Досліджено актуальні питання нового напряму в геомагнетизмі - динаміки аномального магнітного поля Землі та його застосування з сейсмопрогностичною метою, у задачах розвідувальної геофізики, а також для пошуків родовищ нафти та газу. Проаналізовано основні фізичні механізми генерації аномальних часових змін геомагнітного поля та їх математичне моделювання. Детально розглянуто проблеми вивчення регіональних і локальних аномалій вікової варіації геомагнітного поля. Наведено результати дослідження динаміки аномального магнітного поля в Закарпатській сейсмоактивній зоні, Терсько-Каспійському прогині, Дніпровсько-Донецькій западині та інших регіонах.

Розглянуто теоретичні аспекти зміни форм окремих біологічних структур внаслідок варіацій темпу їх індивідуального розвитку. Наведено результати досліджень впливу вікових варіацій магнітного поля Землі на прояви акцелерації людини та деяких видів тварин.

Рассмотрены вопросы установления природы и регистрации геомагнитных аномалий над структурными неоднородностями, тектоническими нарушениями, сползающими грунтами, подземными водотоками. На основе теоретических расчетов, моделирования и экспериментальных исследований установлено, что к постоянной части геомагнитного поля применимы материальные уравнения Максвелла при введенных граничных условиях. Описан большой опыт магнитодинамического мониторинга безопасности бортов каръеров, дамб (плотин), склоновых участков нефтегазопроводов и станций, обслуживающих нефтегазовый комплекс.

Рассмотрены современные представления о геомагнитных вариациях внутриземного происхождения и методы изучения данных вариаций. Особое внимание уделено палеомагнитным исследованиям неконсолидированных осадков. Определены критерии выбора объектов исследований - потенциальных носителей информации, предложен оптимальный комплекс магнитно-минералогических и статистических методов обработки данных. Приведены основные результаты исследования палеовековых геомагнитных вариаций по двум последовательным временным интервалам новейшей геологической истории нашей планеты - завершающему этапу плейстоцена и голоцену. Проанализирована связь между палеовековыми геомагнитными вариациями и долговременными климатическими изменениями.

Проаналізовано багаторічні синхронні реєстрації варіацій приземного тиску та магнітного поля на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський". Виявлено збудження атмосферних гравітаційних хвиль потужними атмосферними фронтами над Антарктичним півостровом та їх проекцію на іоносферні та магнітосферні висоти. Найімовірніші періоди атмосферних гравітаційних хвиль, що досягають динамо-області іоносфери, складають 1,5 години. Відмінною рисою хвильових процесів є півгодинна (в середньому) затримка варіацій магнітного поля Землі відносно змін приземного тиску. Аналогічні варіації магнітного поля Землі виявлено поблизу магнітоспряженого регіону в північній півкулі - Новій Англії. Побудовано фізичну модель переносу атмосферних збурень на іоносферні висоти як наслідок модуляції поперечних провідностей іоносфери та динамо-струму. Розглянуто механізми збудження варіацій магнітного поля в Антарктиці та магнітоспряженому регіоні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.21

Рубрики:

Постійне магнітне поле Землі (геомагнітне поле)

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.21

Рубрики:

Постійне магнітне поле Землі (геомагнітне поле)

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована температурно-дрейфовая неустойчивость неоднородной плазмы, обусловленная наличием градиентов температуры электронов. Показано, что в плазменном слое магнитосферы могут генерироваться кинетические альвеновские волны. Частоты волн соответствуют диапазону пульсаций типа Pc 3, которые наблюдаются в авроральной зоне.

