Охарактеризовано мінеральний склад і петрогенезис сублужних піроксенітів та габроїдів девонського Хомутовського масиву у Східному Приазов'ї (Український щит). Встановлено, що за речовинним складом, віком та геолого-структурною позицією досліджений масив є одновіковий та комагматичний з покрово-Киреєвським складним масивом лужноультраосновних і габроїдних порід.

Наведено результати комплексного літологогеофізичного та мінерало-петрографічного вивчення сульфатнокарбонатної товщі девону Придобрудзького прогину у зв'язку з нафтогазоносністю. У седименто-літогенетичному аспектах висвітлено проблеми щодо з'ясування палеоокеанографічних умов нагромадження відкладів, вивчення особливостей літологічної структури товщі та характеру просторово-вікової мінливості її окремих елементів у межах всієї території та локальних ділянок.

Приведены результаты комплексного литологогеофизического и минерало-петрографического исследования сульфатнокарбонатной толщи девона Преддобруджского прогиба в связи с нефтегазоносностью. В седименто-литогенетическом аспектах освещены проблемы согласования палеоокеаноографических условий нагромаждения отложений, изучения особенностей литологической структуры толщи и характера пространственно-вековой изменчивости ее отдельных элементов в пределах всей территории и локальных участков.

На підставі виконаного детального стратиграфічного розчленування та кореляції нижньокам'яновугільних відкладів південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і північно-західних околиць Донбасу уточнено уніфіковану схему стратиграфічного розчленування нижнього карбону південного сходу ДДЗ. Наведено оцінку перспективам нафтогазоносності даних відкладів, а також першочергові напрямки на постановку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

На основе выполненного детального стратиграфического расчленения и корреляции нижнекаменноугольных отложений юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) и северо-западных окраин Донбасса уточнена унифицированная схема стратиграфического расчленения нижнего карбона юго-востока ДДВ. Приведены оценка перспектив нефтегазоносности данных отложений, а также первоочередные направления постановки геологоразведочных работ на нефть и газ.

Проаналізовано перспективи нафтогазоносності розрізу свердловини Великомостівська-32 на основі геохімічних досліджень кернового матеріалу, які містять хіміко-бітумінологічний, люмінесцентно-петрографічний, ІЧ-спектрофотометричний та газометричний методи. Побудовано геохімічний розріз і порівняно його з геохімічною моделлю газоносного інтервалу. Визначено, що перспективні об'єкти, які за розподілом геохімічних параметрів подібні до газового покладу, розміщені в підошві середнього девону та верхах нижньодевонських відкладів (дністровська серія).

На основе геохимических исследований кернового материала, включающих химико-битуминологический, люминесцентно-петрографический, ИК-спектрофотометрический и газометрический методы, проанализированы перспективы нефтегазоносности разреза скважины Великомостовская-32. Построен геохимический разрез скважины и проведено его сравнение с геохимической моделью газоносного интервала. Установлено, что перспективные объекты, распределение геохимических параметров в которых характерно для газовой залежи, находятся в подошве среднего девона и верхах нижнедевонских отложений (днестровская серия).

The analysis of well Velykomostivska-32 section oil gas content prospects on the basis of core material geochemical survey which include chemical-bituminologic, fluorescence-petrographic, infrared spectrophotometric and gasometric methods is carried out. Geochemical section of the well was plotted and its comparison with the geochemical model of gas-saturated interval was carried out. It is established that the prospective objects, which by the change of geochemical parametres are like to gas reservoir, are at the botton of Middle Devonian and in the upper parts of Lower Devonian deposits (Dnistrovska series).

Проведено зіставлення межових значень головних підрахункових параметрів складно побудованих колекторів, одержаних за результатами петрофізичних досліджень і даними геофізичних досліджень свердловин (ГДС) по Валюхівському родовищу. Визначено, що межові значення коефіцієнта нафтогазонасичення за ГДС занижені, а пористості завищені.

Проведено сопоставление граничных значений основных расчетных параметров сложно построенных коллекторов, полученных по результатам петрофизических исследований и данных ГИС по Валюховскому месторождению. Установлено, что граничные значения коэффициента нефтегазонасыщения за ГИС занижены, а коэффициента пористости завышены.

