Описано рудні мінерали (сфалерит, галеніт, халькопірит, пірит, марказит, полібазит, акантит, тетраедрит, тенантит, самородне срібло), продукти їхнього звітрювання (смітсоніт, англезит, церусит, малахіт, гідроксиди заліза) і нерудні мінерали (кальцит, кварц, барит, плагіоклази) поліметалевої мінералізації в нижньокам'яновугільних вапняках Каракубського рудопрояву на півдні Донбасу. Наведено результати хімічних, свинцево-ізотопних та інших досліджень. Висловлено міркування стосовно генезису і науково-практичного значення виявленої мінералізації, яка за свинцево-ізотопними даними подібна до телетермальних родовищ долини Міссісіпі.

Ore minerals (sphalerite, galenа, chalcopyrite, pyrite, marcasite, polybasite, acanthite, tetrahedrite, tennantite, native silver), products of their weathering (smithsonite, anglesite, cerussite, malachite, ferric hydroxides) and nonmetallic minerals(calcite, quartz, barite, plagioclases) of polymetallic mineralization in lower carboniferous limestones of the karakube ore occurrence (south donbas) have been described. the results of chemical, pb-isotope and other analysis are adduced. the considerations about genesis and scientific-practical significance of the revealed mineralization, which is similar to telethermal deposits of the mississippi valley on the pb-isotope data, are stated.

Досліджено аутигенні мінерали водонерозчинної частини кам'яної солі нижньотріасового віку Польщі по розрізу свердловини Osno IG-2. Виявлено, що аутигенні домішки у солях представлені ангідритом, гіпсом, кварцом, целестином, доломітом і магнезитом. Утворення цих мінералів було повністю зумовлене хімічним складом заборонених маточних розчинів та фізико-хімічними параметрами середовища і відбувалося на стадії пізнього діагенезу.

Authigenic minerals from water-insoluble part of Lower Triassic rock salt in Poland have been investigated along the section of the well Osno IG-2. It has been determined that anhydrite, gypsum, quartz, celestite, dolomite and magnesite represent authigenic minerals-admixtures in salts. Their origin has been completely caused by the chemical composition and physical-chemical parameters of the environment and took place during the late diagenesis.

Розглянуто питання геологічної палеоокеанографії на основі вивчення епіпелагічних та мезопелагічних басейнів давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Наведено результати дослідження процесів давнього осадонагромадження, генетичної типізації відкладів, умов формування осадових нашарувань під впливом палеогеографічних та палеоокеанографічних чинників. Проаналізовано геологічні та структурно-морфологічні ситуації седиментації, тропо- та гідросферну циркуляцію, апвелінговий процес, прояви розвитку "океанських безкисневих подій". Описано новий генетичний тип морських (океанських) осадових утворень - апвелінгові формації, виділено нашарування прибережного апвелінгу та шари "чорних глин". Висвітлено основні закономірності формування речовинного складу осадів та просторово-вікового поширення окремих літологічних комплексів порід, передумови лавинного нагромадження органічної речовини та її геохімічну природу.

Рассмотрены вопросы геологической палеоокеанографии на основе изучения эпипелагических и мезопелагических бассейнов древней Карпато-Черноморской континентальной окраины океана Тетис. Приведены результаты исследования процессов древнего осадонакопления, генетической типизации отложений, условий формирования осадочных наслоений под влиянием палеогеографических и палеоокеанографических факторов. Проанализированы геологические и структурно-морфологические ситуации седиментации, тропо- и гидросферная циркуляция, апвелинговый процесс, проявления развития "океанских безкислородных событий". Описан новый генетический тип морских (океанских) осадочных образований - апвелинговые формации, выделены наслоения прибрежного апвелинга и слои "черных глин". Освещены основные закономерности формирования вещественного состава осадков и пространственно-возрастного распространения отдельных литологических комплексов пород, предпосылки лавинного накопления органического вещества и его геохимическая природа.

Внаслідок досліджень палеофлористичних і літолого-седиментаційних даних уточнено вік і характеристику сокальської світи, яка за сучасними стратиграфічними схемами належить до оксфорду. Розріз світи розглянуто у складі двох підсвіт. Нижня - сіроколірні породи озерно-болотного походження - містить фітокомплекс середньоюрського віку, верхня - строкатозабарвлені руслові утворення, не охарактеризовані палеонтологічними рештками. Обидві підсвіти сформувалися за умов гумідного клімату. Сокальська світа за віком належить до середньої юри, залягає на відкладах палеозою, іноді, ймовірно, тріасу, та перекривається строкатими сульфатизованими карбонатними породами кімериджу лагунного походження.