В связи с сильным землетрясением в Антарктиде 25 марта 1998 года проведен анализ геомагнитных вариаций по наблюдениям на станциях, разнесенным по долготе и широте. Описаны морфологические эффекты в структуре вариаций геомагнитного поля в связи с коровыми и глубокофокусными землетрясениями. Результаты подтверждают полученные ранее зависимости между геомагнитной активностью и основными характеристиками землетрясений (М, h) в очагах Альпийско-Гималайского пояса сейсмичности. Толчки происходят в основном при пониженных значениях экстремальных часовых значений Н-компоненты поля. Подтверждается линейная связь между периодом пульсаций и глубиной очага. Отмечен локальный эффект в магнитуде землетрясения 25 марта 1998 года в связи с координатами его очага.

Обчислено варіації геомагнітного поля в середніх широтах від магнітосферних та іоносферних джерел під час одинадцяти дуже великих магнітних бур. Оцінено відносні величини цих варіацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено генерацію, стійкість і спектр власних поперечно-дрібномасштабних ультранизькочастотних збурень магнітосферного резонатора з урахуванням тиску, його градієнта, кривини силових ліній і скінченної провідності іоносфери. Одержано систему рівнянь для малих поперечно-дрібномасштабних збурень статичної магнітогідродинамічної рівноваги, що описують "зачеплені" альвенівські та повільні магнітозвукові моди у дипольній моделі внутрішньої магнітосфери Землі. Ці рівняння доповнено комплексними граничними умовами на іоносфері з дисипацією. За допомогою енергетичного принципу встановлено, що стійкість системи визначається жолобковими модами за скінченної провідності іоносфери та ідеальними балонними - за нескінченної. Для обох типів збурень одержано критерії стійкості. Встановлено, що спектр власних збурень є дискретним, його лінії мають скінченну ширину через наявність різних поляризацій, а частоти альвенівських мод зменшуються при зменшенні провідності, внаслідок чого за певної провідності перша альвенівська мода зникає. Ці результати перевірено числовими розрахунками та спостережними даними.

Вивчено динаміку розвитку зовнішніх джерел варіацій магнітного поля Землі під час магнітних бур. Визначено зовнішні джерела варіацій магнітного поля: кільцевий магнітосферний струм, авроральні іоносферні електрострумені, які отримали енергію з сонячного вітру. Досліджено залежність широтного положення іоносферних авроральних електроструменів від інтенсивності кільцевого магнітосферного струму за даними широтних ланцюжків магнітних обсерваторій на авроральних і субавроральних широтах. Отримано рівняння лінійної регресії, яке зв'язало широту центру аврорального електроструменя з інтенсивністю кільцевого магнітосферного струму. Вивчено асиметрію кільцевого магнітосферного струму на всіх фазах розвитку магнітної бурі, її зв'язок із параметрами сонячного вітру та розвитком авроральних іоносферних електроструменів. Одержано співвідношення між інтенсивністю кільцевого струму та широтою авроральних електроструменів, використане для покращання методики обчислення АЕ індексів магнітної активності. Висвітлено зв'язок вікових варіацій горизонтальної складової магнітного поля Землі з геомагнітною та сонячною активностями.

Дисертація присвячена дослідженню фізичних механізмів, що спричиняють аномальні часові зміни геомагнітного поля, та інтерпретації цих змін. Запропоновано механізм формування аномального магнітного ефекту електрокінетичної природи для моделі квазіоднорідного середовища і проведено його статистичні дослідження. Проведено інтерпретацію результатів геомагнітних зйомок на Північному Кавказі, в Дніпровсько-Донецькій западині, Закарпатті та Львівському палеозойському прогині. Виявлено несинфазність коливань зміни напружень на різних глибинах в земній корі. Розглянуто механізм часових змін векторів Візе, отриманих з результатів спостережень бухтоподібних варіацій геомагнітного поля, та знайдено основні математичні вирази для нього. Дано інтерпретацію часових змін векторів Візе на РГС "Нижнє Селище". Виявлено зону динамічної лінеаризації на південний схід від РГС, наявність двох типів аномальних часових змін векторів Візе на Закарпатському геодинамічному полігоні та проаналізовано їх зв'язок з землетрусами поблизу Карпатської аномалії електропровідності.