Petrophysical correlation research with well - survey for compoundbuilding reservoir boundary parameters were carried out of Valuchiwsky field, which boundary parameters with well - survey hydrocarbon saturation coefficients are understated and porosity coefficients are overstated.

Виконано порівняльний аналіз відслонень складеного стратотипу чортківської світи нижнього девону в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне та практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено й охарактеризовано п'ять літотипів порід. Визначено склад і описано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Выполнен сравнительный анализ обнажений составного стратотипа чертковской свиты нижнего девона в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены и охарактеризованы пять литотипов пород. Определен состав комплекса органических остатков и описаны особенности их распространения.

Comparative analysis of exposures of Lower Devonian Chortkiv suite composite stratotype within the limits of Type section on the Dnister river is carried out. According to visual and petrographic features five lithotypes of rocks are singled out and characterszed and the structure of void space is described. The composition of organic remains complex is determined and peculiarities of theirs spreading are shown.

Розглянуто перспективи нафтогазоносності палеозойських відкладів південно-західного схилу Волино-Поділля, на користь чого свідчать сприятливі колекторські властивості відкладів, а також наявність виявлених під час переінтерпретації сейсмічних матеріалів піднять по ерозійній поверхні кембрію. Перспективність піднять щодо нафтогазоносності підтверджена даними гравіметрії, електрометрії, існуванням сірчаних родовищ, численними газопроявами.

Рассмотрены перспективы нефтегазоносности палеозойских отложений юго-западного склона Волыно-Подолья, в пользу чего свидетельствуют благоприятные коллекторские свойства отложений, а также наличие выявленных во время переинтерпретации сейсмических материалов поднятий по эрозионной поверхности кембрия. Поднятия подтверждены данными гравиметрии, электрометрии, существованием серных месторождений, многочисленными газопроявлениями.

In the article the question of Volyn-Podillia southwestern slope Paleozoic deposits oil and gas content prospectivity is examined. The positive answer on this question is stipulated by favorable reservoirs properties of deposits and also by presence of revealed at seismic data reinterpretation uplifts on the erosional surface of the Cambrian. The uplifts are corroborated by the data of gravimetry, electrometric survey, by the existence of sulfur deposits, numerous gas showings.

За результатами аналізу матеріалів буріння та переінтерпретації сейсмічних матеріалів минулих років на південному сході Волино-Поділля виявлено структурні форми в заляганні сейсмічних горизонтів палеозойського комплексу на рівні стратифікованих з ними відкладів силуру - ордовику - кембрію. Співвідношення залягання цих горизонтів указує на утворення стратиграфічно неузгоджених форм, які розглядаються як можливі пастки вуглеводнів нового типу. Надано структурний план Колинківської антикліналі у взаємозв'язку з розміщенням виявлених об'єктів.

По результатам анализа материалов бурения и интерпретации сейсмических материалов прошлых лет на юго-востоке Волыно-Подолии выявлены структурные формы в залегании сейсмических горизонтов палеозойского комплекса на уровне стратифицированных с ними отложений силура - ордовика - кембрия. Соотношение залегания этих горизонтов указывает на образование стратиграфически несогласованных форм, которые рассмотрены как возможные ловушки углеводородов нового типа. Приведен структурный план Колинковской антиклинали во взаимосвязи с размещением выявленных объектов.

As a result of drilling data analysis and reinterpretation of seismic survey information of bygone years in the southeastern part of Volyn-Podillia the details of Paleozoic complex seismic horizons bedding are revealed on the level of stratificated with them Silurian-Ordovician-Cambrian deposits. Relationship of these horizons character of bedding indicates on the formation of stratigraphic nonconeormable forms, which are considered as possible hydrocarbons traps of the new stratigraphic type. The structural plan of Kolynkiv anticlinal structure in interdependence with the placing of revealed objects is given.

