Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.3

Рубрики:

Глинисті породи. Глини. Аргіліти

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено строение, условия формирования и минеральный состав аргиллитов верхнего венда и нижнего кембрия юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы. На основании петрохимических характеристик установлена степень отличия вещественного состава аргиллитов от состава материнских пород, реконструирован геодинамический режим формирования осадков. Исследованы изменения снизу вверх по разрезу состава и геолого-фациальных особенностей аргиллитов на границах стратонов различных рангов.

Рассмотрены природные предпосылки для образования и выделения биогаза из донного ила северной части Азовского моря. Проведен спектральный анализ выделяемого биогаза и химический анализ донного ила, составлена карта замеров границы ила Белосарайского залива Азовского моря. Приведена предлагаемая технология сбора биогаза.

Встановлено, що збільшення вологості глинистих порід провокує набухання і максимізацію пластичності порід, а зменшення вологості призводить до виникнення явища їх усадження, що негативно впливає на технологію підземного видобутку корисних копалин.

Приведены данные о климатических, гидрологических, гидрохимических, геолого-тектонических и геоморфологических условиях формирования, а также о вещественном составе, физико-механических, геохимических и лечебных свойствах глубоководных иловых осадков Черного моря с целбю нахождения нового источника высококачественных пелоидов. Приведен краткий очерк условий осадкообразования в Черном море в верхнечетвертичное время, раскрыта роль живого вещества в формировании глубоководных иловых отложений. Показаны реальные перспективы открытия на дне глубоководной части Черного моря гигантского месторождения пелоидов.

На межі сполучення (тектонічний вузол) Волино-Подільської і Молдовської плит з виступом Українського щита в осадовому чохлі виділено структури центрального типу. За периферією структур встановлено зони стиснення і зсуву, ускладнені "вузлами" дугових розломів зі зміщенням, течією і квазітечією порід на межах літотипів, водотривкими горизонтами з прошарками і лінзами бентонітових глин. Центральна частина структури зазнає розтягування і стає водопроникною. Розглянуто і узагальнено результати комплексних геофізичних досліджень за зміною напружено-деформованого стану масиву порід під час спорудження Дністровської ГАЕС. Методами космічної геодезії зафіксовано горизонтальні переміщення поверхні на ділянці розміщення гідротехнічних споруд. Виявлено закономірності розвитку небезпечних геологічних процесів при нестаціонарній роботі водосховищ ГЕС і ГАЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.3

Рубрики:

Глинисті породи. Глини. Аргіліти

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто петрофізичну модель, що описує зміну питомого електричного опору піщано-глинистої тонкошаруватої товщі залежно від глинистості останньої, співвідношення типів розподілу глинистої речовини, скелетної пористості. Наведено стислий аналіз існуючих найбільш популярних моделей електропровідності пористих порід, умови їх застосовності. Введено новий параметр - коефіцієнт шаруватості глинистого матеріалу, що дало змогу створити досить зручну для задач кількісної інтерпретації математичну модель питомого опору тонкошаруватої піщано-глинистої товщі. Описано зміну колекторських властивостей тонкошаруватої товщі залежно від загальної глинистості та коефіцієнта шаруватості глин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.3

Рубрики:

Глинисті породи. Глини. Аргіліти

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены результаты экспериментального исследования влияния фульвокислот на поведение металлов (Mn, Al, Cu, Zn, Pb и Cr) в системе донные отложения - вода. Добавки фульвокислот к природной воде, контактирующей с илистыми донными отложениями, вызывают дополнительное снижение концентрации растворенного кислорода и формирование анаэробных условий в системе. Это способствует усилению миграции металлов из донных отложений. Однако наиболее заметное увеличение их концентрации в воде наблюдается по мере роста содержания в ней фульвокислот. Обсуждены особенности влияния фульвокислот на десорбцию отдельных металлов из донных отложений. Показано, что подавляющая часть металлов мигрирует из донных отложений в составе комплексных соединений с растворенными органическими веществами, молекулярная масса которых не превышает 2,0 кДа. Последнее обусловлено доминированием указанных комплексов в поровых растворах донных отложений, а также комплексообразованием за счет участия в нем аналогичной по молекулярной массе фракции дополнительно внесенных в воду фульвокислот.