В результате исследований палеофлористических и литолого-седиментологических данных уточнены возраст и характеристика сокальской свиты, которая в современных стратиграфических схемах относится к оксфорду. Разрез свиты рассмотрен в составе двух подсвит. Нижняя - серо-цветные породы озерно-болотного происхождения - содержит фитокомплекс среднеюрского возраста, верхняя - пестроцветные русловые образования, не охарактеризованные палеонтологическими остатками. Обе подсвиты сформировались в условиях гумидного климата. Сокальская свита по возрасту относится к средней юре, залегает на отложениях палеозоя, иногда, очевидно, триаса, и перекрывается пестроцветными сульфатизированными карбонатными породами кимериджа лагунного происхождения.

As a result of paleofloristic and lithologic - sedimentary data study the age and characteristic of the Sokal suite are defined more exactly which according to up-to-date stratigraphic schemes is relevant to Oxfordian deposits. The section of the suite is represented by two terrigenous rock masses. The lower - grey-colored rocks of limnetic-swampy origin - contains phytocomplex of Middle Jurassic age, the upper - variegated river-bed formations, which are not characterized with the paleontologic remnants. Both rock masses are formed in the conditions of humid climate. Sokal suite by age belongs to the Middle Jurassic. Its deposits are superposed on Paleozoic formations, sometimes, probably, on the Triassic and are overlapped with the mottled sulphatized carbonate Kimmeridgian rocks of lagoonal origin.

Наведено історію вивчення нижньокрейдових відкладів Волино-Поділля та Передкарпатського прогину. Порушено проблеми стратиграфії нижньокрейдових утворень і шляхи їх вирішення.

Приведена история изучения нижнемеловых отложений Волыно-Подолья и Предкарпатского прогиба. Исследованы проблемы стратиграфии нижнемеловых образований и пути их решения.

The history of Early Cretaceous deposits in Volyno-Podillia and Precarpathian Foredeep is given. It is touched the problems Early Cretaceous formation stratification and ways of their decisions.

Зроблено кількісне оцінювання генераційного потенціалу вуглеводнів у розрізі верхньо- та середньоюрських відкладів північно-західної частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони. За результатами зіставлення поширення нафтоматеринських порід з гідродинамічними умовами району зроблено висновок про перспективність даних утворень і запропоновано модель формування покладів у товщі мезозою.

Выполнена количественна оценка генерационного потенциала углеводородов в разрезе верхне- и среднеюрских отложений северо-западной части Косовско-Угерской подзоны Бильче-Волицкой зоны. На основе сопоставления распространения нефтематеринских пород с гидродинамическими условиями района сделан вывод о перспективности данных образований и предложена модель формирования залежей в толще мезозоя.

Quantitative evaluation of hydrocarbons generative potential in the section of Upper- and Middle Jurassic deposits of the Kosiv-Uherske subzone north-western part of Bilche-Volytsa zone is carried out. On the basis of underground waters hydrodynamics the possible hydrocarbons migration ways are studied. At comparison of oil source rocks spreading with the region hydrodynamical conditions a conclusion was drawn about Middle-Upper Jurassic formations prospectivity and a model of pools formation in the Mesozoic deposits of Bilche-Volytsa zone north-western part is proposed.

Рассмотрены результаты лабораторных исследований нижнемеловых глин предгорного Крыма, на основе которых показано изменение геологической среды под влиянием природно-техногенных причин. Дана зона набухания в природно-технических и природных комплексах.

Рассмотрена возможность прогнозирования контуров соляных штоков по результатам анализа распределения толщин отдельных стратиграфических и литологических комплексов, перекрывающих соляные штоки и приштоковые зоны. Установленная закономерность распределения толщин позволяет прогнозировать положение границы соляных штоков в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины.

Приведена оценка территории распространения нижнемеловых глин в предгорном Крыму по степени эколого-геологического состояния, установленного по совокупности критериев: физических, набухающе-усадочных и деформационно-прочностных свойств, гидрогеологических, экзогеодинамических, сейсмических и влияния хозяйственной деятельности (техногенных).

