Наведено картографічні моделі оцінки економічної та територіальної продуктивності стартового мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного та природно-рекреаційного потенціалу України. Визначено основні закономірності просторової організації природно-ресурсного потенціалу природних регіонів нашої країни.

Розглянуто військову топографічну карту Галичини кінця XVIII ст. із збірки йосифінського картографування фондів австрійського Військового архіву. Систематизовано плани сучасних і колишніх міст і містечок Галичини, розкрито регіональні особливості містотворення. Досліджено засоби картографічного передавання містобудівної та культурної спадщини. Уперше введено до наукового обігу дані про втрачені планувальні структури міст, зокрема фортифікаційні споруди.

Рассмотрена военная топографическая карта Галиции конца XVIII в. из собрания иосифинского катографирования фондов австрийского Военного архива. Систематизированы планы современных и бывших городов и городков Галиции, раскрыты региональные особенности градотворения. Исследованы средства картографической передачи градостроительного и культурного наследия. Впервые введены в научное обращение данные об утерянных планировочных структурах городов, в частности фортификационных сооружениях.

Запропоновано технологію синтезу картографічних моделей забруднення земель техногенним пилом зосереджених і просторово розподілених джерел викидів в атмосферу. Увагу приділено таким інформаційним ресурсам, як космічні знімки середньої та високої просторової роздільної здатності (з супутників NOAA, TERRA, SPOT, LANDSAT, МЕТЕОР-3М), параметрам вітрів і векторних електронних топографічних карт відповідної місцевості, програмним комплексам ERDAS IMAGINE. Визначено ареал забруднення снігового покриву техногенним пилом для низки міст України державного та обласного підпорядкування, Трипільської ТЕС, звалища відходів м. Васильків, ділянки автотраси Київ - Одеса. Розглянуто перспективні напрями практичного використання даної технології у процесі проведення екологічних експертиз і експертних грошових оцінок земельних ділянок.

Предложена технология синтеза картографических моделей загрязнения земель техногенной пылью сосредоточенных и пространственно распределенных источников выбросов в атмосферу. Уделено внимание таким информационным ресурсам, как космические съемки средней и высокой пространственной распределительной способности (со спутников NOAA, TERRA, SPOT, LANDSAT, МЕТЕОР-3М), параметрам ветров и векторных электронных топографических карт соответствующей местности, программным комплексам ERDAS IMAGINE. Определен ареал загрязнения снежного покрова техногенной пилью для ряда городов Украины государственного и областного подчинения, Трипольской ТЭС, свалки отходов г. Васильков, участка автотрассы Киев - Одесса. Рассмотрены перспективные направления практического использования данной технологии при проведении экологических экспертиз и экспертных денежных оценок земельных участков.

Описано систему підтримки прийняття рішень з моніторингу й управління станом вод басейну р. Тиса з використанням геоінформаційних технологій, розроблену у 2008 р. та впроваджену в Закарпатському облводгоспі.

Описана система поддержки принятия решений по мониторингу и управлению состоянием вод бассейна р. Тисса с использованием геоинформационных технологий, разработанная в 2008 г. и внедренная в Закарпатском облводхозе.

Описано геоінформаційну систему каталогу-класифікатора з паспортними даними та даними моніторингу стану водних об'єктів басейну р. Кальміус, розроблену та впроваджену у 2008 р.

Описана геоинформационная система каталога-классификатора с паспортными данными и данными мониторинга состояния водных объектов бассейна р. Кальмиус, разработанная и внедренная в 2008 г.

За матеріалами гідролітохімічної зйомки складені зведені карти геологічного й екологічного змісту в масштабі 1:1 000 000 на всю площу Українського щита. На підставі аналізу складених карт одержано додаткові дані з металогенії щита, виділено площі комплексної концентрації рудогенних елементів, які можна розглядати як потенційно рудні райони. Результати зйомки рекомендується використовувати під час регіонального дрібномасштабного прогнозування родовищ корисних копалин та оцінки екологічного стану мережі річок і прилеглих до них територій.

По материалам гидролитохимической съемки составлены сводные карты геологического и экологического содержания в масштабе 1:1 000 000 на всю площадь Украинского щита. На основании анализа составленных карт получены дополнительные данные по металлогении щита, выделены площади комплексной концентрации рудогенных элементов, которые можно рассматривать в качестве потенциально рудных районов. Результаты съемки рекомендуется использовать при региональном мелкомасштабном прогнозировании месторождений полезных ископаемых и оценки экологического состояния речной сети и прилегающих территорий.

