Розглянуто механізм трансформації інфразвукових хвиль, що генеруються в атмосфері внаслідок збурень різного походження, в низькочастотне електромагнітне випромінювання в Е-шарі іоносфери. Доведено можливість генерації низькочастотних вістлерів. Запропоновано дисперсійне рівняння для таких хвиль, а також описано зв'язок між частотами інфразвуку та низькочастотних вістлерів.

Наведено результати досліджень з питань релятивістської астрофізики, фізики Сонця, астрометрії, метеорної астрономії, дослідження полярних сайв. Проаналізовано роль механізмів магнітної антиплавучості у формуванні "королівської зони" сонячних плям. Розглянуто питання гідродинамічної колімації релятивістських струменів під час спалахів гіпернових зір, гравітаційного лінзування петлями космічних струн. Викладено спектральну характеристику телевізійної системи для спостережень метеорів.

Приведены результаты исследований по вопросам релятивистской астрофизики, физики Солнца, астрометрии, метеорной астрономии, исследования полярных сияний. Проанализирована роль механизмов магнитной антиплавучести в формировании "королевской зоны" солнечных пятен. Рассмотрены вопросы гидродинамической колимации релятивистских лучей при вспышке гиперновых звезд, гравитационного линзования петлями космических струн. Изложена спектральная характеристика телевизионной системы для наблюдений метеоров.

Зазначено, що середньоширотні червоні (SAR) дуги на станції Академік Вернадський можна спостерігати низько над горизонтом у напрямку на південний полюс за помірної геомагнітної активності та поблизу зеніту під час магнітних бур. Під час екстремальних магнітних збурень у районі станції можуть з'являтися середньоширотні полярні сяйва. Для типових висот SAR-дуг і сяйв над поверхнею Землі розглянуто співвідношення між їх можливою кутовою висотою над горизонтом, просторовою відстанню та інтервалом геомагнітних оболонок, які охоплюються під час оптичних спостережень цих об'єктів на станції. Розрахунки показують, що візирна лінія є практично перпендикулярною до геомагнітних силових ліній в області світіння на великому інтервалі відстаней. Це дає переваги в дослідженні висотного розподілу інтенсивності авроральних емісій.

  Скачати повний текст