Освещена проблема месторождений полезных ископаемых и оценки их ресурсов. Обоснованы методологии исследования геохимических систем, в частности, синергетический анализ рудообразующих систем, характеристика эволюционных самоорганизующихся систем. Рассмотрены рудоконтролирующие структуры редкометального оруденения и методика их картирования. Приведена оценка перспективности геохимических аномалий и прогноз запасов рудных объектов.

Мелонит установлен в сульфидно-кварцевых прожилках в гондитах Кумаровской структуры, образующих линзовидные тела среди мета- и ультрабазитов хащевато-завальевской свиты. Геологические особенности находок мелонита в природе позволяют высказать предположение, что дальнейшее изучение этой структуры представляет минералогический и практический интерес.

Обгрунтовано та системно реалізовано методологію формаційної типізації родовищ на підставі виявлення головних термобарогеохімічних рис і з'ясування критеріїв флюїдного режиму та зональності розвитку процесів рудоутворення різноглибинних молібден-вольфрамових і золоторудних формацій. Розкрито закономірності та механізми міграції та концентрації корисних компонентів руд за різноглибинних геолого-структурних і фізико-хімічних умов. Обговорено концепцію формування та розвитку принципово нової галузі сучасного рудно-формаційного та металогенічного аналізу - термобарогеохімічного моделювання, діагностики та прогнозування рудних формацій. Обгрунтовано нові принципи типізації рудогенерувальних флюїдних систем і рудних формацій з урахуванням динаміки просторово-часових змін інтенсивних фізико-хімічних параметрів і ступеня термостатування гідротермальних систем як відображення глибини їх функціонування а, отже, їх відкритості - закритості. Вирішено шість головних генотипів золотоконцентрувальних флюїдних систем земної кори України, здійснено типізацію молібден-вольфрамових і золоторудних родовищ різних формацій. На підставі даних закономірностей розроблено термобарогеохімічні критерії дистанційного прогнозування, розшуків та оцінки ендогенного зруденіння, наведено конкретні приклади їх апробації.

Освещена история открытия и освоения ванадия, показаны направления его промышленного применения. Раскрыты минералого-геохимические особенности данного химического элемента. Рассмотрены возможные скопления ванадия на территории Украины (Украинский щит, Керченский железорудный бассейн, северо-запад Донбасса, нефтяные месторождения Украины), сделаны оценки перспектив их освоения. Уделено внимание типам промышленных месторождений ванадия и его рудному потенциалу. Освещены проблемы собственного производства ванадия в Украине.

Встановлено, що розподіл елемента чітко контролюється зонами глибинних розломів, з якими пов'язані як давні, так і сучасні осередки тепломасопереносу. З'ясовано, що міграція ртуті залежить від геохімічних особливостей підземних вод. Виявлено, що ртуть за певних умов може проникати і через потужні галогенні флюїдотриви. Побудовано схеми формування гідрогеохімічних ореолів ртуті навколо ділянок кіноварної мінералізації з різною температурою утворення. Встановлено, що присутність ртуті у підземних водах можна використовувати як прогнозний геохімічний індикатор нафтогазових покладів, ділянок тектонічної активізації зон розломів, захованого гідротермального зруденіння. Доведено, що високі концентрації ртуті у підземних водах є можливим чинником захворювання населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451.66-42

Рубрики:

Нікель

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены распределение и рассеяние ртути в геоэкологической среде и ее влияние на экологию Донбасса. Указаны особенности миграции ртути в грунтах, грунтовых водах и атмосфере. Прослежено превращение разных форм ртути и их переход в очень токсичную форму - ртуть металлическую. Приведены источники поступления ртути в экосистему.

За результатами досліджень речовинного складу комплексних рідкіснометальних руд на прикладі Мазурівського родовища виявлено неоднорідне вилучення цінних компонентів. Нові науково-методичні підходи технологічної мінералогії дозволяють значно підвищити даний показник за рахунок використання більш раціональних технологічних схем збагачення мінералів, що впливають на особливості їх структури, з метою підвищення коефіцієнта корисного використання основних ресурсів.

A new type of Mo mineralization is found in the Eastern Azov Sea region. It is represented by fine-veins and impregnation of molybdenite within the zones of egyrinization in microcline granite. The concentration of Mo achieved 0,3 %, Nb - 0,084 %, and Zr - 0,058 % on the thickness of 3 m. This occurrence possibly has a practical and theoretical significance as the index of a new type of molybdenum mineralization.