Обгрунтовано можливість існування в межах південної придепресійної моноклінальної зони Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) неантиклінальних пасток вуглеводнів (ВВ) у відкладах верхнього карбону-нижньої пермі. Визначено типи екранування пасток і розглянуто шляхи їх заповнення ВВ. Наведено рекомендації щодо проведення подальших геологорозвідувальних робіт у межах нововиявленого прогнозного Бердянського об'єкта.

Обоснована возможность существования в пределах южной придепрессионной моноклинальной зоны ДДВ неантиклинальных ловушек УВ в отложениях верхнего карбона-нижней перми. Определены типы экранирования ловушек и рассмотрены пути их заполнения углеводородами. Даны рекомендации по проведению последующих ГРР в пределах обнаруженного прогнозного Бердянского объекта.

Possibility of hydrocarbon unanticlinal traps existence in the deposits of upper Carbonіferous - lower Permian within the limits of south depression monocline area of Dnieper-Donetsk depression is grounded. Types of trap screening were defined and the ways of their filling by hydrocarbons are considered. Recommendations on the accomplishment of subsequent geological prospecting within the predicted Berdiansk object are proposed.

Наведено літолого-палеонтологічну характеристику відслонень стратотипу борщівської світи нижнього девону (худиковецькі верстви) в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне і практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено шість літотипів порід, описано структуру порового простору. Визначено склад і показано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Приведена литолого-палеонтологическая характеристика обнажений составного стратотипа борщовской свиты нижнего девона (худыковецкие слои) в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены шесть литотипов пород, описана структура порового пространства. Определён состав органических остатков и показаны особенности их распространения.

Lithological-paleontological characteristic of Lower Devonian Borshchiv suite (Khudykivtsi beds) composed stratotype outcrops within the limits of Key section on the Dnister river, that has theoretical and practical meaning for stratigraphic base improvement. According to visual and petrographic features are singled out and characterized six rock lithotypes, the structure of porous space is decribed. The composition is determined and peculiarities of paleoorganisms spreading is shown.

Розглянуто особливості седиментогенезу відкладів нижньої крейди - сеноману автохтона Покутсько-Буковинських Карпат. Побудовано три літофаціальні карти за хроностратиграфічними рівнями: барем - апт, альб - ранній сеноман, пізній сеноман. Виявлено закономірності зміни літофацій. Визначено умови седиментації барем-нижньосеноманських відкладів як фрагмента давньої дельтової споруди (авандельтові утворення). Верхньосеноманська товща відкладалася за мілководно-морських умов, спричинених глобальною трансгресією.

Рассмотрены особенности седиментогенеза отложений нижнего мела - сеномана автохтона Покутско-Буковинских Карпат. Построены три литофациальные карты по хроностратиграфическим уровням: барем - апт, альб - ранний сеноман, поздний сеноман. Выявлены закономерности смены литофаций. Установлены условия седиментации барем-нижнесеноманских отложений как фрагмента древнего дельтового сооружения (авандельтовые образования). Отложения верхнего сеномана образовались в мелководно-морских условиях, вызванных глобальной трансгрессией.

Special features of sedimentogenesis of the Lower Cretaceous - Cenomanian deposits of the Pokuttia-Bukovyna Carpathians autochthon are considered. Three litofacial maps are made by levels: Barremian - Aptian, Albian - Early Cenomanian, Late Cenomanianages. The regularity of litofacies changes has been recorded. Conditions of sedimentation Barremian - Lower Cenomanian deposits, sedimentation as a fragment of deltaic system are established. Upper Cenomanian deposits are formed under shallow-marine conditions, caused by global marine transgression.

Проаналізовано модель геологічної будови та стан вивченості групи складок, перспективних для пошуку газових скупчень промислового значення у відкладах нижньої крейди в районі Тарасівської структури (Скибова зона Складчастих Карпат). Проведено оцінку ризиків пошукових робіт за показниками: наявність нафтогазоматеринських порід, достовірність структурних побудов, наявність колекторів промислового значення, наявність екранів, наявність покладу. Запропоновано пробурити як першочергову пошукову свердловину, проектною глибиною 5600 м, у склепінній частині Тарасівської структури та провести переінтерпретацію геолого-геофізичних матеріалів на ділянці розвитку цієї групи складок.