Розроблено методику палеомагнітних досліджень неконсолідованих осадків, визначено критерії вибору об'єктів досліджень - потенційних носіїв інформації про вікові геомагнітні варіації, запропоновано оптимальний комплекс магнітно-мінералогічних і статистичних методів обробки даних. На серії розрізів, які хронологічно перекриваються, вперше одержано "запис" варіацій компонент вектора давнього геомагнітного поля за останні 13 тис. років. Одержано нові дані про динаміку геомагнітного поля. Зроблено висновок про відмінність у режимі генерації геомагнітного поля в епоху пізньольодовиків'я й у пізньому голоцені. Побудовано зведену регіональну магнітохронологічну (магнітостратиграфічну) схему палеовікових варіацій схилення та нахилення, яка є новим інструментом для розчленування, стратифікації та кореляції осадових товщ на півночі Європейського континенту. Встановлено зв'язок між геомагнітними варіаціями та довгостроковими кліматичними змінами. Зазначено, що визначальний вплив на характер атмосферної циркуляції в Європейському секторі має знаходження геомагнітного полюса як центру аврорального овалу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості динаміки аномального магнітного поля і векторів індукції у зв'язку з сейсмотектонічними процесами у Закарпатті. Для підвищення якості та оперативносі досліджень було розроблено методи відбракування некондиційних даних, метод кореляції з синус-функцією на асиметрично заданому півперіоді для виявлення малоамплітудних аномалій у рядах спостережень геомагнітного поля, методику та програмне забезпечення обробки великих масивів цифрових магнітоваріаційних спостережень. Це дозволило виявити нові особливості у часових рядах геомагнітного поля та векторів індукції. На основі зіставлення зі сейсмічним режимом показано, що у Закарпатському сейсмоактивному прогині крім класичних бухтоподібних аномалій провісникового типу тектомагнітні аномалії можуть проявлятися також у вигляді довготривалих трендових змін, різких змін рівня поля та суттєвого підвищення дисперсії у часових рядах. Виявлено просторово-часову кореляцію аномальних проявів компонент векторів індукції та аномальних змін геомагнітного поля з розташуванням епіцентрів близьких землетрусів. Збільшення кількості часових рядів векторів індукції дозволило вказати на існування закономірностей їх сезонних і добових змін.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля поблизу м. Харків у діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували проходження сонячного термінатора у ранкові та вечірні часи у 2002 - 2008 рр. У процесі спектрального аналізу виявлено квазіперіодичні збурення, викликані рухом сонячного термінатора, та оцінено їх параметри. Виявлено, що період збурень складав 9 - 11 хв, тривалість - 45 - 55 хв і амплітуда - 3 - 5 нТл. Запізнення реакції геомагнітного поля на проходження сонячного термінатора змінювалось в межах 30 - 40 і 80 - 90 хв для ранкового і 60 - 80 хв для вечірнього термінатора.

Аналіз матеріалів магнітних зйомок, одержаних під час проведення морських геофізичних експедицій на НДС "Ернст Кренкель", дозволив уточнити просторове положення гілок регіональної Тихоокеанської окраїнної магнітної аномалії (ТОМА) від Антарктичного півострова далі на північний схід, до улоговини Поуелл. Магнітне моделювання ТОМА показало, що її джерелом може бути батолит основного складу, розташований в континентальній корі Південного хребта Скоша. Вперше за даними ВЕРЗ побудовано глибинний (до 32 км) розріз ділянок земної кори, над якими спостерігається зона інтенсивних магнітних аномалій. Аномальні горизонти на глибині 3 - 18 км можуть мати відношення до формування магнітозбурюючих джерел цих ділянок ТОМА. Дані магнітних зйомок дають підставу припускати, що проникнення батолиту основного складу в континентальну кору хребта відбулося в крейді, в період тривалого існування прямої полярності магнітного поля.