Отмечено, что промышленная нефтегазоносность мезозой-палеогеновых отложений установлена на некоторых площадях Прикаспийско-Губинского района Азербайджана. Однако перспективы нефтегазоносности этих отложений на значительной части территории до сих пор неясны. В связи с этим дан анализ нефтегазоносности и на основании метода пиролиза пород оценен генерационный потенциал мезозой-палеогеновых отложений этого района. Показано, что в рассматриваемом стратиграфическом интервале относительно более благоприятными возможностями для генерации жидких углеводородов обладают майкопские (олигоцен - нижний миоцен) отложения, а для генерации газа - среднеюрские отложения.

Вперше проведено біолітомікрофаціальний аналіз верхньоюрського крабонатного комплексу Українського Предкарпаття. Визначено 19 типових мікрофацій і встановлено належність відкладів до стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу. Деталізовано стратиграфічну схему верхньої кори. Для оксфордського ярусу уточнено латеральні співвідношення світ та встановлено вертикальну зональність біогермів. Для кімериджського ярусу в рифовій фації моранцівської світи виділено та охарактеризовано чотири біогермних куполи потужністю до 50 м на площах буріння Коханівка, Судова Вишня, Подільці, Північні Мединичі. Вперше проведено межу між зарифованою та лагунною фаціями рава-руської світи. Для титонського ярусу уточнено вертикальні та латеральні границі Опарського рифу. Виявлено зміщення біогермних тіл на захід протягом пізньої юри. На підставі одержаних даних деталізовано палеогеографічні побудови верхньоюрського комплексу. Визначено та описано на мікроскопічному рівні залишки мікро- та макроорганізмів у рифогенних і супутніх відкладах та здійснено їх діагностику у шліфах. Простежено вертикальну та латеральну зональність викопних організмів та уточнено їх стратиграфічне поширення, що є додатковим критерієм для стратифікації. Проведено реконструкцію умов оксфордського, кімериджського та титонського палеобасейнів. Вперше для верхньоюрських відкладів Українського Передкарпаття складено атлас мікрофацій.

Дисертацію присвячено питанням прогнозу нафтогазоносності в перспективних на нафту і газ карбонатних відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції шляхом якісного виділення порід-покришок. В дисертації розроблено методику виділення покришок за пластовими тисками. За результатами інтерпретації промислово-геофізичних даних побудовані карти покрівлі та товщини екрануючої товщі у відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Складено карту перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів верхньої крейди в залежності від товщини виділеної покришки. Запропоновано алгоритм моделювання умов збереження та розформування покладу вуглеводнів.

Вивчено літологію та давній седиментогенез відкладів неоком-ранньосеноманського віку автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину. Для неоком-нижньосеманських нашарувань побудовано розрізи, виділено літологічні фації, з'ясовано їх просторовий розвиток. Створено літоло-фаціальні та седиментаційні моделі для окремих вікових одиниць (неоком, пізній альб-ранній сеноман). Складено літологічні класифікації та встановлено структурні та текстурні особливості неоком-нижньосеманських порід. Досліджено мінеральний склад даних утворень та виділено мінерали важких і легких фракцій. Здійснено геолого-палеоокеанографічні реконструкції умов теригенної та біогенної (карбонатно- та кремененагромадження) седиментації в неоком-ранньосеманський вік у межах Покутсько-Буковинського сегмента Мезотетісу.

Установлено сейсмографічні критерії вивчення глибинної будови та перспективи нафтогазоносності Північнокримського прогину та прилеглих територій, а також пріоритетних напрямків подальших геолого-геофізичних досліджень у межах прогину. Розроблено геолого-геофізичну та сейсмостратиграфічну моделі структурно-літологічних поверхів Південного регіону України. Визначено сейсмографічні критерії виділення тектонічних порушень різних типів за сейсмічними даними. Запропоновано сейсмостратиграфічну класифікацію нафтогазоперспективних структур крейдового віку, визначено принципи їх розміщення у розрізі та площі прогину. Визначено особливості геологічної будови відкладів цього віку Північнокримського прогину, що характеризують його як рифт. Побудовано структурно-тектонічні карти горизонтів відбиття, приурочених до покрівель і підошв структурно-літологічного прогину крейдового віку, у межах центрального грабену, північного та південного бортів рифту. Розроблено схему розповсюження нафтогазоперспективних об'єктів зазначеного віку. Визначено перспективи нафтогазоносності різних частин рифту. Обгрунтовно пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу, а також найважливіші об'єкти для проведення комплексних геофізичних досліджень.

