Охарактеризовано імпактний алмаз Білилівської (Західної) астроблеми: форма виділень апографітового алмазу, форми росту й розчинення пінакоїдальних параграней, ізотопний склад вуглецю алмазу з імпактитів та графіту із вміщуючих структуру порід, фазовий склад і деякі структурні особливості алмазу, забарвлення, міцність, провідність, щільність, фотолюмінесценція. За багатьма ознаками досліджуваний алмаз ідентичний імпактному алмазу з відомих метеоритних кратерів (Попігайський, Рис тощо) і розсипищ Анабарського й Українського щитів.

Проаналізовано можливість використання включень (!) радіоактивних мінералів у кристалах топазу із пегматитів Волині, які після консервації більше не контактували з мінералоутворюючим флюїдом, для визначення віку їх формування. Достовірність розрахованого віку (за даними електронно-зондового аналізу) визначається ступенем наближення обчисленого вмісту U, Th, Pb до існуючого в цілому індивіді. Межі коливання розрахованого віку включень уранініту та циркону - невеликі, а монациту й флюоцериту - дуже великі. Встановлено, що для визначення віку слід надавати перевагу індивідам малого розміру (до 10-20 мкм) і з великим вмістом радіоактивних елементів. Однак для зазначеної цілі перевага віддається методу, за яким визначався б хімічний склад з більшою, ніж у електронно-зондового аналізу, точністю в дослідженні всього або значного об'єму мінералу-включення.

Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

Проаналізовано внесок академіка В.С.Соболєва у розвиток термобарогеохімії та організацію сибірської термобарогеохімічної школи. Наведено низку праць, що висвітлюють результати досліджень газово-рідинних та розплавних включень у мінералах, автором і співавтором яких був В.С.Соболєв.

С учетом новых экспериментальных и расчетных данных проведены оценка влияния летучих компонентов кордиерита на активность его миналов и калибровка геотермобарометра гранат+кордиерит+силлиманит+кварц. Последний использован для оценки термодинамических условий образования кордиеритсодержащих пород Украинского щита.

Обгрунтовано положення про значні перспективи пошуків кварцової сировини в Україні, пов'язаної з гідротермальними жилами, насамперед Українського щита (УЩ). Серед них на особливу увагу заслуговують три рудопрояви - Ленчинський (Північно-Західний район УЩ), Арсенівський (Інгуло-Інгулецький район) і Скляна Гора (Приазов'я). Саме вони мають стати першочерговими об'єктами для проведення науково обгрунтованої розвідки. У них на незначній глибині зосереджено величезні прогнозні ресурси. Кварц цих родовищ є слабко дослідженим. За даними спектрального та морфологічного аналізів, мікроскопії, ІЧ-спектроскопії, термобарогеохімії та газової хроматографії та за структурними параметрами найчистішим серед зазначених рудопроявів виявлено кварц Ленчинського рудопрояву.

Розглянуто етапи добування золота з найдавніших часів до сьогодення. Наведено відомості, які формують уявлення про добування золота та одержання його в майбутньому. Визначено властивості золота, поширення його в природі, описано формування та розробку родовищ традиційними способами та геотехнологічними методами.

Исследован элементный и химико-минералогический состав пирофиллитов различных месторождений, определяющий различие их физико-механических свойств. Эти свойства изучены с помощью экспериментов с использованием наковален Бриджмена. Полученные результаты могут быть использованы специалистами в области техники высоких давлений для расчетов напряженно-деформированного состояния наиболее нагруженных элементов аппаратов высокого давления.

Розглянуто кристаломорфологію самородної міді, найбільший внесок у розвиток якої зробили кристалографи та мінерологи XIX ст., а також морфологію кристалів міді з вулканітів Волині. Подано перелік усіх нині відомих простих форм багатогранників міді, оцінено їх габітусну роль.

Розглянуто особливості морфології та хімічного складу арсенопіриту Сергієвського родовища золота (середнє Придніпров'я). Виділено морфологічні різновиди арсенопіриту: наближено ізометричні виділення, голчасті кристали, приховано кристалічний агрегат, скелетні кристали. Показано, що останні три різновиди найчастіше представлені зернами з більш-менш чітко проявленою зональністю в розподілі основних елементів та елементів-домішок і за своїм хімічним складом практично не відрізняються, а перший різновид представлений, зазвичай, однорідними зернами. Означено послідовність утворення вказаних різновидів арсенопіриту.

