Предложен новый подход к описанию динамики атмосферной вентиляции промышленного города. Указана возможность возникновения резонансных эффектов во взаимодействии волновых возмущений в зоне конвективного вовлечения на периферии с волновыми возмущениями в зоне теплого пятна города.

Трехмерные численные модели фронтальных облачных систем с детализированной микрофизикой, разработанные в УкрНИГМИ, адаптированы к экстремальным условиям повышенной активности смерчей. Численные эксперименты проведены с использованием Декартовой системы координат параллельно с системой координат, учитывающей рельеф. Рассмотрены мезомасштабные явления, сопровождавшие цепь смерчей, проходивших над северной частью Крыма 22 июля 2002 г. Серия численных экспериментов выполнена с целью поиска ключевых параметров, которые могли быть причиной возникновения исследуемых опасных явлений или определяли степень их активности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д245.2

Рубрики:

Синоптична метеорологія

Шифр НБУВ: РА347122 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено макро-, мезо- та мікромасштабні умови в атмосфері, які мали місце під час випадання сильних і тривалих опадів над територією України, проведено числове моделювання мезомасштабних і мікрофізичних процесів, які відбуваються у фронтальних хмарах і визначають опадоутворення в них. На підставі дослідження характерних положень висотної фронтальної зони виявлено, що у переважній більшості випадків випадання сильних і тривалих опадів відбувається у період утворення над Західною або Центральною Європою глибокої меридіонально орієнтованої улоговини. Одержано нові дані про райони виникнення циклонів, переміщення яких супроводжується випаданням сильних і тривалих опадів в окремих регіонах України. Вперше для дослідження сильних і тривалих опадів над територією Українських Карпат використано числове моделювання й одержано нові дані про мезомасштабні та мікрофізичні властивості фронтальної хмарності у таких випадках. Для сильних і тривалих опадів одержано нові дані про залежність сум опадів від початкового розподілу хмарних часток, а також від наявності й інтенсивності різних механізмів опадоутворення. Розглянуто можливість зменшення суми опадів під час сильних і тривалих опадів над Українськими Карпатами за допомогою проведення активних впливів на хмарність шляхом кристалізації переохолодженої частини хмар. Експериментально доведено, що активний вплив на хмарність з метою регулювання опадів у таких випадках є малоефективним.

Розроблено оригінальну модель хмарної тропосфери, що грунтується на комплексному використанні одновимірної нестаціонарної мікрофізичної моделі та тривимірної діагностичної моделі фронтальних систем хмар та опадів у тропосфері. Для вивчення фронтальних хмар та опадів над Антарктичним півостровом застосовано нову комбіновану модель. Побудовано дво- та тривимірні діагностичні моделі атмосферних фронтів, пов'язаних з конкретними синоптичними ситуаціями над різними територіями земної кулі. Запропоновано одновимірні прогностичні моделі хмар з детальним описом еволюції хмарних частинок (крапельок, великих крапель, льодяних кристалів, ядер конденсації та льодоутворення). Проведено теоретичну інтерпретацію натурних експериментів щодо активних впливів на фронтальні хмари з різними цілями і над різними територіями (ЕМП на Дніпропетровщині, Крим і Москва). Визначено умови для одержання опадів з фронтальних хмар за допомогою числового моделювання хмар за їх природної еволюції та активних впливів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається високою просторово-часовою роздільною здатністю даних, за якими виконано комплексний аналіз енергетичних і термодинамічних характеристик мезометеорологічних процесів. Вперше розроблено універсальну чисельну схему оцінки перетворення (потоків) різних видів енергії атмосфери, створену на основі напів-лагранжевої адвекції. Запропоновано метод визначення просторового розподілу запасів енергії нестійкості, значущих для процесів різного масштабу. Досліджено розподіл запасів енергії у фронтальних зонах та її фактичні перетворення у високому просторовому розділенні. Встановлено просторові масштаби енергоактивних зон, які підтримують характерні циркуляційні системи атмосфери. Обгрунтовано послідовність реалізації доступної потенціальної енергії різних масштабів. Удосконалено методи розрахунку доступної потенціальної енергії для дослідження мезомасштабної нестійкості. Введено параметр відносної потенціальної енергії, наочний та зручний для проведення аналізу. Набули подальшого розвитку методи оцінки перетворень енергії атмосфери в мезометеорологічному масштабі. Розширено уявлення про механізми передачі енергії від більшого масштабу до меншого та навпаки в межах синоптичних і мезомасштабних процесів.

Мета дослідження - на основі спостережень температури і солоності води з високою, як за часом, так і у просторі, роздільною здатністю, ідентифікувати структури поверхневого шару океану, які перетнуло судно на трансатлантичному переході в листопаді - грудні 2018 р. Окрім вказаного, визначити географічне положення цих структур, характерні для них діапазони мінливості та просторові градієнти океанографічних характеристик, що спостерігалися. Метод дослідження полягав у тому, щоб порівняти результати аналізу інформації, одержаної на початку літа 2018 р., за допомогою одного з сучасних, призначених для безперервних попутних спостережень, вимірювальних комплексів з інформацією по тих же районах, одержаної в минулі роки і відображеної в науковій літературі. В результаті було виділено такі океанічні структури як Бенгальська течія, Південний субтропічний фронт, Субантарктичний фронт і зона його злиття з Антарктичним полярним фронтом. Просторові градієнти характерні для фронтів від 6 до 25 разів перевищували градієнти на міжфронтальних просторах. На ділянках трансатлантичного розрізу в західній півкулі, протяжністю від півтора до двох тисяч морських миль, відзначено дуже велику схожість мінливості температури і солоності, які фізично не пов'язані між собою. Коефіцієнт кореляції між ними на одному з відрізків, довжиною в 1600 миль, дорівнював 0,96. Надане пояснення цьому явищу. Як один з висновків, слід розглядати припущення, що це явище - не рідкісний випадок. Воно має бути цілком звичайним у великих зонах змішування теплих, високо солоних субтропічних вод і значно менш солоних і холодних антарктичних. Це припущення потрібно перевірити. Відзначено якісну схожість результатів спостережень з інформацією одержаною з веб-сайту Служби моніторингу морського середовища Copernicus.