Запропоновано статичну модель "водний розчин радіоактивних елементів - пориста глиниста матриця". Одержано узагальнені рівняння переносу для опису дифузії, сорбції, радіоактивних процесів і хімічних реакцій із врахуванням електромагнітних процесів.

Построена дробно-дифференциальная математическая модель для исследования локально-неравновесных геомиграционных процессов с учетом химического осмоса и ультрафильтрации. Поставлена соответствующая данной модели краевая задача и получено ее аналитическое решение.

Открытие фоссилизированной каолинитом почвенной бактериально-актиномицето-грибной микрофлоры в сухарных глинах (флинтклеях) позволило выделить новый тип биолитов - глобальных биосферных индикаторов. Соответствующие им кислые (ферри-) сиаллитные палеопочвы, которые возникли в силуре - девоне и получили исключительно широкое распространение в раннем карбоне (турне - раннем визе), сыграли ключевую роль в освоении суши высшими растениями и животными.

Розроблено моделі прогнозування параметрів міцності матеріалу на зрушення. Досліджено вплив води на міцність ущільнення глинистого матеріалу з використанням тривісної компресії. Результати показують, що когезия експоненціально зменшується зі збільшенням вмісту води і експоненціально зростає зі збільшенням ступеня ущільнення. Кут внутрішнього тертя зменшується за опуклим квадратичним параболічним законом зі збільшенням вмісту води і зростає за увігнутим квадратичним параболічним законом зі збільшенням ступеня ущільнення. Когезія і внутрішній кут тертя є двовимірними квадратичними функціями вмісту води та ступеня ущільнення і мають відносно великі значення параметра міцності на зрушення.

Для моделювання зміни структури природної м'якої глини за пластичної деформації запропоновано метод деструктурування з урахуванням ізотропної деструктури і фрикційної деструктури. Структурну модель обмеженої поверхні було сформульовано застосовуючи закон реструктурування в межах теорії поверхневих конститутивних моделей. Запропоновану модель була перевірено на глині Осаки за допомогою недренірованого тесту на тривісний компресійний тест і одновимірного тесту на стиск. Досліджено вплив параметрів моделі і обмеженої поверхні на характеристики запропонованої моделі. Підтвердженням згоди між прогнозами і експериментами є те, що пропонована модель може добре фіксувати структуровану поведінку природною м'якої глини.

Мета роботи - дослідити умови седиментації збагачених органічною речовиною відкладів едіакарію та силуру південно-західного схилу Східноєвропейської платформи. Зокрема, врахувати фактори, що сприяють ефективній фосилізації органічної речовини в морських осадах і відіграють ключову роль в утворенні чорносланцевих товщ, які є основоположним елементом сланцевих нафтогазових систем. Методика базується на літологічних дослідженнях, які стали основою для встановлення речовинного складу порід, поширення досліджених товщ та їх потужностей, діапазону залягання в розрізі, та реконструкції палеосередовища досліджених вікових інтервалів. Проведені дослідження платформових відкладів едіакарію поширенні суцільним пасмом уздовж південно-західного силу Східноєвропейської платформи і досягають Українського щита. Їх потужності становлять 90 м і більше про гині - 150 м і більше. Для нашарувань силуру встановлено, що відклади, збагачені органічною речовиною (аргіліти та мергелі), поширені в найзануренішій ділянці платформи, де потужності відкладів силуру сягають 700 м і більше. Проведено реконструкцію палеосередовища в едіакарії та силурі, з'ясовано фактори, що зумовили безкисневий седиментогенез у ці часові проміжки геологічної історії. Встановлено, що морський басейн у калюський час охоплював значну територію кратону Балтика, де зона кисневого мінімуму у водній колоні починалася з глибини щонайбільше 100 м. Реконструкція палеосередовища для силурійського часу вказує на те, що басейн мав батіометричну зональність. До глибини приблизно 100 м нагромаджувалися сульфатні, глинисто-карбонатні та карбонатні (риф) осади, а збагачені органічною речовиною - нагромаджувались на глибинах більше ніж 100 м, у зоні кисневого мінімуму. Наукова новизна. Для відкладів едіакарію встановлено їх поширення, потужності та нафтоматеринський потенціал. Для відкладів силуру з'ясовано ділянки поширення найперспективніших порід і встановлено, що нагромадження збагачених органічною речовиною осадів контролювалось зоною кисневого мінімуму. Результати досліджень надали змогу встановити нафтоматеринський потенціал для відкладів едіакарію та виділити ділянки поширення найперспективніших порід силуру, збагачених органічною речовиною (аргіліти, мергелі), які складають потенційний ресурс для розвідки та видобутку сланцевого газу.