Висвітлено результати попереднього комплексного морфолого-анатомічного аналізу акцесорного циркону з докембрійських порід Росинсько-Тікицького району Українського щита під час їх ізотопно-геохронологічного датування. Виявлені особливості циркону використано для затвердження схеми хімічної підготовки проб у разі ізотопного аналізу. Врахування цих аспектів дає змогу, як правило, знаходити відповідність між отриманним значенням ізотопного віку та реальною геологічною подією.

В спектрах фотолюмінесценції дрібних алмазів з оранжево-червоним світінням із розсипищ України виявлено нові електронно-коливальні системи з безфоновими лініями 409,5 нм. Рашіше вони фіксувалися лише в спектрах катодолюмінесценції кристалів, опромінених нейтронами чи імплантованих атомами азоту. Розглянуто можливі моделі центрів та їх трансформацію в природних умовах.

Методом фотолюмінесценції досліджено розподіл азотвміщуючих дефектів у кристалах алмазу з різних джерел: чотирьох кімберлітових і однієї лампроїтової трубок різного віку, а також двох різновікових розсипищ. Установлено, що алмаз кожного джерела характеризується стійким специфічним набором люмінесцентних характеристик - кольором світіння, конфігурацією спектрів та складом центрів. Проведено порівняльне вивчення всіляких морфологічних різновидів кристалів алмазу з різних регіонів, що мають оранжево-червону люмінесценцію. Особливість українських алмазів кубічного габітусу полягає в розподілі центрів фотолюмінесценції, які зв'язані з міжвузловими атомами азоту та їх агрегатами. Зроблено попередні висновки про генезис алмазу з титан-цирконієвого розсипища Середнього Придніпров'я

Для номенклатурного упорядкування силікатів уранілу, великого за кількістю виділених мінеральних різновидів кристалічної групи хейвіїту - уїксіту проведено ревізію всіх наявних даних із цієї групи мінералів та обгрунтування індивідуалізації кожного з них. За результатами додаткових експериментальних досліджень методами ІЧ-спектроскопії та мікрозондового аналізу визначено, що кристалічно обгрунтованими видами є хейвіїт і уїксит, а також їх Ba-, Mg-, Na-аналоги та утворювані ними змішаношаруваті мінерали.

Представлены данные о платине. Освещены ее свойства, распространенность в природе, формирование и разработка месторождений традиционными способами и геотехнологическими методами. Приведены сведения о применении платины в различных сферах жизнедеятельности.

Собраны и обработаны данные о химическом составе и физических свойствах гранатов из древних метаморфических комплексов Кавказа. Проведен анализ их петрологического положения, химизма, типоморфизма и осуществлена их классификация по ряду критериев. Рассмотрены гранатсодержащие парагенетические ассоциации минералов. Выяснен характер зависимости составов гранатов от состава вмещающих пород и степени метаморфизма. Выявлены их типоморфные особенности и другие характеристики, которые позволили детализировать особенности регионального метаморфизма, в частности, его полициклический характер, температурный и барический режим двух циклов регионального метаморфизма: высокоградиентного /гранулитовая и амфиболитовая фации/ вендского /байкальского/ и низкоградиентного /амфиболитовая, зеленосланцевая фации/ палеозойского /каледонско?-герцинского/.

Імпактні алмази за міцністю зерен відповідають високоякісним синтетичним. За абразивною здатністю порошки імпактних алмазів перевищують природні й штучні технічні в 1,5 - 2 рази, а отриманий на їх основі новий надтвердий матеріал та вироби з нього - не менше ніж у 2 - 2,5 рази.

Розглянуто особливості розподілу піриту та піротину в залізних рудах Інгулецького родовища та в одержаних із них магнетитових концентратах.

Приведены типоморфные особенности алмазов из эксплуатируемых коренных месторождений трубок Удачная, Юбилейная и Сытыканская, имеющих сложное геологическое строение. Изучены свойства алмазов по отдельным рудным столбам в вертикальном разрезе. Каждая из изученных кимберлитовых трубок характеризуется комплексом индивидуальных, присущих только ей типоморфных особенностей. Отмечено, что различие между алмазами отдельных рудных столбов больше, чем их изменение с глубиной.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.6 + Е0*731

Рубрики:

Кисневі солі (оксисолі)

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