Проанализирована модель геологического строения и состояние изученности группы складок, перспективных для поисков газовых скоплений промышленного значения в отложениях нижнего мела в районе Тарасовской структуры (Скибовая зона Складчатых Карпат). Выполнена оценка рисков поисковых работ по показателям: наличие нефтегазоматеринских пород, достоверность структурных построений, наличие коллекторов промышленного значения, экранов, залежей. Предложено пробурить в качестве первоочередной поисковую скважину,проектной глубиной 5600 м, в сводовой части Тарасовской структуры и выполнить переинтерпретацию геолого-геофизических материалов на участке развития этой группы складок.

The model of the geology structure and studied level for groups of folds, which are perspective in searching for gas industrial concentrations in the Low Cretaceous in region of Tarasivska Structure (Skyba zone of Folded Carpathians) has been analyzed. Risk assessment of searching works according to following indexes: availability of oil and gas-bearing rocks, reliable constructions, availability of industrial importance collectors, availability of screens, and availability of deposit has been carried out. At the first turn, it was proposed to drill search well with project depth 5600 m in arch core of Tarasivska structure and carry out reinterpretation of geology-geophysical materials on the field of development of this folds group.

Сопоставление разрезов нижнедевонских отложений на Волыно-Подольской окраине Восточноевропейской платформы дало возможность сделать выводы: мощности изохронных подразделений, независимо от фациального состава, неизменны на всей площади их развития; стратиграфические перерывы внутри этих отложений отсутствуют; мнение о невозможности сопоставления слоев днестровской серии даже на незначительных расстояниях является ошибочным; значительное опещанивание, характерное для верхних частей всех (независимо от стратиграфической полноты) разрезов днестровской серии, обусловлено перманентным сужением седиментационного бассейна и отсутствием размывов этих отложений в конце раннедевонской эпохи. По фациально-генетическим особенностям в нижнедевонской толще региона выделяются три формации: флишеобразная глинисто-карбонатная (представленная тиверской серией Подолья); морская сероцветная терригенная (отложения тиверского возраста во Львовском и Передкарпатском прогибах); красноцветная терригенная (формация олд-реда или теребовлянская, объединяющая иквинскую и днестровскую серии). Обоснована целесообразность выделения свит: в тиверской серии - худыковецкой, митковской, чертковской и иваневской, в иквинской - войнинской, оглядовской, загоровской, вильшаницкой, лучковской и русовской, в днестровской - устечковской, хмелевской, стрыпской, смеркловской, горожанской, княгининской, лозовской, загайпольской, дорошевской и маруньской. Сероцветная морская терригенная формация пока остается нерасчлененной. Кроме того, обоснована валидность целиевской и воютинской свит.

На примере Золочевского месторождения рассмотрены мероприятия по эколого-экономической оптимизации добычи подземных вод. Этот процесс включает общий анализ естественных условий формирования эксплуатационных запасов и технических средств их добычи. Основные изучаемые водоносные горизонты месторождения приурочены к верхнемеловым и верхнедевонским отложениям. Их запасы оценены методом математического моделирования. Разведанные раньше эксплуатационные запасы водоносного горизонта верхнедевонских отложений увеличены в 3,3 раза практически без расширения площади земельного отвода под строительство водозабора. Эксплуатационные запасы верхнемеловых отложений переведены на более защищенный от загрязнения с поверхности водоносный горизонт верхнедевонских отложений. Площадь постоянного отвода земель при этом уменьшена в 2 раза. Существенно уменьшены размеры второго пояса зоны санитарной охраны. На основе комплекса исследований оптимизирована система эксплуатации Золочевского месторождения, что было реализовано в проектных решениях и во время реконструкции водозабора.

