Cтаття присвячена проблемі акусто-іоносферних збурень в частині експериментальної перевірки можливостей акустичного збурення іоносфери відносно малопотужним керованим акустичним випромінювачем та виявлення цього класу іоносферних збурень за допомогою радіофізичних комплексів на базі радіотелескопа декаметрового діапазону УРАН-3.

Розглянуто основні джерела атмосферної електрики в мегаполісах і над ними. Наведено їх класифікацію, описано головні особливості. Обговорено питання проникнення атмосферного електричного поля над мегаполісом до нижньої іоносфери Землі. Наведено оцінки електричних полів.

Рассмотрены основные источники атмосферного электричества в и над мегаполисами. Приведена их классификация, описаны главные особенности. Обсуждены вопросы проникновения электрического поля в атмосфере над мегаполисом в нижнюю ионосферу Земли. Приведены оценки электрических полей.

Their classification is presented, main features being described. Questions of the atmospheric electric field over a mega-polis, penetrating into the lower ionosphere of the Earth are discussed. Estimations of the electric fields are given.

На основі мультипольної моделі зовнішнього магнітного поля розроблено метод вимірювання осьового квадрупольного моменту. Метод засновано на використанні чотирьох контрольних точок навколишнього простору. Досягнуто значне зниження впливу завадонесучих мультиполів вищих порядків.

Подано обгрунтування перспективності використання тих фотометричних параметрів нижньої іоносфери, які помітно змінені проникаючими збуреннями електростатичного поля Землі. Запропоновано ряд механізмів для кількох ділянокв спектра в оптичному та ближньому ІЧ-діапазонах. Реалізація вказаних моделей передбачає нерівноважне збудження коливань молекулярних компонентів на висотах близько 100 км. Наведено оцінки інтенсивностей випромінювання для деяких спектральних інтервалів.

Проаналізовано можливості підсилення в магнітосфері УНЧ електромагнітного випромінювання літосферного походження. Отримано оцінку інтегрального підсилення альфвенівської хвилі (АХ) у випадку її резонансної взаємодії з захопленими в радіаційних поясах протонами. На базі моделей тонкої плівки та однорідного шару для іоносфери розраховано коефіцієнт відбиття АХ. Проаналізовано вплив основних параметрів системи на коефіцієнт відбиття АХ. Для отриманих коефіцієнтів підсилення та відбиття проаналізовано можливість утворення "активного" магнітосферного резонатора, де електромагнітне випромінювання сейсмогенної природи може підсилюватись.

Досліджено актуальні питання нового напряму в геомагнетизмі - динаміки аномального магнітного поля Землі та його застосування з сейсмопрогностичною метою, у задачах розвідувальної геофізики, а також для пошуків родовищ нафти та газу. Проаналізовано основні фізичні механізми генерації аномальних часових змін геомагнітного поля та їх математичне моделювання. Детально розглянуто проблеми вивчення регіональних і локальних аномалій вікової варіації геомагнітного поля. Наведено результати дослідження динаміки аномального магнітного поля в Закарпатській сейсмоактивній зоні, Терсько-Каспійському прогині, Дніпровсько-Донецькій западині та інших регіонах.

Розглянуто теоретичні аспекти зміни форм окремих біологічних структур внаслідок варіацій темпу їх індивідуального розвитку. Наведено результати досліджень впливу вікових варіацій магнітного поля Землі на прояви акцелерації людини та деяких видів тварин.

Розглянуто методичні засади магнітного моделювання земної кори, наведено огляд геолого-геофізичних даних, які можна застосовувати для побудови магнітних моделей кори в цілому й окремих її фрагментів. Детально досліджено глибини нижньої межі магнітоактивного шару кори. Наведено результати моделювання на регіональному рівні (переважно - вздовж профілів ГСЗ), а також на окремих ділянках, вивчених з метою пошуків родовищ корисних копалин.

Запропоновано математичну модель для дослідження можливого впливу пружних хвиль, які виникають в обмеженій тріщинуватій зоні, на магнітне поле Землі в період підготовки землетрусу.

Систематизовано методи обробки та попереднього аналізу супутникових вимірювань в магнітосфері Землі. Приділяється увага аналізу даних з точки зору їх фізичного змісту та врахування характеристик областей магнітосфери, де проводилися ці вимірювання, тобто проблемам локалізації, прогнозування та моделювання. Запропоновано систематизований огляд найвживаніших експериментальних критеріїв, емпіричних моделей та домовленостей про характерні риси головних областей магнітосфери і наведено схему етапів аналізу даних супутникових наукових експериментів. Робота виконана в процесі обробки даних міжнародного космічного проекту "Інтербол-1" (хвостовий) і містить приклади аналізу оригінальних даних.

Розроблено наближену математичну модель, що описує перехідні електромагнітні процеси в разі прямого удару блискавки (ПУБ) в землю, які відбуваються у зонах прив'язки сильнострумного каналу блискавки та розтікання струму блискавки. Наведено результати розрахунків часових і радіальних розподілень напруженостей сильного імпульсного електричного поля, електричного потенціалу і крокової напруги вздовж поверхні однорідного провідного грунту за умов дії ПУБ з імпульсом струму блискавки 2/50 мкс амплітудою в десятки кілоампер.

