Ключ. слова: галіт, ?-опромінення, радіаційні точкові дефекти, механічні властивості.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.421.1-4

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в галіті Передкарпатського, Трансільванського та Східнословацького соленосних басейнів Карпатського регіону виявлено рідкі включення з нафтовою фазою. Визначено склад розчинених у розсолах включень газів. Описано включення з нафтовими утвореннями і зроблено попередні висновки щодо природи нафтопроявів у баденських солях регіону.

Fluid inclusions with an oil phase in the halite from Forecarpathians, Transilvanian and East-Slovakian salt basins of the Carpathians region have been established for the first time. The solved gas composition in fluid inclusions is determined. Inclusions with an oil phase are described and previous genetic conclusions as to the character of the oil show in the Badenian salt region are drawn.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.421.1с4

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.411-4

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час робіт на науково-дослідному судні "Професор Водяницький" в 2001 - 2004 рр. на континентальному схилі Чорного моря на південь від Кримського п-ова встановлено комплекс слабо метаморфізованих осадових порід, що не мають аналогів серед осадових відкладів Гірського Криму, але нагадують слабо метаморфізовані палеозойські утворення складчастої основи Рівнинного Криму. Вивчення рослинних залишків і спор у породах комплексу вказує на їх девонський - ранньокарбоновий вік.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.421.1

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.421.1 + Д59(45Укр)33

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу фізичних властивостей синьозабарвленого галіту, його парагенетичної асоціації та закономірностей локалізації зон її поширення серед калієносної товщі зроблено висновки про умови, необхідні для виникнення та збереження цього різновиду мінералу. Показано, що за усіма фізичними характеристиками синій галіт суттєво відрізняється від інших різновидів. Характер зміни фізичних характеристик синього галіту та структурний контроль над його поширенням у калієносних товщах переконливо свідчать про важливість для формування цього різновиду галіту, поряд з радіаційним впливом, тектонічного фактора. Наведені результати досліджень дозволяють використовувати присутність синього галіту для відтворення умов формування соленосної товщі, прогнозування фізичного стану гірничого масиву порід і ділянок безводності.

Наведено генетичну класифікацію флюїдних включень у галіті та охарактеризовано включення різних генетичних типів. Описано особливості будови седиментаційних структур галіту - лійок, шевронів і скелетних кубічних зародків. Наголошено на важливості точної діагностики генетичного типу досліджуваних включень та описано її критерії, зокрема детальне розшифрування будови седиментаційних структур, визначення фазового складу, тиску та газонасиченості розсолів в індивідуальних включеннях. Детально проаналізовано можливість використання включень кожного типу для вирішення геохімічних і палеоокеанографічних проблем.

Описано результати дослідження первинного галіту з відкладів польського Цехштейну, первинні флюїдні включення у якому містять кристалики-в'язні сильвіну. Галіт кристалізувався з насичених KCl розчинів за відносно високої температури, що була спричинена парниковим ефектом у стратифікованих за густиною розсолах. Внаслідок охолодження розчини перенасичувались калієм, що спричиняло утворення первинного сильвіну. На підставі проведених досліджень флюїдних включень у галіті та аналізу літературних даних зроблено висновок, що такий механізм утворення первинно-седиментаційного сильвіну був типовим для давніх солеродних басейнів.

Проведено детальну реконструкцію процесу соленагромадження в баденському Передкарпатському солеродному басейні (ділянки Величка, Гринівка). Для цього за допомогою ультрамікрохімічного методу вивчено хімічний склад первинних рідких включень у різних зонах придонних кристалів галіту від їх центру до периферії. Встановлено, що на умови кристалізації галіту впливало багато факторів, у результаті чого концентрація придонних розсолів часом підвищувалася чи знижувалася, або ж залишалася незмінною. Так, на певних етапах існування солеродного басейну порушувався водообмін між басейном та відкритим морем і внаслідок інтенсивного випаровування вод відбувалося прогресивне концентрування ропи. Також встановлено факт зниження концентрації ропи басейну впродовж кристалізації галіту, що досягалося за рахунок менш концентрованих вод, насичених NaCl (розмивання раніше відкладених соляних відкладів). Окрім того, у солеродному басейні існували умови, коли за час росту кристалів галіту концентрація калію в ропі залишалася незмінною, що було можливим за умови розділення ропи басейну на 2 насичені NaCl шари, що не змішувалися конвекцією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.411-4

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