Розглянуто структуру та склад ранньовендської вулканогенної товщі Волині та зв'язок з ними розташування самородномідного зруденіння. Досліджено мінеральний склад метасоматичних змін. Встановлено послідовність метасоматичних подій у базальтах лавових потоків. Зміни порід відбувались у процесі їх формування (надсолідусні заміщення мінералів). Основний етап метасоматозу пов'язаний з гідротермальними процесами, а ранній етап метасоматичних змін - з діяльністю гідротермальної системи, що призвела до самородномідного зруденіння в асоціації з кальцит-цеоліт-кварцовою мінералізацією. Зміни базальтів цього етапу відобразились у заміщенні вулканічного скла і плагіоклазу. Пізній етап гідротермальних метасоматичних перетворень пов'язаний з магматизмом ранньодевонського часу і призвів до нагромадження самородних олова, алюмінія, заліза, інтерметалідів (Fe, Cr, Ni, Ti), хлоридів олова та заліза, баделеїту. Пізні гідротермально-метасоматичні зміни базальтів відобразились у заміщенні всіх породоутворювальних мінералів.

Розглянуто умови формування базальтів Волино-Подільської плити (ВПП). У венді первинні розплави, які за складом наближені до пікритового габро, були диференційовані на глибині 30 - 35 км на перших двох етапах активізації. Третій етап, на якому могли утворитися туфи перкальської товщі, однозначно не зафіксовано. Якщо процес відбувався за подібною схемою, то результатом активізації у венді були холодна мантія та основна кора, тому що розплави, продуковані верхньою коровою астеносферою, - базальти. Для пояснення аномалій палеотемператур, специфіки складу гідротермальних розчинів необхідно припустити існування ще одного етапу (окремої активізації) на території ВПП.

Для вивчення ефекту магнітної післядії (магнітній в'язкості), прояви якої утруднюють інтерпретацію даних методу перехідних процесів, проведено комплексні експериментальні дослідження зразків гірських порід верхньої товщі Вітімського базальтового плато. Встановлено характер розподілу магнітов'язких порід у межах вулканогенно-осадової товщі і з'ясувати, з якими феримагнітними частинками пов'язані прояви ефекту магнітної післядії під час вимірювання індукційних перехідних параметрів. Показано, що за вимірювання у часовому діапазоні за допомогою індукційних систем найбільший внесок в ефект магнітної післядії в індукційні перехідні параметри здійснюють найменш змінені породи. Ефект магнітної післядії проявляється за наявності здебільшого суперпарамагнітних зерен високозалізистих титаномагнетитів, близьких за складом до магнетиту, розміри яких мають достатньо вузький інтервал (наймовірніше, 0,0254 - 0,029 мкм). Внесок релаксації намагніченості дрібніших суперпарамагнітних зерен в індукційні перехідні параметри приблизно втричі нижчий. Запропоновано можливі критерії діагностики суперпарамагнітних частинок різного розміру за петромагнітними даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.541(007)

Рубрики:

Базальти (андезито-базальти, кварцеві, польово-шпатові та ін.)

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