Наведено результати випробування способу визначення напрямку тріщинуватості порід кристалічного фундаменту за прохідними обмінними SV-хвилями на прикладі свердловини Лебединської-1 у межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ).

Приведены результаты апробирования способа определения направления трещиноватости пород кристаллического фундамента по проходящим обменным SV-волнам на примере скважины Лебединской-1 в пределах северного борта ДДВ.

The results of researches of testing of the practice of the crystal basement rock jointing direction defining at the base of transmitted converted SV-waves on example of Lebedynscka-1 well within the north edge of the DDD, are presented.

Встановлено домінуючі типи тріщин у регіоні та удосконалено існуючу класифікацію тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах. Вивчено просторовий розподіл густоти тектонічних тріщин за площею Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину, а також проаналізовано особливості розподілу тектонічної тріщинуватості гірських порід у межах окремих локальних структур. Розроблено методику комп'ютерної обробки даних польових вимірів тектонічної тріщинуватості для узагальнення польового матеріалу за камеральних умов. Розглянуто взаємозв'язок відкритих родовищ вуглеводнів з ділянками підвищеної тріщинуватості порід для подальшого його використання під час прогнозування нафтогазоносності надр.

Зазначено, що сутність системного аналізу тріщинуватості порід глибокозалягаючих нафтогазоносних комплексів полягає в поєднанні: морфогенетичної типізації тріщин як певних форм петрофізичної неоднорідності; визначення просторової орієнтації тріщин як провідного фактора анізотропії породних тіл, зокрема, продуктивних резервуарів; виділення певних систем тріщинуватості з визначенням їх впливу на флюїдопровідні і морфологічні особливості колекторів і покришок; розробки критеріїв спостереження тріщинуватих зон (природних масивів) у геофізичних і геохімічних полях. Розроблено принципово нову схему генетичної класифікації тріщинуватості, в якій, зокрема, вперше визначені дві принципово різні генетичні групи діаклазів. До першої групи віднесено генетичні типи тріщинуватості, що пов'язані з ізотермічним розрядженням напружень різної природи. Друга група об'єднує різноманітні (насамперед, глибинно-флюїдогенні та сейсмогенні) тріщини, формування яких обумовлене адіабатичним розрядженням геодинамічних напружень. Саме з тріщинуватістю другої групи (включаючи флюїдодинамічну та сейсмотектонічну активізацію більш давніх за геологічним віком систем діаклазів різних генетичних типів першої групи) пов'язані дуже важливі в нафтогазовому відношенні явища ділатансійного розущільнення та природного гідророзриву.

Предложен новый численный метод определения зависимости эффективных термоупругих постоянных горных пород от давления и температуры, который базируется на обобщенном методе условных моментных функций с использованием расчетной схемы Мори - Тонака. Полученные путем инверсии зависимости скорости волн продольной поляризации от давления и температуры численные результаты для образца перидотита хорошо согласуются с экспериментальными данными.

Скальные породы и скалоподобные материалы часто разрушаются при сжатии вследствие инициирования, распространения и слияния ранее возникших микротрещин. Выполнены экспериментальные и численные исследования механизма процесса слияния микротрещин в материалах типа скальных пород. Экспериментальные исследования включают в себя испытания на одноосное сжатие образцов, изготовленных из смеси цемента марки портланд пуццолан, слюды и воды. Слияние микротрещин изучается на тонких образцах с помощью сканирующего электронного микроскопа. Предполагается, что вкрапления слюды играют роль микротрещин в образцах. Также проведены некоторые аналитические и численные исследования для моделирования экспериментально наблюдаемого явления слияния микротрещин в образцах. Для оценки коэффициентов интенсивности напряжений по моде I и II в вершинах микротрещин используется косвенный метод граничных элементов высокого порядка, известный как метод разрыва перемещений высокого порядка, что позволяет применять специальные элементы у вершины трещины для учета сингулярности полей напряжений и перемещений вблизи вершины трещины. В программе расчета напряжений используется критерий разрушения по максимальным касательным напряжениям в рамках линейной механики разрушения. При этом распространение и слияние микротрещин, распределенных в скальной породе по случайному закону, оценивалось путем численного моделирования на основе итеративного алгоритма. Полученные расчетные результаты сравниваются с соответствующими экспериментальными и численными данными по слиянию микротрещин в скалоподобных материалах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.440.5 + Д390.54 + И-16

Рубрики:

Тріщинуватість гірських порід

Тріщинна тектоніка

Гірнича справа

Шифр НБУВ: Ж29095 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - совершенствование методики определения прочности породного массива, основанной на вероятностно-статистическом подходе, с учетом различных характеристик трещиноватости пород. Установление зависимости реальной прочности породного массива от качества поверхностей потери сплошности на основе многовариантного моделирования дефектного породного массива с использованием метода дискретных элементов. Проанализированы основные отечественные и зарубежные подходы к определению реальной прочности массива горных пород. Показаны преимущества применения вероятностно-статистического подхода при аналитическом определении коэффициента структурного ослабления. Использована статистическая теория прочности для определения коэффициента структурного ослабления, с учетом различных характеристик трещиноватости. С использованием метода дискретных элементов разработана численная модель породного массива пересеченного трещиной. Метод нелинейного регрессионного анализа применен к результатам численного моделирования для аппроксимации функции учета качества поверхности трещины. Проведенные исследования позволили сделать очередной шаг к решению актуальной задачи определения реальной прочности сложноструктурного породного массива, содержащего дефекты. Усовершенствована вероятностно-статистическая модель прочности дефектного породного массива, что позволило повысить адекватность определения коэффициента структурного ослабления. Впервые при определении коэффициента структурного ослабления на основе статистической теории прочности количественно учитывается качество поверхности потери сплошности. Получена зависимость коэффициента вариации (необходимого элемента определения коэффициента структурного ослабления) от качества поверхности трещины, расстояния между трещинами и угла падения трещин в массиве горных пород. Разработана методика обобщения качественной информации о состоянии трещины и сведения ее к единому количественному индексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: И133 + Д340.440.5

Рубрики:

Підривні роботи

Тріщинуватість гірських порід

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана математическая модель разрушения цилиндрических образцов горных пород при наличии контактного трения. Разработан метод расчета предельного вертикального напряжения в вершине трещины и расчета предела прочности цилиндрических образцов горных пород с использованием трех показателей свойств (предел сопротивления материала сдвигу, угол внутреннего трения, коэффициент контактного трения), которые простыми способами могут быть установлены экспериментально в условиях горнорудных предприятий, где результаты расчета могут быть оперативно использованы для управления процессами дезинтеграции.

Досліджено геодинамічні процеси розвитку структур, з якими пов'язані родовища нафти і газу в межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Мета дослідження – підвищення ефективності освоєння нафтогазоперспективних відкладів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Методи дослідження – експериментальні петрофізичні дослідження кернового матеріалу порід - колекторів Передкарпатського прогину, статистичні методи обробки й аналізу результатів експериментальних досліджень та комп'ютерне моделювання предмета досліджень. Уперше створено тектонофізичну модель для оцінки зон поширення та ступеня інтенсивності тріщинуватості нафтогазоперспективних пластів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Практичне використання даної моделі дає змогу доопошуковувати скупчення нафти і газу. Впроваджено підприємствами з метою підвищення ймовірності прогнозування нафтогазоперспективних ділянок для пошукового буріння і в навчальний процес підготовки студентів.