Summary maps of geological and ecological maintenance in a scale 1:1 000 000 on all of area of shield are made on materials of hydrolitokhimical survey. On the basis of analysis of the made maps is got additional information about metallogeny shield, the areas of complex concentration of ore elements which can be considered as potential ore districts are selected. Results of survey are recommended to be used at regional small-scale forecasting deposits of minerals and estimations of an ecological condition of a river network and adjoining territories.

Описано систему підтримки прийняття рішень з моніторингу й управління водними ресурсами Львівщини, розроблену у 2008 р. та впроваджену в Львівському облводгоспі.

Описана система поддержки принятия решений по мониторингу и управлению водными ресурсами, разработанная в 2008 г. и внедренная во Львовском облводхозе.

Описано систему підтримки прийняття рішень з моніторингу й управління станом вод басейну р. Дністер з використанням геоінформаційних технологій, розроблену у 2008 р. та впроваджену в Дністровсько-Прутському басейновому управлінні водними ресурсами.

Описана система поддержки принятия решений по мониторингу и управлению состоянием вод бассейна р. Днестр с использованием геоинформационных технологий, разработанная в 2008 г. и внедренная в Днестровско-Прутском бассейновом управлении водными ресурсами.

Описано систему підтримки прийняття рішень з моніторингу й управління станом вод басейну р. Прип'ять з використанням геоінформаційних технологій, розроблену та впроваджену у 2008 р.

Описана система поддержки принятия решений по мониторингу и управлению состоянием вод бассейна р. Припять с использованием геоинформационных технологий, разработанная и внедренная в 2008 г.

Розроблено систему підтримки прийняття управлінських рішень керівниками водогосподарських організацій для басейну р. Сіверський Донець з використанням геоінформаційних технологій. Розглянуто концепцію роботи даної інформаційної системи, описано її структуру, робочі елементи, довідники, журнали, інструменти імпорту даних та обміну ними. Розглянуто програму одночасної роботи з картами та базами даних геоінформаційної системи р. Сіверський Донець. Наведено методики роботи з векторними картами, аналізу даних та інформаційної підтримки прийняття рішень з управління водними ресурсами басейну р. Сіверський Донець. Висвітлено питання технічної підтримки та перспективи розвитку роботи системи.

Разработана система поддержки принятия управленческих решений руководителями водохозяйственных организаций для бассейна р. Северский Донец с использованием геоинформационных технологий. Рассмотрена концепция работы данной информационный системы, описана ее структура, рабочие элементы, справочники, журналы, инструменты импорта данных и обмена ими. Рассмотрена программа одновременной работы с картами и базами данных геоинформационной системы р. Северский Донец. Приведены методики работы с векторными картами, анализа данных и информационной поддержки принятия решений по управлению водными ресурсами бассейна р. Северский Донец. Освещены вопросы технической поддержки и перспективы развития работы новой системы.

Розглянуто проблеми інтегрованого управління водними ресурсами басейну р. Південний Буг. Запропоновано систему підтримки прийняття рішень з моніторингу й управління його станом з використанням геоінформаційних технологій. Увагу приділено управлінню базою даних, роботі з картами, конструюванню запитів для аналізу, впорядкуванню пушуку та фільтрації даних в цій системі.

Рассмотрены проблемы интегрированного управления ресурсами бассейна р. Южный Буг. Предложена система поддержки принятия решений по мониторингу и управлению его состоянием с использованием геоинформационных технологий. Уделено внимание управлению базой данных, работе с картами, конструированию запросов для анализа, упорядочению поиска и фильтрации данных в этой системе.

Розглянуто основні геоінформаційно-картографічні підходи створення проектів землеустрою щодо зонування земель; проаналізовано картографічні особливості оформлення плану зонування земель за їх категоріями та типами землекористування, як кінцевого результату зонування. Доведено, що об'єднання картографічних матеріалів на базі єдиного геоінформаційного проекту забезпечує вирішення прикладних задач зонування земель.

Розглянуто точність цифрових топографічних даних карт, створених за допомогою різних методів. Результати дослідження показали, що топографічні дані, створені за допомогою різних методів, не завжди мають необхідний рівень точності. Запропоновано дослідити точність баз даних великомасштабних карт для підтвердження того, що державні геодезичні та картографічні матеріали відповідають стандартам якості та прозорим відносинам між виробником цифрових карт та їх споживачами.

