Розглянуто особливості впливу природних і техногенних факторів на еколого-гідрогеологічні умови південної частини басейну річки Дніпро. Визначено основні техногенні процеси, які впливають на зміни макро- і мікрокомпонентного складу підземних вод. Дано рекомендації щодо підвищення екологічної стійкості систем господарсько-питного водопостачання в умовах техногенезу.

Висвітлено екологічні проблеми стійкості річкового русла (СРР), викладено способи визначення ступеня СРР. Запропоновано класифікацію русел за ступенем стійкості, показано значення ступення СРР за умов антропогенного впливу природного середовища. Встановлено критерії екологічної напруженості, зумовленої природними деформаціями річкових русел.

Освещены экологические проблемы устойчивости речных русел (УРР), изложены способы определения степени УРР. Предложена классификация русел по степени устойчивости, показано значение степени УРР в условиях антропогенного влияния окружающей среды. Установлены критерии экологической напряженности, обусловленной природными деформациями речных русел.

Изложена методика получения зависимости для определения бытовой глубины потока воды в руслах треугольного сечения и приведен график.

Розкрито сутність поняття малої річки. Наведено інформацію про критерії виділення, специфіку та градацію малих річок. Охарактеризовано природні чинники виникнення екологічної напруженості на них. Розглянуто руслові процеси на урбанізованих ділянках річок. Увагу приділено проблемам господарського використання й інтегрального оцінювання екологічного стану заплавно-руслових комплексів.

Викладено результати досліджень основних природних чинників формування гідрологічного режиму, гідроморфологічних умов і руслових процесів річок транскордонного басейну Латориці. Розкрито закономірності формування гідрологічного режиму. Розроблено методичні положення гідроморфологічного оцінювання гірських, напівгірських і рівнинних річок як однієї зі складових оцінки екологічного стану водних об'єктів, які застосовано на річках басейну. Досліджено умови вияву руслових процесів річок басейну Латориці як інтегрованого показника оцінювання їх гідроморфологічного стану та складової протипаводкового захисту русло-заплавного комплексу цих водотоків. Запропоновано рекомендації щодо збереження та покращання гідроморфологічного стану і процесів руслоформування річок басейну і впровадження результатів гідроморфологічного оцінювання для прийняття оптимальних водогосподарських управлінських рішень у басейні.

Одержано рівняння різкозмінного руху рідини у відкритих руслах. На основі рівняння розглянуто задачу на визначення вільної поверхні гідравлічного стрибка. Запропоновано аналітичні розв'язки для вільної поверхні досконалого і хвилястого стрибка у прямокутному руслі.

Представлено числовий алгоритм для розв'язання рівнянь мілкої води, який грунтується на центральній схемі "проти потоку" типу Годунова. Він використовує сіткову апроксимацію Курганова-Ноелля-Петрової (KNP-flux), коли потоки консервативних змінних через границі контрольних об'ємів оцінюються за допомогою локальних швидкостей поширення збурень. Застосування кусково-лінійної апроксимації функції дна і спеціальних квадратур для неї робить цю схему добре збалансованою і, в той cамий час, такою, що зберігає додатні значення глибини у всій розрахунковій області. Для зменшення числової дисипації використовується антидифузійний член у формі Курганова-Ліня. Розроблений алгоритм застосований до моделювання одно- і двовимірних нестаціонарних гідравлічних течій, в тому числі тих, які утворюються при руйнуванні захисних берегових споруд. Порівняння результатів розрахунків з відомими експериментальними і чисельними даними свідчить, що запропонована схема адекватно відтворює течії у відкритих водоймах, включно з докритичними, закритичними і перехідними потоками. Виконані розрахунки гідродинамічних характеристик течії на заданій ділянці річки Дніпро дозволили одержати оцінки швидкості течії і рівнів підйому води за різних умов як природного характеру, так і пов'язаних з антропогенними навантаженнями.

Наведено результати дослідження морфологічного, геологічного стану, структури композицій, створених на основі історичного залягання водного осаду. Описано різні форми середовищ і процеси, які призведуть до формування новоутворень. Охарактеризовано різні континенти та різні осадові композиції, їх хімічний та морфологічний стан для прогнозування можливостей використання в житлово-комунальному господарстві. Подано інформацію про наноси озерного середовища, особливості керування засушливим середовищем, відкладення індустріального технопарку. Увагу приділено моделюванню седиментації відкладень у прибережних районах, розробці інструменту моделювання кліматично насипного осаду.