Розглянуто етапи добування золота з найдавніших часів до сьогодення. Наведено відомості, які формують уявлення про добування золота та одержання його в майбутньому. Визначено властивості золота, поширення його в природі, описано формування та розробку родовищ традиційними способами та геотехнологічними методами.

Розглянуто кристаломорфологію самородної міді, найбільший внесок у розвиток якої зробили кристалографи та мінерологи XIX ст., а також морфологію кристалів міді з вулканітів Волині. Подано перелік усіх нині відомих простих форм багатогранників міді, оцінено їх габітусну роль.

Представлены данные о платине. Освещены ее свойства, распространенность в природе, формирование и разработка месторождений традиционными способами и геотехнологическими методами. Приведены сведения о применении платины в различных сферах жизнедеятельности.

Приведены типоморфные особенности алмазов из эксплуатируемых коренных месторождений трубок Удачная, Юбилейная и Сытыканская, имеющих сложное геологическое строение. Изучены свойства алмазов по отдельным рудным столбам в вертикальном разрезе. Каждая из изученных кимберлитовых трубок характеризуется комплексом индивидуальных, присущих только ей типоморфных особенностей. Отмечено, что различие между алмазами отдельных рудных столбов больше, чем их изменение с глубиной.

Отримано принципово нові мінеральні свідчення про експлозивну природу Зеленогайської структури. Вивчення хімізму окремих мінералів свідчить, що породи цієї структури представлені сильно зміненими кімберлітовими (лампроїтовими) породами різних фацій, які можуть становити практичний інтерес з погляду алмазоносності.

Received new data of mineral criteria confirms the explosive nature of Zelenohajs'ka structure. Chemical study of minerals indicates that the rocks of the structure are presented by alternated kimberlite (lamproite) rocks of various facies which can represent practical interest from the point of view of diamond-bearing.

Ключ. слова: оксиди Mn, романешит, граутит, барит, активізація, Завалівське родовище графіту, Український щит.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.162

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены особенности поведения мелких алмазов при россыпеобразовании. Выявлена сопряженность свойств алмаза и сопутствующих минералов как результат гидравлической сортировки при формировании россыпей. Охарактеризованы свойства, генетические типы, технологические и технические особенности мелких алмазов как качественного сырья. Рассмотрены поисковое значение изученных алмазов и перспективы выявленных нетрадиционных материнских источников алмаза.

Показана универсальность наличия мелких алмазов в зрелых песчаных осадках, полигенность алмаза. Охарактеризованы свойства, генетические типы, технологические и технические особенности мелких алмазов как качественного сырья, указаны типоморфные признаки. Рассмотрены провинции распространения однотипных алмазов, способы их диагностики и извлечения, описана лабораторная техника. Даны технические характеристики мелких алмазов как возможного нового вида сырья. Освещены поисковое значение изученных алмазов и перспективы выявления нетрадиционных материнских источников алмаза.

Наведено характеристику дрібних алмазів (розміром -1 - +0,5 мм, рідше - -0,5 - +0,2) з 54 корінних тіл більшості кімберлітових полів і з 57-ми різновікових розсипищ майже всіх алмазоносних районів Якутії. Встановлено особливості збереженості мікрокристалів алмазу, їх морфології, забарвлення та видимої фотолюмінесценції. Показано розподіл мікрокристалів алмазу за різновидами, згідно з класифікацією Ю. Л. Орлова, за вмістом і складом мінеральних включень. Зроблено висновок про відповідність мікро- та макрокристалів алмазу в більшості корінних тіл та їх належності до єдиної алмазної популяції в межах конкретного кімберлітового тіла. Показано, що мікрокристали алмазу з двох основних алмазоносних субпровінцій Якутії (Центрально-Сибірської та Лено-Анабарської) відображають головні особливості макрокристалів цих же субпровінцій.

Зазначено, що специфіка термодинамічних властивостей алмазу, визначена його аномально низькою ентропією, розглянута у періодичній системі хімічних елементів з застосуванням відомостей про їх термодинамічну стійкість, яка характеризується температурою плавлення простих речовин. Це дозволило зробити висновок про надзвичайно високу метастабільну стійкість алмазу, яка пояснює його синтез з газової фази за умов низького тиску, складні процеси розчинення і збірної перекристалізації під час розвитку кімберлітового магматизму. На цій основі пояснено утворення гігантських кристалів алмазу та його зернистих різновидів (борт, карбонадо), що не зустрічаються у первинних алмазоносних породах (перидотитах, піроксенітах, еклогітах), що вкорінювалися у земну кору з глибинних мантійних магматичних осередків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161-0

Рубрики:

Алмаз

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано знахідку самородного срібла з кількох горизонтів різних вулканітів вендської трапової формації Волині. Самородне срібло зафіксовано у формі дрібних (до 0,5, зрідка до 1 мм) ксеноморфних і геміідіоморфних виділень, а також багатогранників та їх двійників, наростів на зернах самородної міді і гібридних зростків з нею. Габітусні форми кристалів самородного срібла представлені кубом і тетрагексаедрами. Самородне срібло характеризується постійним, але неоднаковим і часто високим вмістом ртуті (~ 2 %) і відноситься, мабуть, до найпізніших гідротермальних мінералів.