Польові дослідження проведено на 13-ти проявах мідної мінералізації у відкладах дністровської серії нижнього девону, які розташовані в долині р. Дністр від с. Литячі на північному заході до м. Заліщики на південному сході. Для визначення вмісту U, Th і K застосовано гамма-спектрометр GR-320. З'ясовано, що міграція збагачених киснем підземних вод за субаеральних умов призвела до вилуговування U та інших металів з осадової товщі. Завдяки зменшенню окиснювального потенціалу підземних вод локальні відновні умови сприяли відкладанню металів з розчинів. У зоні змішування збагачених киснем вод з киснедефіцитними можливе формування рудних тіл, приурочених до зони окиснювально-відновного бар'єра в шарах пісковиків. Межі між породами з різною проникливістю (пісковик/аргіліт та інші) також є сприятливими для відкладання урану. Зважаючи на мінливість характеристик підземних вод протягом формування мінералізації, такі локальні її прояви можуть зустрічатися як у окиснювальному (червоний), так і у відновлювальному (зелений) середовищі. Мідна та уранова мінералізація локалізовані у прошарках аргілітів, що розташовані або безпосередньо в межах, або трохи нижче шарів ясно-сірих до білого ущільнених кварцових пісковиків. Останні забезпечували сприятливі умови для міграції підземних вод і формування мінералізації окиснювально-відновного бар'єра.

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Встановлено речовий склад валунів і гальок з численних вугільних пластів різних районів Донецького басейну. Наведено схеми переносу псефітового матеріалу в середньокам'яновугільну епоху з виділенням теригенно-мінералогічних провінцій і областей зносу. Визначено найбільш імовірні агенти переносу уламків порід та головні етапи їх обкатування та транспортування з областей виносу до місця знаходження.

Виявлено, що літологічні екрани для пасток вуглеводнів формувалися здебільшого під час перехідного та синеклізного тектонічних режимів. Доведено, що у карбоні морський басейн заповнювався за схемою доцентрового нарощування відкладів з північного заходу та південний схід та від бортів до осі западини, що зумовило відповідну латеральну міграцію осадових формацій та переміщення зон максимальної концентрації вуглеводнів у продуктивних товщах карбону. Установлено, що, починаючи з пізньовізейського часу, на ділянках з великими швидкостями осадонагромадження формувалися гравітаційні дислокації, представлені дуговидними безкореневими скидами, структурними носами та вузькими асиметричними антикліналями, які утворилися внаслідок підвертання пластів під час сповзання блоків по дуговидних площинах скидів. Визначено, що внаслідок впливу сили земного тяжіння за умов тангенціального поперечного розтягнення Дніпровсько-Донецької западини над згідними розломами фундаменту в осадовому чохлі північного борту сформувалися скиди сколювання: над незгідними - відриву та сколювання. Скиди відриву негерметичні та не можуть утримувати нафтових і газових покладів, скиди сколювання - надійні екрани для вуглеводневих скупчень.

Надано детальну петрографічну характеристику та проведено типізацію нижньокарбонових вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну. Визначено типовий мацеральний склад вугілля світ Львівсько-Волинського басейну та встановлено, що з півночі на південь відбувається поступове зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту на тлі підвищення кількості мацеральної групи вітриніту. Доведено, що у стратиграфічному розрізі, від пластів нижніх світ до пластів верхніх, кількість мацеральної групи ліптиніту збільшується, а групи вітриніту - зменшується. Установлено, що різні палеотермічні градієнти, неоднаковий петрографічний склад і ступінь відновленості позначаються на формуванні вугілля з різними хіміко-технологічними властивостями та різним співвідношенням класифікаційних показників. На підставі даних про склад мацеральних груп, для вугілля Львівсько-Волинського басейну визначено умови формування мікриніту та встановлено його вплив на спікливість і коксівність вугілля. З'ясовано, що на площі розповсюдження пластів кожної зі світ Донбасу з північного заходу на південний схід у петрографічному складі відбувається зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту з одночасним підвищенняи кількості мацеральної групи вітриніту. Виявлено тенденції зміни петрографічного складу вугілля Донбасу вверх за розрізом, особливістю яких є перехід кількості мацеральних груп ліптиніту та вітриніту через екстремальні значення, відповідно максимум і мінімум. Визначено петрографо-технологічні типи вугілля та показано їх неповторність у стратиграфічному розрізі нижньокарбонових відкладів України. Розроблено нову концептуальну модель

Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.