Розглянуто два випадки підіймання контейнера з апаратурою на геофізичному кабелі, з можливими його зупинками. На базі аналітичних досліджень одержано рівняння руху і натягу кабеля, що дозволяють розробити методи запобігання обриву кабеля в процесі підіймання контейнера з урахуванням його раптових зупинок.

Визначено проблеми та перспективи розвитку нафтогазовидобувної галузі України в світлі прийнятої Стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу держави. Розглянуто основні показники, що визначають структуру запасів вуглеводневої сировини в регіонах України і можливі темпи освоєння цих запасів. Обговорено варіанти забезпечення споживчого ринку газом як основним енергоносієм в паливному балансі України.

Обосновано применение дискретного вейвлет-преобразования для литологического разделения разреза нефтяных и газовых скважин. Применение вейвлет-преобразования для сглаживания исходного сигнала и выделения границ коллекторов по виду коэффициентов вейвлетов повысило долю правильно распознаваемых коллекторов до 84 %, что соответственно повысило точность прогноза продуктивности скважин.

Представлены геологические, петрографические, петрохимические, геохимические, петрофизические, геофизические и картографические материалы данных абсолютного возраста пород.

Проанализированы комплексы конкских остракод в Восточном Причерноморье из скважин, пробуренных при проведении геолого-съемочных работ (ГДП-200) на листах L-36-XI "Веселое" и L-36-XII "Мелитополь" (Запорожская и Херсонская области). В вертикальном распространении конкских остракод наблюдается чередование: морского (комплекс N 1), солоноватоводного (комплекс N 2), эвригалинного (комплекс N 3) и смешанного (комплексы N 1, 2) их комплексов. В одних разрезах скважин комплексы остракод более представительны, в других - менее представительны. Состав остракодовой фауны меняется при смене фациальных обстановок. Небольшая мощность прослоев с конкской фауной остракод в изученных разрезах скважин, а также чередование вверх по разрезам скважин их комплексов с разной экологической характеристикой не дает оснований проследить по остракодам этапностъ развития конкского бассейна Восточного Причерноморья.

Вперше на острові були виконані комплексні геофізичні дослідження. За їх результатами закладені пошуково-розвідувальні гідрогеологічні свердловини, які встановили підземні води грунтового типу зі статичним рівень на глибині 32,0 - 36,9 м залежно від рельєфу місцевості. Для контролю за ними впроваджена система моніторингу, яка дозволяє у процесі експлуатації вимірювати рівень та мінералізацію підземних вод.

В начале XXI в. ДГЭ "Днепрогеофизика" выполнила на острове комплексные геофизические исследования. По их результатам были пробурены поисково-разведочные гидрогеологические скважины, которые установили наличие подземных вод грунтового типа со статическим уровнем 36,9 - 32,0 м. Глубины распространения слабоминерализованных вод отмечаются ниже уровня моря (до 80 м). Для контроля уровня и минерализации подземных вод в процессе эксплуатации скважины была создана система мониторинга. Полученные результаты позволили увеличить режим откачек воды со скважины с 3 м³ до 5 м³.

In the beginning of XXI century DGE “Dneprogeofizika” has executed complex geophysical researches on island. By their results explorative hydro-geological wells which have established presence of underground waters of soil type with static level from to 32,0 m have been drilled. Depths of distribution of poorly-mineralization waters are marked below a sea level (to 80 m). For the control of level and a mineralization of underground waters while in service well the monitoring system has been created. The received results have allowed increase a pumping performance of water from a well with 3 m³ to 5 m³.

Розглянуто, проаналізовано, систематизовано та узагальнено типові чинники, які призводять до негативних результатів нафтогазопошукових робіт. На основі проведеного детального аналізу кожного з чинників аргументовано пропозиції щодо їх уникнення з метою підвищення ефективності пошукового буріння.

Запропоновано методику дослідження характеру газо- та водонасичення порід-колекторів у свердловинах, де за даними промислово-геофізичних досліджень, геологічниих спостережень під час буріння і геолого-технологічних досліджень виділено інтервали глибин із невизначеним характером флюїдонасичення. Розроблено методичні прийоми визначення абсолютної газопроникності, відкритої пористості, ефективної пористості, фазової газопроникності, коефіцієнта газонасичення, а також граничного значення водонасичення, за якого фазова газопроникність відсутня на зразках шламу, відібраних із таких інтервалів. Описано методику проведення досліджень на прикладі свердловини, пробуреної у зовнішній зоні Передкарпатського прогину. Наведено результати досліджень з визначення фільтраційноємнісних властивостей порід-колекторів на пробах шламу, відібраних з інтервалів глибин залягання тонкошаруватих піщано-глинистих товщ неогену. Описана методика відкриває широкі перспективи в обгрунтуванні флюїдонасичення порід-колекторів у випадках, коли методи геофізичних досліджень свердловин не дозволяють однозначно оцінити характер їх насичення.

Purpose. Development of geological and geophysical models based on cut logging and seismic data using the latest technology processing, interpretation and integrated analysis of the available data. This will help to improve existing velocity models, and to avoid mistakes when creating new ones. Methodology. Specialized algorithms of migrational transformation of seismic data, modern methods of complex analysis of geological and geophysical data, building technologies of comprehensive velocity models of the geological environment were used. Correlation and features of ways to determine the velocity model in the case of biaxial and triaxial ellipsoids of radial velocity, as well as for isotropic model environment are considered. Findings. Methods of constructing velocity models, which will improve the results of the interpretation of geological and geophysical data are proposed. While analyzing seismic data particular attention was paid to anisotropy consideration. Linking borehole data, which have higher accuracy and resolution, with the three-dimensional seismic data, and the consideration of anisotropy help to get a velocity model with high reliability. Subsequently, the proposed methods for constructing velocity models can be used to simplify and optimize the process of constructing geological and geophysical models. Originality. We propose new ways of getting different values of velocity spectra. Possibilities of determination of the azimuthal velocity divergence in their three-dimensional spectra are considered. Practical value. Presented methods for constructing velocity models can be used to optimize the process of construction of geological and geophysical models. Linking well data, which have high accuracy and resolution, with the data of the three-dimensional seismic and accounting anisotropy will help to get a velocity model with a high degree of accuracy.