Обгрунтовано нову розрахункову схему для визначення характеристик максимального паводкового стоку річок Причорномор'я. Науково-методичною базою послужила теорія руслових ізохрон. На її підставі побудовано єдину методику для всього діапазону водозбірних площ. Досліджено особливості відображення редукції максимальних модулів стоку за умов збільшення розмірів річок, виявлено роль русло-заплавного регулювання у трансформації паводкових хвиль за різноманітних графіків припливу води зі схилів до руслової мережі, обгрунтовано методичні підходи щодо узагальнення за територією стокоформувальних опадів і характеристик максимальних витрат води. На прикладі річок Причорномор'я та Приазов'я показано реалізацію запропонованої методики без додаткових доробок.

Викладено методики територіальних довгострокових прогнозів шарів стоку та максимальних витрат води весняного водопілля. Обгрунтовано методики встановлення забезпеченості настання прогнозних характеристик весняного водопілля у багаторічному періоді. Розглянуто картографічні форми представлення прогнозних величин максимальних витрат води весняного водопілля та їх ймовірнісного оцінювання. Розроблено метод розрахунку базових характеристик прогнозної схеми для невчених у гідрологічному відношенні річок - середньобагаторічних шарів стоку та максимальних модулів весняного водопілля. Проаналізовано методики просторового прогнозування строків початку та проходженя максимальних витрат води весняного водопілля на річках та визначено їх ймовірнісні оцінки. Розв'язано задачі довгострокового прогнозування характеристик максимального стоку весняного водопілля за обмеженості або відсутності даних стокових спостережень на річках або в цілому за регіонами, а також у межах Причорноморських лиманів. Досліджено басейни рівнинних річок України (правобережжя Прип'яті, Десни, інших приток Середнього та Нижнього Подніпров'я, Сіверського Дінця, Південного Бугу, річок північно-західного Причорномор'я), а також озера-лимани Причорномор'я.