Розглянуто тривимірний адаптивний критерій відмови тривимірної поведінки природної м'якої глини, в якому використано критерій Ладе - Дункана і критерій Мацуока - Накаї. Структурна модель обмеженої поверхні узагальнюється на тривимірний простір напружень з використанням тривимірного адаптивного критерію відмови. Після його обліку модель може розглядатися як модифікована модель обмеженої поверхні, яка враховує руйнівну і тривимірну поведінку і нехтує анізотропією природної м'якої глини. Проведено моделювання недренованих грунтів на стиск і розтяг, а також стану консолідації. Підтверджено, що запропонована модель може добре імітувати тривимірну поведінку природною м'якої глини за істинних тривісних умов впливу навантажень.

В оригінальному процесі біоекстракції надлишку важких металів із гелеподібного мулового осаду біологічного очищення муніципальних стічних вод відбувається перерозподіл металів між рідкою та твердою фазами, і остання перетворюється в цінне добриво для рослинництва. Стан мінералів у цьому, кондиціонованому, та нативному мулових осадах, а також в порівняльних природних об'єктах (грунтах) вивчено методом рентгенофазового аналізу. Отримані результати вказують на низьку кристалічність мулового осаду у порівнянні з природними грунтами. На дифрактограмах кондиціонованого мулового осаду елімінуються піки, характерні для мінералів групи польових шпатів і кальциту, але з'являються мінорні піки мінералів групи цеолітів, що вказує на старт процесів новоутворення мінеральних фаз під дією метаболізувальних мулових мікроорганізмів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.21 + В376.1 + Д344.3-4

Рубрики:

Наноструктури

Твердість. Пружність. Поширення звуку (пружних коливань) в монокристалах

Глинисті породи. Глини. Аргіліти

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - розглянути палеогеографічні особливості умов формування й накопичення глинистих порід з пізнього міоцену до голоцену та оцінити вплив змін палеогеографічних обстановок на умови й специфіку осадконагромадження, фізико-механічні властивості відкладів та їх локалізацію. На основі польових досліджень глинистих відкладів в межах ключової ділянки (селище Опішня, Полтавська обл.) та палеогеографічних інтерпретацій аналітичних літературних матеріалів схарактеризовано фізико-хімічні, механічні, генетичні властивості й особливості різновікових глинистих порід та встановлено геохронологічну належність продуктивних шарів. Оцінено вплив змін палеогеографічних умов на утворення мінеральної сировини для виготовлення керамічних виробів й окреслено перспективні ділянки місцезнаходжень цих корисних копалин. Встановлено, що сировиною для керамічної промисловості в околицях селища Опішня є глинисті відклади пізнього міоцену (строкаті глини), пліоцену (червоно-бурі глини) та плейстоцену (суглинки). Утворенню глинистих порід сприяли інтенсивні процеси вивітрювання в умовах вологого й теплого (іноді жаркого) клімату, з активним розвитком флори і фауни, що значно активізують елювіальні процеси. Якісні зміни природних умов також яскраво зафіксовані у фізико-хімічних та мінералогічних особливостях різновікових відкладів за наявністю керівних груп вторинних глинистих мінералів (каолініту, монтморилоніту, гідрослюд тощо). Відклади середнього-пізнього плейстоцену, які формувались у більш сухих та холодних умовах, у порівнянні з відкладами міоцену-раннього плейстоцену, мають значно нижчі показники пластичності й вогнетривкості та підвищені показники водопоглинання. Найперспективнішими ділянками місцезнаходжень глинистих відкладів (строкаті й червоно-бурі глини міоцену-пліоцену та плейстоценові суглинки) є площі в межах всього неогенового плато на захід від населених пунктів Опішня й Попівка.