Розглянуто процес визначення впливу родовищ вуглеводнів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області на поведінку гравітаційного поля. На прикладі Голіцинського газоконденсатного родовища проілюстровано основні етапи процесу гравітаційного моделювання. Для кожного з типів родовищ: газових, газоконденсатних і нафтових побудовано діаграми зміни гравітаційного ефекту з його ранжуванням за амплітудою. Проведено статистичний аналіз одержаних величин та побудовано просторову карту розподілу гравітаційного ефекту в межах території Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області. Аналіз одержаних результатів показав значимість розрахованих величин аномалій гравітаційного поля, що свідчить про можливість застосування методів інтегрального сейсмогравітаційного моделювання для детального вивчення геологічної будови та прогнозування ділянок розвитку порід з покращеними колекторськими властивостями за умов північно-західної частини шельфу Чорного моря.

Розглянуто методику оброблення даних лазерного сканування місцевості з метою правильного відображення гідрографічних об'єктів на картах. Методика полягає у використанні, крім побудованих за ЦМР горизонталей, растрових геоповерхонь відносно освітленості схилів, рослинності, інтенсивності. Розглянуто різноманітні гідрографічні об'єкти: ріки з розгалуженими руслами, гірські ріки, заболочені озера.

Розглянуто питання точності цифрових топографічних карт, створених за допомогою різних методів. Результати досліджень показали, що топографічні дані, створені за допомогою різних методів, не завжди гарантують необхідний рівень точності геодезичної документації. Запропоновано дослідити точність баз даних великомасштабних карт для підтвердження того, що державні геодезичні та картографічні матеріали відповідають стандартам якості та сприяють прозорим відносинам між виробником цифрових карт і їх споживачами.

Розглянуто основні типи сільськогосподарських карт агроформувань, їх призначення, масштаби, проекцію і компоновку. Особливу увагу приділено змісту, оформленню і методам складання окремих карт сільськогосподарського атласу агроформувань. Висвітлено організацію робіт зі складання атласів та створення географічного опису території агроформування.

Розкрито роль і місце картографічного методу у проектних і передпроектних роботах. Наведено вимоги до вихідних картографічних матеріалів і методичну схему відбору й оцінки різнорідних даних для інтеграції їх в єдине геоінформаційне середовище. Визначено тематику карт, необхідних для створення природоохоронного об'єкту. Розглянуто особливості створення природоохоронних об'єктів у межах великих міст, їх значення, особливі умови функціонування, режими заповідності окремих територій. Розроблено типову структуру необхідної бази географічних даних для геоінформаційної системи природоохоронного об'єкту.

Розкрито теоретичні засади та види картографічної генералізації. Увагу приділено питанням генералізації явищ, що відображаються на картах, а також впливу генералізації на вибір способів зображення. Висвітлено проблеми об'єктивності та математичного обгрунтування генералізації.

Раскрыты теоретические основы и виды картографической генерализации. Уделено внимание вопросам генерализации явлений, отображаемых на картах, а также влиянию генерализации на выбор способов изображения. Освещены проблемы объективности и математического обоснования генерализации.

Визначено місце еколого-природоохоронного картографування в системі екологічно орієнтованих напрямків тематичної картографії. Запропоновано класифікацію еколого-природоохоронних карт за методологічними та методичними критеріями. Доведено, що регіональне еколого-природоохоронне картографування має реалізовуватись шляхом створення системи регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів (окремих карт, серій карт і атласів) для усіх рівнів територіально-адміністративного поділу - від фермерських господарств до адміністративної області. Запропоновано систему показників, характеристик і умовних позначень для еколого-природоохоронного картографування. Висвітлено періодизацію розвитку еколого-природоохоронного картографування, зокрема, виділено три етапи його становлення та визначено тенденції розвитку. Наведено принципи, підходи та вдосконалено методику комплексного регіонального еколого-природоохоронного картографування на підставі широкого застосування методу структурно-логічного моделювання, прийомів математико-картографічного аналізу та геоінформаційних технологій. Розроблено напрями формування регіональної еколого-природоохоронної ГІС. Створено систему еколого-природоохоронних картографічних творів Харківщини.