Виявлено зональний просторовий розподіл асоціацій гідротермальних мінералів у траповій формації нижнього венду Волино-Подільської плити. Виділено карбонатну, цеолітову і пренітову концентричні зони, послідовну зміну яких можна простежити від країв до центра трапової провінції. Ці зони частково контролюють розподіл самородного та сульфідного типів мідної мінералізації в трапах регіону і по-різному перспективні щодо міді. У цеолітовій зоні умови локалізації самородної міді визначає вертикальна симетрична мінералогічна зональність у базальтових потоках. За типоморфними мінеральними асоціаціями, ступенем і масштабами перекристалізації порід, а також температурними параметрами мінералоутворення зональні гідротермально-метасоматичні зміни трапів Волино-Поділля відповідають цеолітовій і преніт-пумпеліїтовій фаціям метаморфізму. Висловлено припущення, що походженням вони завдячують мінералізованим підземним водам горбашівського водоносного горизонту, які, ймовірно, були підігріті знизу численними силами габро-долеритів, інтрудованими наприкінці раннього венду поблизу його підошви в центрі Волино-Поліського прогину.

The zone spatial distribution of hydrothermal minerals associations has been revealed in the Lower Vendian trap formation of the Volyn'-Podillya platform. Carbonaceous, zeolite and prehnite concentric zones have been allocated, which consecutive change can be looked after from edges to the centre of the trap province. These zones definitely supervise distribution of native and sulphide types of copper mineralization in traps and have different perspectives on copper. Vertical symmetric mineralogical zoning in basalt flows has caused conditions of native copper localization in zeolite zone. On typomorphic mineral associations, the degrees and scales of rocks recrystallization, and also temperature parameters of mineral forming, zone hydrothermal-metasomatic changes of traps correspond to zeolite and prehnite-pumpellyite metamorphic facies. The assumption is stated, that by the origin they are obliged to mineralized underground waters of Horbashіvs'kyi water-bearing horizon. Probably, these waters were warmed up from below by numerous gabbro-dolerite sills, which were intruded at the end of the Early Vendian near to bottom of this horizon at the centre of the Volyn'-Polissya trough.

Обгрунтовано існування в межах Північно-Західного району Українського щита мезопротерозойської трапової асоціації віком близько 2 млрд. років. У складі асоціації виділено три формації: габродолеритову, представлену дайками олівінових і безолівінових долеритів і Прутівським розшарованим масивом; сублужну олівін-габрову, представлену дайками олівінового габро, та перидотит-габро-анортозитову, до складу якої входить повнодиференційований Каменський масив. Детально описано геологічне положення трапів, особливості їх петрографічного та хімічного складу. Зроблено висновок про близкість хімічних характеристик мезопротерозойських трапів Північно-Західного району Українського щита і мезозойських - Сибірської платформи.

Среди нижневендских вулканогенных образований в чехле юго-западной части Восточно-Европейской платформы выделен верхнеприпятский трапповый комплекс, с которым связаны перспективы на медь. Показано его тектоническую позицию, покровное строение, пространственное распределение мощностей, вулкано-структурные элементы, вещественные особенности изверженных и субвулканических пород: толеитовых базальтов, туфов, лавокластитов, габбро-долеритов. Охарактеризованы основные стратиформные меденосные горизонты в пирокластических и эффузивных покровах, приведены параметры самородномедного оруденения.