Рассмотрены теоретические и прикладные аспекты создания и функционирования базы данных Национального атласа Украины (НАУ). Исследованы современные основы создания географических баз данных для целей атласного картографирования, определены основные элементы, методика создания и организации, проблемы и перспективы актуализации и развития базы данных НАУ. Определены методы организации пространственной и атрибутивной информации в базе данных, а также структура метаданных для их описания. Предложены направления использования базы данных для актуализации НАУ, создания Интернет-проектов, разработки геоинформационных систем.

Розглянуто основні теоретико-методологічні питання теорії класифікування географічних карт: проаналізовано визначення, поняття класифікації, її основних елементів, ознак і властивостей, властивості класифікації як системи. Усю множину властивостей об'єктів класифікування розподілено на три групи: загальні, індивідуальні та специфічні.

Освещены основные подходы к созданию национальных атласов, их функции и структура. Рассмотрена проблемная структура 130 национальных атласов мира, в т. ч. 34 европейских, на основании сопоставления названий разделов. На этом фоне сделан анализ двух национальных атласов Польши (1973 - 1978 гг. 1993 - 1997 гг.) и определена позиция последнего издания - Атласа Республики Польша.

Рассмотрены особенности развития тематического картографирования на предприятиях "Укргеодезкартография". Освещены основные типы карт и атласов, изданных за истекшее десятилетие. Приведена их краткая характеристика.

Рассмотрены условия создания, содержание и особенности сюжета карты "Шкільна мапа України", которая вышла в Киеве под редакцией украинского геолога и географа Павла Тутковского.

Охарактеризованы предпосылки составления, издания и геополитическое значение работы С. Рудницкого "The Ukraine and the Ukrainians" ("Украина и украинцы") (1915 г.). Детально проанализированы три малоизвестные карты ученого: "Racial & National Boundaries in Central Europe" ("Национальные и государственные границы в Центральной Европе"), "European Russia. Distribution of Soils" ("Европейская Россия. Распределение почв") и " The Ukrainian territory in Europe" ("Украинская территория в Европе").

Изложена история классифицирования географических карт в отечественной и зарубежной картографии. Рассмотрен вклад разных географов и картографов в процесс систематизации карт. Проанализированы различные подходы зарубежных и отечественных авторов к группировке карт по отдельным признакам.

Определены и обоснованы концептуальные положения классифицирования объекта исследования. На теоретико-методологическом уровне при классифицировании каких-либо объектов должно быть определено: сам объект классификации, задачи, вид, свойства и принципы, структура и модель классификации, требования к классификации и внутриклассификационные отношения.

Рассмотрены рукописные карты, хранящиеся в фондах Центрального государственного исторического архива Украины в г. Львов. На их примере показано развитие специального картографирования на западноукраинских землях в XVI - XIX вв. Внимание уделено межевым картам имений и владений, которые широко использовались как документы при ведении судебных разбирательств и составляют основную часть картографических фондов архива. Освещены также карты лесов, рек и демаркационные.

Кольорову карту, що зберігається у Військовому архіві Швеції, у середині XVIII ст. створив османський муфтій Мегмед Різа для своєї хроніки Кримського ханства, відомої під назвою "Сім планет у вістях про татарських володарів". Вона мала проілюструвати експансію Московського князівства у Східній Європі та якийсь переможний напад кримців. Під час роботи над мапою було використано вже застарілі на той час досягнення європейської картографії, також вона містить неточності, зокрема контамінації різних подій. Попри це, карта надає цінну оригінальну інформацію щодо набігів кримських татар, як-от маршрути, знання про місцевість, орієнтування у просторі, організація работоргівлі тощо.

Стародавні карти та плани є важливими джерелами інформації для різноаспектного пізнання минулого. У багатьох дослідженнях затребуваними є точностні параметри просторових даних. Мета роботи - дослідження геометричної точності плану Львова 1894 р. Ю. Хованця. Методика дослідження оцінки точності базується на перетворенні та геометричному аналізі наборів ідентичних точок на стародавньому плані та сучасному еталонному. Для такого перетворення використовується трансформація Гельмерта з чотирма параметрами та техніка мультиквадратичної інтерполяції. Отримані результати надають можливість графічно візуалізувати неточності старого плану у вигляді векторів зміщення, ізоліній масштабу та обертання, що унаочнюють територіальну диверсифікацію спотворень картографічного зображення. За допомогою методу найменших квадратів отримано значення, що характеризують позиційну точність давнього плану. Всі розрахунки та ілюстрації виконані у програмному пакеті MapAnalyst, який спеціалізується на картометричному аналізі стародавніх карт. На результати картометричного аналізу впливає низка різних факторів, вирішальними з яких для дослідження були: якість оригіналу; вибір набору ідентичних пунктів; техніка інтерполяції. При виборі ідентичних точок увагу приділено їх рівномірному розподілу по всій площі плану за незмінного положення у часі. Отримані результати є лише однією з можливих математичних моделей, побудованих на основі вхідних даних. Однак, досягнуті результати вважаємо дійсними. Опрацьована методика значно прискорює та спрощує вивчення точності старих планів і може бути використана для аналогічних досліджень інших картографічних творів, а отримані числові результати та графічні візуалізації - для порівняння старих планів між собою.

Мета дослідження - надання читачеві інформації про туристичні схеми радянського періоду, які є джерелом урбаністичних, демографічних та економічних процесів періоду 1972 - 1991 рр. Туристичні схеми було розраховано на міського гостя, який прибув до населеного пункту на стислий проміжок часу і має легко розібратися, де зупинитися, та як скористатися міським транспортом, щоб дістатися до природних та культурних об'єктів якнайшвидше. Туристичні схеми радянського періоду вироблялися різними картографічними фабриками та мають свою специфіку, їх недостатньо вивчено та вони потребують додаткової ретроспективи, це було б дуже корисно та важливо, особливо для підприємств, що розробляють та виготовляють карти та туристичні схеми періоду незалежної України. Гарним джерелом вивчення цієї теми є паперові колекції туристичних схем, які значною мірою не тільки не поступаються, а навіть переважають колекції крупних бібліотек.