулиць Краківська - Вірменська виникла потреба зафіксувати залишки історичної забудови. Ці залишки становили стіну протяжністю приблизно 24 м. Для забезпечення повноти відомостей використано наземне лазерне сканування як оптимальний метод 3D-знімання протяжних складних у будові об'єктів. Для мінімального впливу помилки орієнтування сканів і зменшення підготовчих робіт зі сканування використано методику базисного скану з високим рівнем перекриття та досліджено результати орієнтування сканів. Запропонована методика проведення наземного лазерного сканування забезпечує виконання ітеративного методу пошуку найближчої точки. Спосіб контролю одержаних результатів є найдостовірнішим із практичного погляду, адже базується на порівнянні розміщення груп точок і 3D-моделювання. Використання застосованих методів надає змогу значно скоротити час на проведення польових робіт із наземного лазерного сканування, одержати дані з мінімальним впливом помилки реєстрації сканів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д132 + В342.8

Рубрики:

Фототеодолітна зйомка

Окремі види оптичних приладів

Шифр НБУВ: Ж72536 Пошук видання у каталогах НБУВ