Ключ. слова: водные дисперсии, графит, Nа"+-монтмориллонит, электропроводность, реология, перколяция, золь-гель-переход
Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.162 + Д332.684.92

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.121-3

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено склад азотних та інших дефектів у мікроалмазах з теригенних відкладів Українського щита (УЩ), кімберлітів Архангельської та Якутської провінцій Росії, а також лампроїтів австралійської трубки Аргайл методами інфрачервоної спектроскопії та фотолюмінесценції. Проведено порівняльний аналіз спектроскопічних та інших характеристик мікроалмазів з вивчених колекцій (більше 500 зразків) і відповідних даних для зразків з контрастних за генезисом алмазних родовищ Південної Африки, Канади, Бразилії, Казахстану. Доведено, що значна частина мікрокристалів з різних геоблоків УЩ, насамперед - з Волинського, сформувалися за мантійних умов, подібних до умов формування мікроалмазів з кімберлітів та лампроїтів. Відзначено, що окремі з них, з півночі та центральних геоблоків УЩ, імовірно утворилися в астеносфері та нижній мантії, частина мікроалмазів з південного заходу та центру УЩ, з неагрегованим азотом, водою карбонатною, вуглеводневими та іншими дефектами, подібних до мікроалмазів з лампрофілів Канади та з метаморфічних порід Європи і Азії. Зроблено висновок про можливе існування практично на кожному з геоблоків УЩ незалежних корінних джерел алмазу, що суттєво відрізнялися за складом мінералотвірного середовища та РТ-умовами. Визначено ряд сукупних регіональних ознак українських мікроалмазів.

Досліджено формування кварцовожильної мінералізації, з утворенням якої взаємопов'язаний головний етап відкладення золота на Берегівському рудному полі. Золотовмісна мінеральна парагенетична асоціація складаєтья з електруму, халькопіриту, стибієвих і бісмутових сульфосолей міді, кварцу, бариту та флюориту. На підставі мінералогічних, онтогенічних, термобарогеохімічних досліджень створено фактологічну модель, з використанням якої здійснено числове фізико-хімічне моделювання процесів утворення дослідженої мінералізації. За наявності мінеральної асоціації установлено змішування розчинів різного складу та походження на геохімічному бар'єрі, складеному карбонатними жилами. Золото осаджувалось внаслідок реакції змішування розчинів, під час якої руйнувались гідросульфідні комплекси, що його переносили. З'ясовано, що основний об'єм жильного кварцу утворювався з гелю кремнезему. Барит і флюорит формувались у в'язкому середовищі гелю за дифузійного режиму. Першим кристалізувався барит, флюорит дещо запізнювався, їх кристалізація зумовила розкристалізацію гелю кремнезему з утворенням приховано-кристалічного кварцу. Інфільтрація розчинів у жильному просторі спричиняла перекристалізацію кварцових агрегатів, виникнення крупнокристалічних друзових відмін кварцу, винесення золота з ділянок первинного осадження та перевідкладення його на вищих горизонтах з утворенням штокверкових руд кварц-гетитового та каолін-дикітового складу.

Вивчено типоморфні особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На базі комплексного дослідження кристаломорфології, конституції, твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тиману, Уралу, України та зроблено висновки стосовно специфіки алмазів з окраїн давніх платформ - переважають кривогранні кристали з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю та вмісту домішкового азоту, з підвищеною кількістю серед включень гранатів екологітового парагенезису та парастеричними асоціаціями мінералів-супутників, переважно піроп-цирконового складу.

Встановлено подібність алмазів із ореолів до комберлітових, та ідентичність імпактних алмазів таким з Іллінецької та Білилівської астроблем. На підставі типохімічних властивостей піропу, піроп-альмандину та хромшпінелідів зроблений висновок щодо утворення їх на малих глибинах верхньої мантії. Визначено, що більшість піропів лерцолітового та піроксенітового парагенезисів, а піроп-альмандинів - ектогітового, у т.ч. алмазної асоціації. Встановлено вплив локально глибинного метосоматозу на материнські породи деяких піропів. Виділено типи хромшпінелідів у ореолах і визначено їх парагенезиси. Доведено, що низькомагнезіальні хромшпінеділи, помірномагнезіальні ільменіти та низькохромисті діопсиди з ореолів мають корове походження та не можуть вважатися супутниками алмазу. Проведено типізацію ореолів за віком, генезисом і походженням щодо джерел зносу. Розглянуто умови утворення ореолів і встановлено розміщення їх областей живлення.

Досліджено особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На підставі комплексного дослідження кристалографії, конституції твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тімангу, Уралу, України. Зроблено висновок про специфіку алмазів з окраїн давніх платформ - переважає розвиток кривогранних кристалів з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю, вмісту домішкового азоту, підвищеною кількістю мінералів-супутників з переважанням піроцирконового складу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.121

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання природного та експериментального алмазоутворення, перспективи алмазоносності окремих регіонів Східноєвропейської та Сибірської платформ. Описано кімберлітові породи та оболонки, які оточують алмаз. Подано результати експериментального дослідження фізико-хімічні умов16744 сингенезису алмаза та гетерогенних включень в крабонатно-силікатних материнських розплавах. Наведено діагностичні критерії природних та синтетичних чорних алмазів з природним і штучно одержаним забарвленням. Розглянуто стан прогнозно-пошукових робіт на алмази в Україні та надано оцінку перспектив корінної алмазоносності Українського щита. Наведено флюїдизатно-експлозивну модель та критерії пошуків родовищ алмазів на території України. Розкрито особливості глибинної будови Приазовського мегаблока у зв'язку з перспективами виявленя алмазоносних тіл. Особливу увагу приділено результатам дослідження алмазів і його мінералів-супутників сучасними методами.