Наведено перший опис геолого-структурної позиції, складу, внутрішньої будови та геологічного віку породних асоціацій садової світи у верхній частині розрізу Сорокинської структури. Розріз садової світи має тричленну будову і представлений (знизу догори) базальною теригенною, чорносланцево-глиноземною та теригенно-карбонатною пачками, що виповнюють симетрично побудовану ізоклінальну синкліналь, накладену на ядро та південно-західний борт Сорокинської структури. Відклади садової світи незгідно налягають як на всі попередні стратиграфічні підрозділи, так і на гранітоїди Осипенківського масиву.

Приведено первое описание геолого-структурной позиции, состава, внутреннего строения и геологического возраста породных ассоциаций садовой свиты осипенковской серии в верхней части разреза Сорокинской структуры. Разрез садовой свиты характеризуется трехчленным строением и представлен (снизу вверх) базальной терригенной, черносланцево-глиноземистой и терригенно-карбонатной пачками, которые выполняют симметрично построенную изоклинальную синклиналь, наложенную на ядро и юго-западный борт Сорокинской структуры. Отложения садовой свиты несогласно налегают как на все предыдущие стратиграфические подразделения, так и на гранитоиды Осипенковского массива.

This article contains the first description of geological position, data, internal structure and geological age of sadova suite rock association at the upper part of Soroki structure sequence. There are three parts in sadova suite (bottom-up): basal clastic sedimentary, black shale-aluminous and clastic sedimentary-carbonate packs, which symmetric compose the isoclinal syncline. This syncline lay on the core and southwest side of Soroci structure. Sediments of sadova suite lay with the discordance onall of previous stratigraphic units and on Osipenko granitoid massif as well.

Рассмотрены подходы к определению сущности понятия "депрессивные территории" в научных публикациях и нормативно-правовых документах. Изложены критерии определения состояния проблемности территории. Раскрыты характерные признаки и установлены принципиальные отличия депрессивных регионов от других типов проблемных территорий. Подчеркнуто, что понятие "проблемный" является обобщающим, родовым, другие определения - видовыми. Предложена обобщающая типология депрессивных территорий.

Отмечено, что эволюция термобарического режима в системе, которая представлена осадочно-породными бассейнами, в целом коррелируется с цикличностью геотектонических режимов их формирования. В эпоху активизации тектонического режима увеличивается интенсивность теплового потока из недр Земли. С подобными процессами связаны конкретные этапы постдиагенетических преобразований осадочных пород и эпигенетическое минералообразование в осадочно-породных бассейнах Балтийско-Днестровской перикратонной зоны прогибов.

Наведено результати вивчення тектонічних фаз, які вплинули на розвиток Донецької складчастої споруди і були пов'язані з лівими та правими обертаннями Донецького ромбоїдального мегаблока. Відмінні риси будови Донецького сегмента у межах Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького рифту зумовлені ефектами посилення або демпфірування поштовхів тектонічних фаз як відгуку на зміну просторової орієнтації активних зусиль стиску або розтягу. У межах запропонованих часових інтервалів поширення детермінованих варіантів полів напруг доведені просторові закономірності активізації рухів кемерійського та альпійського тектонічних циклів у Донбасі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391.2

Рубрики:

Геосинклінальні і складчасті області (пояси, зони)

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Путем определения генезиса региональных экстремумов силы тяжести получены принципиально новые данные относительно геотектоники Прикаспия, позволяющие пересмотреть существующие представления о глубинном строении юго-востока Европейской платформы, в том числе Прикаспийского краевого прогиба (ПКП). Геотектоническая природа ПКП связана с герцинской складчатостью, развитием девонского вулкано-плутонического пояса, а также мобилизмом эпиконтинентальной палеорифтовой системы прогибов донецкого типа как аналога соответствующих образований новейшего времени.

Проаналізовано головні геологічні події герцинської історії геосинкліналі Донбасу: зміну швидкостей седіментації, склад та глибини джерел магми, геотермічний градієнт у період інверсії. Вони узгоджуються з прогнозованими адвекційно-поліморфною гіпотезою.

На підставі концепції неоднорідної прогресивної деформації простого зсуву розглянуто три моделі розвитку пластичних структур підвороту та волочіння, генезис яких тісно пов'язаний з функціонуванням зон впливу розломів. У моделі 1 показано одноетапні підвернуті тектоніти, створення яких зумовлено деформацією включень у зоні зсування. Модель 2 описує одночасний розвиток деформованих включень і підворот більш давніх маркерів. У межах моделі 3 проаналізовано формування складок волочіння.

