Визначено особливості підготовки й актуалізації картографічних матеріалів, необхідних для раціонального ведення лісового господарства в Україні. Розглянуто проблематику розроблення та впровадження геоінформаційного підходу до відновлення планово-картографічних матеріалів на підставі використання матеріалів аерофото- та космічної зйомки та використання сучасних ГІС для забезпечення завдань лісового господарства.

На підставі досліджень структури земель лісогосподарського призначення, чинних нормативних матеріалів запропоновано алгоритм визначення точності межових знаків земель лісогосподарського призначення залежно від конфігурації та вартості земельної ділянки.

Досліджено методи контрольованої класифікації за спектральною відстанню, відстанню Махаланобіса та максимальною вірогідністю для ідентифікації лісів. Матеріалами слугували космічний знімок із супутника QuickBird і завіркова інформація, одержана наземними способами. Встановлено, що ефективними для класифікації лісів є методи максимальної вірогідності та на підставі визначення відстані Махаланобіса.

Визначено можливості використання аерокосмічної інформації для розв'язання лісогосподарських завдань. Опрацьовано методику наближеного методу визначення функції передавання модуляції. Обгрунтовано кількість вимірів для визначення передавальних характеристик знімальних систем. Вперше на підставі опрацьованої методики проведено аналіз передавальних можливостей різних аерокамер і космічних знімальних камер. На підставі аналізу математичних моделей класифікації лісів опрацьовано методику гібридної класифікації та посткласифікаційної обробки зображень. Вдосконалено методику моніторингу різночасових вирубок лісів з використанням космічних зображень високого розрізнення.

Досліджено ефективність таких методів розділення класів, як евклідова відстань, дивергенція, трансформована дивергенція та відстань Джефріса - Матусіти, для класифікації лісів. Дослідження проводились на знімку QuickBird (червень, 2010 р). Визначено оптимальний метод розділення класів для цього знімка.

Мета роботи - діяльність людини, різноманітність фізико-географічних умов та взаємодія природних процесів значною мірою вплинули на сучасний рівень лісистості і нерівномірність розміщення лісів на території України. Мета роботи - вивчення сучасного стану земель лісогосподарського призначення України. Впродовж останніх років питання набуття земельних ділянок у користування стають дедалі актуальнішими. При цьому юристи-практики і науковці здебільшого звертають увагу на проблеми придбання земельних ділянок під забудову, які мають значну цінність як об'єкти інвестування, та проблеми набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, доцільність дії мораторію на придбання яких є предметом постійних дискусій, приділяючи значно менше уваги питанням набуття і використання земель інших категорій, наприклад, земель лісогосподарського призначення, правовий режим використання яких має свої особливості. При проведенні досліджень використовувались методи системно-структурного та порівняльного аналізу, логіки, теорії ефективного управління і комп'ютерного програмного забезпечення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у досліджені динаміки змін земельного фонду та структури земель лісогосподарського призначення України та Дніпропетровської області. Актуальність теми полягає в тому, що лісистість України становить 15,9 %, що майже удвічі менше від загальноприйнятого у всьому світі нормативу в 22 % за даними з офіційного сайту Державного агентства лісових ресурсів України. Оскільки ліс є унікальним природним явищем, що за своїми біологічними ознаками являє собою сукупність дерев, чагарників, іншої лісової рослинності, урунтового покриву, що взаємопов'язані і впливають одне на одного та на навколишнє природне середовище, лісове законодавство є однією з тих складових, за якими повинні визначатися пріоритети підвищення ефективності лісових ресурсів України. Водночас цінність лісу як природного та економічного ресурсу не завжди врівноважується з результатами лісознавства та лісоексплуатації, а тому у сучасних умовах актуальним є створення ефективної системи управління земельними ресурсами лісогосподарського призначення, програми комплексного, раціонального і невиснажливого лісокористування. Результати дослідження полягають в їх подальшому використанні центральним та територіальними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів з метою ведення державного земельного кадастру в частині функціонування кадастру земель лісогосподарського призначення.