За результатами аналізу спорово-пилкових комплексів проведено фітостратиграфічне розчленування нижньокрейдових відкладів Причорноморської западини, в яких виділено сім палінозон: дві у баремських відкладах - Cicatricosisporites - Classopollis - Protopinus, Pilosisporites - Ginkgoaceae - Clavatipollenites; дві у аптських - Clavifera triplex - Pinaceae - Liliacidites, Murosporoides floridus - Cedripites - Eucommiidites; три у альбських - Pinuspollenites - Murosporoides chlonova - Palmidites, Gleichenidites rara - Murosporoides rovninae - Retitricolpites, gleicheniidites senonicus - Pinaceae - Tricolporopollenites. За замінами у систематичному складі та співвідношенні спор і пилку різних екологічних угруповань рослин баремський спорово-пилковий комплекс Причорноморської западини вперше поділено на два підкомплекси, аптський - на два, альбський - на три підкомплекси. Склад виділених підкомплексів відображає етапи розвитку ранньокрейдової флори: ранньо- та пізньобаремський, ранньо- та пізньоаптський, ранньо-, середньо- та пізньоальбський. Вперше для Причорноморської западини за палінологічними даними реконструйовано рослинність та палеогеографічні умови зростання рослинних угруповань впродовж ранньої крейди. Виявлено, що в складі флори поступово зменшується кількість ксерофітів, збільшується кількість представників гігромезофітів. Зазначено, що клімат змінювався від тропічно-субтропічного в баремі, вологого субтропічного в апті до помірно-вологого субтропічного в альбі. Описано ландшафтні реконструкції для території Причорноморської западини в баремський, аптський та альбський часи.

З'ясовано питання біостратиграфічного розчленування осадових утворень, регіональної та міжрегіональної кореляції нижньокрейдових (НК) відкладів Рівнинного Криму, палеоекології та палеогеографії морського басейну території досліджень. Монографічно описано 64 види, що належать до 33-х родів і 15-ти родин. Вперше для території України описано 24 види, для території досліджень - 54 види. Виконано біостратиграфічне розчленування відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з виділенням дев'яти біостратонів за форамініферами - три зони та шість верств з фауною, які характеризують відповідні стратиграфічні рівні НК розрізу. Проведено зіставлення відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з одновіковими утвореннями прилеглих територій Тетисної області, Атлантичного та Тихого океанів. Простежено глобальне поширення стратонів нижньої крейди та зміна повноти стратиграфічної колонки розрізів, зв'язки між басейнами седиментації, деталізовано місцеві шкали. Удосконалено чинну схему стратиграфічного поділу НК відкладів Рівнинного Криму.

Исследования мезозойских кристаллических пород в районе Аргентинских о-вов и Антарктического п-ва определили их палеомагнитную пригодность и установили соответствие полученных палеополюсов позднеюрским (175 Ма) и позднемеловым (110 Ма) палеополюсам Антарктического п-ва.

Розглянуто можливості виділення глибинних продуктивних карбонатних порід-колекторів за даними геофізичних досліджень, основні методики інтерпретації геофізичної інформації, одержаної у ході досліджень карбонатних розрізів. З метою підвищення достовірності виділення продуктивних порід-колекторів у складнопобудованих геологічних розрізах розроблено новий методологічний підхід до інтерпретації результатів геолого-геофізичних досліджень. Запропоновано використання статистичного аналізу, а саме, асиметрії та ексцесу під час інтерпретації даних акустичного каротажу. Наведено математичні моделі петрофізичних взаємозв'язків, характерних для карбонатних порід. Відображено підходи, застосовувані для визначення коефіцієнтів пористості та нафтогазонасиченості за даними геолого-геофізичних досліджень, наведено результати використання акустичного широкосмугового каротажу для виділення та оцінки коефіцієнтів продуктивності у виповнених карбонатними породами геологічних розрізах.

Уперше наведено результати досліджень тріщин і дзеркал ковзання з відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин і 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах - від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу цих мезоструктур, із використанням сучасного комп'ютерного забезпечення (StereoNett, Win-Tensor та ін.) проведено реконструкцію основних параметрів. Визначено деформаційні режими та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час до, під час і після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат.

Проаналізовано особливості різновікових магматичних комплексів разом з іншим геолого-геофізичним матеріалом, що надало можливість реконструювати послідовність формування структури як Панкардії загалом, так і Українських Карпат зокрема, від початку мезозою до кінця кайнозою.