Розглянуто роль тектонічних процесів у формуванні ландшафтів континентального схилу Чорного моря. Виділено глобальні, регіональні, неотектонічні та сучасні тектонічні процеси, що формують конкретні ландшафтні таксони.

Розглянуто глибинні процеси у кімерійській геосинкліналі Скіфської плити, їх модель побудовано відповідно до адвекційно-поліморфної гіпотези. Розраховано швидкості нагромадження осадів. Визначено глибини джерел магми у корі та верхній мантії на різних етапах розвитку геосинкліналі. Показано відповідність обчислених і відомих за геологічними даними параметрів процесу.

Аналіз аномального магнітного поля і просторового розподілу глибинних магнітних неоднорідностей Українського щита (УЩ) засвідчує, що його морфоструктура не відображається в розподілі магнітних неоднорідностей, але найбільша концентрація магнітних утворень припадає на крайові його частин і схили. Обгрунтовано двоповерховий розподіл магнітних тіл у корі та підвищену концентрацію магнітних утворень над глибинними джерелами. Наведено петролого-тектонічну інтерпретацію 3D магнітної моделі УЩ. Глибинні магнітні неоднорідності в інтервалах глибин від 10 - 18 км до петрологічного поділу М належать до різних петрологічних типів: ультрамафіт-мафітового, фемічного, сіаль-мафічного та сіалічного. Виявлено залежність намагніченості порід від віку їх утворення та циклічності режимів розтягнення.

Розглянуто еволюцію глибинних процесів у тектоносфері геосинкліналей для різних етапів геологічної історії Землі. Показано зв'язок характеру процесів зі зміною радіогенної теплогенерації у верхній мантії. Визначено два періоди, протягом яких тепломасообмін у верхній мантії відбувається по-різному.

Виконано реконструкцію, узагальнено і проаналізовано дані, що характеризують поля напружень різних областей мезозоїд Північного Сходу Азії (Верхояно-Колимської складчастої області). На основі площового кінематичного знімання досліджено поля напружень Північного Хараулаха і хребта Арга-Тас; для внутрішніх областей (Середнє Верхоянья і пояс Черського) залучено опубліковані прямі та непрямі дані щодо кінематики розломів. Виділено поля напружень, відповідальні за формування основної складчастої структури, а також до- і післяскладчасті поля. За орієнтуванням осей головних напружень описано багатоетапні, просторово неоднорідні умови деформування мезозоїд в обставинах стиснення, пластичного і крихкого розтягування, меншою мірою зсуву. Встановлено доскладчасте розтягнення у верхоянській серії Північного Хараулаха; а також поширені умови післяскладчастого крихкого розтягування в різних доменах поясу Черського. Реконструйовані деформаційні обстановки Північного Хараулаха і хребта Арга-Тас збігаються з визначеним за сейсмологічними даними сучасним полем напружень.

Purpose. Studying the age and structural relationships of the Irtysh shear zone with the Kalba-Narym zone, determining the age and geodynamic position of crystalline rocks at high temperatures and moderate pressures of the Irtysh shear zone. Methodology. Analysis of literature and stock materials; field research; sample preparation; carrying out isotope studies using SHRIMP-2 and LA-ICP-MS technology; determining small elements by the fusion method using ICP. Findings. Detailed geological, petrographic and geochemical studies made it possible to identify three independent metamorphic complexes of the Irtysh shear zone, to determine their age and to establish the geodynamic position of the complexes of the Irtysh shear zone. Originality. The age of the main magmatic and metamorphic complexes developed in the central part of the Irtysh shear zone has been determined; SHRIMP-II, LA-ICP-MS technologies of foreign laboratories have been used; by the results of new dating the geodynamics of the Irtysh shear zone has been corrected. Practical value. From the standpoint of accretion tectonics, using up-to-date isotope dating methods, an attempt has been made to consider the geodynamics of crustal geoblocks ("terrains") and to find continuation of ore levels and ore belts of some terrains in the other ones.

Проаналізовано наукові першоджерела щодо виявлення структурних факторів, які висвітлюють закономірності локалізації U-Th-перспективних об'єктів та динаміку їх становлення. Виділено генерації та генетичні типи дислокаційних структур у межах окремих мегаблоків Українського щита (УЩ). Вивчено речовинний склад генерацій дислокаційних структур і встановлено Р-Тумови їх формування. Виявлено та систематизовано особливості структурно-речовинної організації та локалізації окремих U-Th-перспективних об'єктів. Установлено просторово-генетичний зв'язок між певними типами та генераціями дислокаційних структур і локалізацією рудоперспективних геологічних тіл. Побудовано структурно-вікові моделі дислокаційної тектоніки для мегаблоків УЩ з обґрунтуванням рудоперспективних структурних позицій.