Запропоновано методику моделювання процесу випаровування вологи з грунтового шару за допомогою механізму конвективної дифузії. Розглянуто проблему моделювання цього процесу у природному середовищі.

Выполнено оценку значений выпадающего водяного пара в пункте Киев.

Рассмотрены метеорологические факторы и факторы подстилающей поверхности, определяющие интенсивность процессов испарения и конденсации влаги из приземного слоя воздуха на базе экспериментальных исследований, проведённых на Колымской водно-балансовой станции.

Наведено сучасні фізико-географічні та водобалансові характеристики Каховського водосховища, проведено оцінювання випаровування з водної його поверхні як важливої витратної складової водного балансу водосховища за різними розрахунковими формулами. Проаналізовано вплив температурного фактора на показники випаровування за умов глобального потепління. Запропоновано спрощені засоби для оперативного визначення втрат води на випаровування з водної поверхні водосховища. Виявлено тенденції збільшення середньорічної температури повітря, водної поверхні та показників випаровування за весь період експлуатації водосховища (1956 - 2012 рр.).

Обгрунтовано метод розрахунку щомісячних шарів випаровування з водної поверхні Тилігульського лиману з використанням середньомісячних значень температур і відносної вологості повітря. Визначені щорічні, середні багаторічні, найбільші та найменші шари випаровування. Встановлено, що в середньому річний шар випаровування дорівнює 665 мм та перевищує шар атмосферних опадів на 262 мм. Визначено, що за рахунок атмосферних опадів, стоку річок та випаровування з водної поверхні прирощення рівня води в лимані за період з 1958 по 2012 рр. дорівнює майже мінус 4,8 м, тобто при відсутності водообміну з морем через з'єднувальний канал відмітка рівня води Тилігульського лиману в кінці 2012 р. дорівнювала б мінус 6,2 м БС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д237.223 + Д243.24

Рубрики:

Випаровування з водної поверхні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д243.2

Рубрики:

Випаровування

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розподіл вмісту водяної пари (ВП) можна встановити за допомогою даних спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (Global Navigation Satellite Systems, GNSS) методом GNSS-томографії, що уможливлює вивчення змін вертикального профілю вмісту ВП в тропосфері Землі. Однак у разі спостережень за допомогою лише однієї системи GPS через обмежену кількість супутників результати томографії вмісту ВП характеризуються великою невизначеністю. Модернізація американської GPS (Global Positioning System), відновлення російської ГЛОНАСС (Глобальная Навигационная Спутниковая Система), а також становлення нових сузір'їв навігаційних супутників, таких як європейська система Galileo та китайська система BDS (BeiDou Navigation Satellite System), істотно покращили геометричний розподіл сигналів супутників, що може підвищити ефективність GNSS-томографії вмісту ВП за рахунок комбінування даних мульти-GNSS. Мета роботи - відновлення вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі на основі результатів опрацювання даних мульти-GNSS спостережень РРР-методом на прикладі GNSS-станції GANP (Попрад, Словаччина). Запропоновано методику відновлення вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі методом GNSS-томографії на основі даних мульти-GNSS спостережень однієї станції РРР-методом. Методику протестовано на реальних даних і симульованих (синтетичних даних). Наведено результати дослідження висотного розподілу вмісту ВП на прикладі GNSS-станції GANP на основі даних мульти-GNSS спостережень РРР-методом. Для перевірки результатів здійснено порівняння з відповідними даними радіозондування атмосфери аерологічної станції Poprad-Ganovce (Попрад, Словаччина), яке показало, що різниці коливаються на міліметровому рівні точності. Вперше запропоновано підхід відновлення вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі на основі даних мульти-GNSS спостережень лише однієї станції. Результати дослідження вирішують важливу науково-прикладну проблему методології відновлення метеорологічних величин у тропосфері Землі на підставі даних мульти-GNSS спостережень методом GNSS-томографії.