За даними вимірювань супутника ІНТЕРБОЛ-1 у середньому хвості магнітосфери Землі спостерігаються низькочастотні хвилі стиснення частотного діапазону пульсацій Рс 4 - 5, пов'язаних з великомасштабними вихровими рухами плазми. Запропоновано теоретичну модель для пояснення характерних властивостей цих хвиль. Розглянуто зв'язування дрейфової альфвенівської та магнітозвукової хвиль шляхом урахування малих збурень магнітного поля вздовж локальної силової лінії. У граничних випадках одержані рівняння зводяться до рівнянь Кадомцева - Погуце або Хасегави - Міми. Частинні розв'язки мають вигляд вихрових структур. Із урахуванням малих збурень магнітного поля вздовж силової лінії одержано рівняння для нелінійних магнітозвукових хвиль і частинний солітоноподібний розв'язок у надальфвенівському режимі. У загальному випадку відбувається зв'язування нелінійних дрейфових альфвенівських хвиль і нелінійного магнітного звуку. Згідно з запропонованою моделлю двовимірний вихровий рух плазми поперечно силовим лініям супроводжується нелінійними магнітозвуковими хвилями, які поширються вздовж силових ліній у вихрових трубках. Ця модель дає можливість пояснити деякі властивості пульсацій у низькоширотному плазмовому шарі магнітосфери Землі, які нещодавно досліджено експериментальним шляхом.

В кінетичному наближенні розглянуто резонансну нелінійну трихвильову взаємодію альвенівських хвиль в плазмосфері Землі. Отримано нелінійні рівняння, що описують еволюцію амплітуд пакетів кінетичних альвенівських хвиль (КАХ). Розглянуто параметричний розпад однієї КАХ на дві. Показано, що така взаємодія дуже ефективна, коли кінетичні ефекти суттєво впливають на дисперсію кінетичних альвенівських хвиль, і на порядки може перевищувати аналогічну взаємодію, що відбувається в інших областях магнітосфери.

На основе операторной формы теории возмущений и квантовоэлектродинамической техники моментов развит эффективный подход к описанию нелинейных эффектов (многофотонное поглощение молекулами атмосферных газов, динамический эффект Штарка) при распространении электромагнитного лазерного излучения в реальной атмосфере. Искомые эффекты могут быть использованы в качестве основы новых дистанционных методов лазерной диагностики окружающей среды и новых методов гидрометеорологических измерений.

У рамках моделі неперервного середовища з нахиленим геомагнітним полем і плавною зміною параметрів іоносфери розраховано проходження на супутникові висоти електромагнітного УНЧ-випромінювання від літосферного джерела струму, яке може виникати перед землетрусами. Вивчено зміни форми області з електромагнітним випромінюванням під час його розповсюдження з літосфери в іоносферу - властивості просторової дисперсії. Просторову дисперсію досліджено для різних конфігурацій об'ємного струму в літосфері. Отримано амплітудно-частотні характеристики, які визначають властивості частотної фільтрації електромагнітного УНЧ-випромінювання в системі літосфера - атмосфера - іоносфера, на різних висотах, за основних геофізичних умов та для різних глибин локалізації джерела. Проаналізовано основні втрати електромагнітного УНЧ-випромінювання під час його розповсюдження крізь систему літосфера - атмосфера - іоносфера та визначено тип хвиль, які можуть бути зареєстровані на супутниках. Зроблено висновок про можливість реєстрації електромагнітного УНЧ-випромінювання літосферної природи на супутниках.

В світлі проекту "Попередження" розглядається енергетика сонячних процесів, магнітосфери, іоносфери, атмосфери та Землі. Обчислена енергія (потужність) основних процесів та явищ, що можуть заважати виявленню передвісників землетрусів в навколоземному просторі. Хоча енергетика передвісників землетрусів звичайно набагато менша енергетики заважаючих факторів, перша є достатньо вагомою, щоб ставити та розв'язувати задачу селекції передвісників за спостереженнями варіацій параметрів навколоземного простору. Описані труднощі, що виникають при пошуку передвісників за варіаціями параметрів іоносфери та магнітосфери.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.25

Рубрики:

Магнітосфера

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вимірювань геомагнітних пульсацій класу Pc3 та Pc4 на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" (65°15' ПШ, 64°16' ЗД). Розглянуто розподілення пульсацій за частотами у добовому циклі та поляризаційну структуру коливань з періодами 20 - 100 с. Для пульсацій з періодами 50 - 100 с знайдено різницю в поведінці параметрів еліпса поляризації вдень і вночі. У денний час напрямок головної осі еліпса поляризації у горизонтальній площині орієнтується на Сонце, тоді як вночі орієнтація еліпса вільна. Таку поведінку еліпса поляризації названо ефектом "соняшника". Вдень еліптичність пульсацій Pc4 набагато більша, ніж вночі. Вектор магнітного поля пульсації вночі обертається переважно проти стрілки годинника, вдень - за стрілкою. Знайдено поляризаційні особливості пульсацій з урахуванням діагностики іоносферної та магнітосферної плазми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