Мета роботи - моніторинг стану хвойних лісів Тухлянського лісництва Прикарпатського регіону на підставі космічних зображень середнього та високого розрізнення з використанням знімків, отриманих із безпілотного літального апарата (БПЛА). Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва застосовано методику, що базується на використанні різних за спектральними характеристиками та розрізненістю космічних зображень, знімків, отриманих з БПЛА і, відповідно, їх опрацювання різними методами. Здійснено спектрофотометричні вимірювання здорової та пошкодженої хвойної рослинності для обгрунтування методів подальшого опрацювання зображень, розробки ефективних підходів до ідентифікації ділянок із засиханням хвойних дерев. Аналіз отриманих спектральних кривих надає змогу вибирати відповідні діапазони електромагнітного спектра для ідентифікації пошкодженої та сухої рослинності. Дослідження базується на використанні космічних знімків високого та середнього розрізнення, отриманих із супутників GeoEye-1 та Sentinel-2 на територію Тухлянського лісництва. Для отримання звіркової інформації та аналізу результатів використано знімання з БПЛА. Дослідження проводились на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для проведення польових досліджень здійснено 3 експедиції. Під час останньої експедиції проведено знімання з БПЛА двох тестових ділянок. З метою ефективного використання спектральних ділянок відбиття відібрано зразки різного типу хвойної рослинності для проведення спектрофотометричних вимірювань. Аналіз отриманих спектральних кривих використано для вибору вегетаційних індексів, що надають можливість ідентифікувати пошкоджену та здорову рослинність. Для покращання інтерпретаційних можливостей індексних зображень створено синтезоване зображення за трьома вегетаційними індексами. Для визначення площ ділянок із пошкодженою хвойною рослинністю виконано контрольовану класифікацію за методом максимальної вірогідності. Проведено аналіз отриманих результатів. Наукова новизна полягає в опрацюванні методики виявлення пошкодженої та здорової хвойної рослинності на території Прикарпатського регіону. Теоретичною основою слугують спектрометричні дослідження здорової та пошкодженої рослинності, що надає можливість обгрунтувати вибір спектральних ділянок для максимально ефективного розділення різних типів хвойної рослинності та вибір вегетаційних індексів для їх ідентифікації. Опрацьована методика використання даних дистанційного зондування для ідентифікації пошкодженої та здорової рослинності надоає можливість виявляти не лише сухостій і здорову рослинність, а й пошкоджену рослинність. Це сприятиме своєчасному вирубуванню пошкоджених дерев, що надасть можливість не лише зберегти здоровий ліс від подальшого розповсюдження шкідників, а й отримати деревину, яку ще можна використати в деревообробній галузі.

Мета роботи - дослідження базових функціональних характеристик мобільних геодезичних і картографічних додатків для забезпечення виконання кадастрових і землевпорядних робіт. Теоретичну й методичну основу роботи становить сукупність загальнонаукових підходів, логічних законів побудови висновків, спеціальних методів пізнання, що безпосередньо зумовлено поставленою метою та завданнями дослідження. В якості методологічної основи дослідження використано сполучення "мобільні додатки". При виконанні завдань дослідження використано компоненти прикладних платформ Play Market компанії Google, ANDERBOT, APKGK, мобільних додатків "Геодезичне обладнання", CREDO_DAT Mobile, NextGIS Mobile, Trimble RTX. Інформаційною базою дослідження слугували монографії, підручники, збірники наукових праць, періодичні фахові видання, Інтернет-ресурси, матеріали науково-технічних конференцій. Сформульовано критерії ефективності використання мобільних додатків для землевпорядних і кадастрових робіт, представлено можливості їх застосування у виробництві. Визначено цільовим спрямуванням даного дослідження для потреб фахівців землевпорядкування та кадастру країни. Відображено результати моніторингу базових функціональних характеристик мобільних геодезичних і картографічних сервісів та додатків, а саме сервісів Play Market компанії Google, ANDERBOT, APKGK, мобільних додатків "Геодезичне обладнання", CREDO_DAT Mobile, NextGIS Mobile, Trimble RTX, сформульовано критерії їх виробничої продуктивності, описано використання смартфонів для планування супутникових спостережень. Виконано аналітичний огляд стану проблеми використання мобільних додатків геодезичного і картографічного спрямування для забезпечення проведення землевпорядних і кадастрових робіт, обгрунтовано їх роль у сучасному світі, проаналізовано вплив технологічного і технічного прогресу на діяльність геодезистів, землевпорядників в нових умовах, розроблена класифікація мобільних пристроїв і додатків, сформульовано проблеми безпеки застосування мобільних пристроїв, систем і додатків. Розглянуто перспективи удосконалення технології використання мобільних додатків для забезпечення геодезичних, землевпорядних і кадастрових робіт.

Мета роботи - розгляд стану хвойних лісів Тухлянського лісгоспу Прикарпатського регіону. Зміни земельного покриву, забруднення повітря, води та грунтів, погіршення їх якості, втрати біологічного різноманіття лісових екосистем відбуваються на регіональному та глобальному рівнях. Зміни клімату, підвищення температури та зменшення кількості опадів провокують розвиток шкідників, що найпоширеніші саме в хвойних лісах. Технології дистанційного зондування надають змогу створювати системи моніторингу лісів, зокрема визначення структури насаджень, виявлення змін у лісах через вплив пожеж, вирубок, екологічних проблем, зокрема засихання лісів. Методика виявлення змін у лісах базується на використанні космічних зображень високого просторового розрізнення, а для ідентифікації здорової, засохлої та частково пошкодженої засиханням хвойної рослинності на тестових ділянках - на опрацюванні знімків, отриманих із безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Результатом дослідження є зображення, отримане методом контрольованої класифікації. Точність класифікації залежить від правильного вибору сигнатур, для чого і слугують знімки з БПЛА. Наукова Запропоновано методику для ідентифікації різних станів хвойних лісів із використанням методу контрольованої класифікації за алгоритмом максимальної вірогідності. Принциповим для виконання завдання є вибір сигнатур класів. Методика може бути застосована у різних структурах лісового господарства.