The tungsten deposits of skarn, hydrothermal, and greisen genetic types, related to granites, have a biggest significance in the world. But Ukraine has no potential for these types of ore mineralization, although the problem of tungsten raw materials in Ukraine can be solved because of new types of mineralization, related to intrusions. In the world and in Ukraine, there are numerous evidences for the association of tungsten and basic-hyperbasic complexes, which gives us a possibility to propose the evolution line of siderophile tungsten mineralization and to subdivide it into three genetic groups: simultaneous (magmatic, cabonatitic), accompanying aftermagmatic (rodinitic, listvenitic), and superimposed telethermal (hydrothermal, listvenitic) ones.

Experimental data accumulated up to this time allow one to revise and to expand notions on the tungsten ore genesis conditions and metallogeny. Besides the traditionally known industrial deposits associated with granitoid magmatism, it is possible to pick out the basaltofilling mineralization revealed in the structures of basite-ultrabasite magmatism. It is necessary to attract attention to the metamorphogenic mineralization (scheelite-bearing quartzites, skarnoides, tactites). By the example of foreign countries, its potential industrial significance is determined. All these genetically heterogeneous ore formations have different conditions and the mechanism of formation and are referred to many-type geotectonic structures.

Подано системний аналіз геолого-структурної позиції та речовинного складу проявів, рудопроявів і родовищ молібдену та вольфраму в Українському щиті. Виокремлено й охарактеризовано генетичні типи рудоносних метасоматитів: вольфраміт-каситерит-грейзеновий, шеєліт-скарновий, молібденіт-грейзеновий, рідкісноземельно-молібден-уран-торієвий, молібденіт-лужний і молібденіт-пегматитовий. Описано головні та другорядні мінерали-концентратори молібдену та вольфраму, а також їх типоморфні особливості. Зазначено, що провідними металогенічними факторами, які визначають локалізацію головних генетичних типів вольфрамо- та молібденоносних метасоматитів, є структурний, літологічний, магматичний і мінералого-геохімічний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д315 + Д451.64 + Д225,8

Рубрики:

Міграція хімічних елементів

Молібден

Гідрологія річок

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено характеристику геологічної будови Мазуровського, Азовського та Анадольського родовищ (Український щит, Східне Приазов'я), з'ясовано структурно-тектонічні умови локалізації руд та їхню мінералого-геохімічну типізацію. Розглянуто характер розподілу та концентрації рідкісних і рідкісноземельних елементів (РЗЕ) у рудних тілах. Підраховано балансові запаси руд і прогнозні ресурси оксидів цирконію, РЗЕ, ніобію та танталу у Мазуровському, Азовському та Анадольському родовищах. Розглянуто технологічні аспекти збагачення та переробки руд. Наведено результати розрахунку очікуваних техніко-економічних показників розробки родовищ у складі гірничорудного вузла. Економічно обгрунтовано доцільність та інвестиційну привабливість створення гірничорудного вузла в південно-східному Приазов'ї. На основі потужностей ДХМЗ (Донецький хіміко-металургійний завод, смт Донське Волноваського району) запропоновано створити промисловий комплекс, що включає "Тантал-ніобієве підприємство" (переробка лежалих хвостів ДХМЗ і руд Мазуровського родовища) та "Рідкісноземельне видобувне підприємство" як структурний підрозділ першого (видобуток руд Азовського і Анадольського родовищ). Мета промислового комплексу - здійснення повного замкненого циклу робіт на пропонованих родовищах, починаючи з геологорозвідувальних робіт, розробки, збагачення, випуску товарної продукції у вигляді концентратів і завершуючи глибокою переробкою їх з отриманням необхідної кінцевої продукції, а також її реалізацією на внутрішньому та зовнішньому ринках. Передбачається створення додаткових невеликих розвідувально-експлуатаційних підприємств з видобутку інших видів сировини, що забезпечать роботу технологічних процесів промислового комплексу. Гірничорудний вузол буде базовим підприємством для створення рідкіснометалево-рідкісноземельної галузі України, що забезпечить використання стратегічних видів мінеральної сировини (рідкісних і рідкісноземельних металів) - одного з важливих показників рівня розвитку економіки країни.