Дисертацію присвячено питанням прогнозу нафтогазоносності в перспективних на нафту і газ карбонатних відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції шляхом якісного виділення порід-покришок. В дисертації розроблено методику виділення покришок за пластовими тисками. За результатами інтерпретації промислово-геофізичних даних побудовані карти покрівлі та товщини екрануючої товщі у відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Складено карту перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів верхньої крейди в залежності від товщини виділеної покришки. Запропоновано алгоритм моделювання умов збереження та розформування покладу вуглеводнів.

Уперше наведено результати досліджень тріщин і дзеркал ковзання з відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин і 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах - від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу цих мезоструктур, із використанням сучасного комп'ютерного забезпечення (StereoNett, Win-Tensor та ін.) проведено реконструкцію основних параметрів. Визначено деформаційні режими та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час до, під час і після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат.

В верхнем мелу юга Украины известковый наннопланктон достиг своего количественного и качественного максимума. Во всех литологических типах пород наннофоссилии являются породообразующими компонентами, однако слабая изменчивость таксономического разнообразия затрудняет стратиграфическое применение этой группы. На основе изучения материала из Горного и Равнинного Крыма в верхнем мелу были выделены 9 зон, имеющих глобальное распространение. В нижнем сеномане выделена зона Eiffelithus turriseiffeli; в среднем сеномане - среднем туроне - зона Microrhabdulus decoratus; в верхнем туроне - нижнем коньяке - зона Kamptnerius magnificus - Eiffelithus eximius; в сантоне - зона Micula staurophora; в нижнем кампане - зона Arkhangelskiella cymbiformis, в верхнем кампане - зона Broinsonis раrса раrса, в верхах верхнего кампана - нижнем маастрихте - зона Reinhardtites levis, в нижней части верхнего маастрихта - зона Lithraphidites quadratus, в верхней части верхнего маастрихта - зона Nephrolithus frequens. Граница между маастрихтом и датом проводится по резкому исчезновению практически всех верхнемеловых видов.

Наведено результати сейсморозвідувальних досліджень верхньокрейдових-палеоценових відкладів ряду структур північної частини Рівнинного Криму. Детально описано морфологію сейсмофацій на Донській, Ново-Іванівській і Первомайській площах. Зроблено прогноз перспектив нафтогазоносності маастрихтських утворень дослідженої території.

Описано деформаційні структури (тектонічні дзеркала, складки, парагенези тріщин) у верхньокрейдяних - неогенових відкладах Південно-Західного Криму, серед яких переважають тектонічні дзеркала зсувного типу. Тектонічні дзеркала насувного типу складають 20 % всіх розривів. Деформації різних типів концентруються у найбільш пластичних породах та ослаблених зонах. Круте падіння напластування й окремі складки спостерігаються поблизу розломів. На решті території верхньокрейдяно-кайнозойські відклади залягають моноклінально. Показано, що частина деформацій в породах таврійської серії та середньої юри - нижньої крейди могла виникнути на альпійському етапі. Наведено геологічні дані, що підтверджують наявність структур компресії (стиску) для всього Гірського Криму на цьому етапі. Орієнтації відновлених осей напружень показують, що деформації стиску зумовлені тиском з боку Чорноморської мікропліти на Крим. У межах досліджуваної території деформації зсувів переважають над деформаціями насувів. Складчасто-насувні деформації локалізовані південніше: в межах континентального схилу та шельфу безпосередньо у зоні взаємодії Чорноморської мікроплити та Криму.

Спираючись на детальну обробку, ревізію та критичний аналіз усіх наявних матеріалів з палеонтології, стратиграфії та літології верхньокрейдових відкладів Рівнинного Криму, проведено їх розчленування і кореляцію. В результаті структурно-фаціального районування території виділено 4 райони: Північнокримський, Центральнокримських підняттів, Білогірський та Індольський (західний підрайон). Запропоновано схему стратиграфії верхньокрейдових відкладів цього регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.42 + Д432.633-24

Рубрики:

Карбонатні породи

Верхня крейда

Шифр НБУВ: РА425331 Пошук видання у каталогах НБУВ