З'ясовано геохімічні особливості донних відкладів озер Волинської області. Надано кількісну оцінку та проаналізовано перспективи використання донних відкладів водойм у різних галузях господарства. Охарактеризовано основні напрями використання сапропелевих ресурсів залежно від їх типів.

На підставі аналізу геоекологічних досліджень родовищ сапропелю, включаючи одержані дані розвідки покладів уздовж досліджуваної траси лінії кабельного зв'язку, сформульовано в методичному плані основні принципи підходу до промислового освоєння цього виду родовищ.

Зазначено, що наявність в пелоїдах бактерицидного ефекту відкриває можливість їхнього використання в якості природних антимікробних засобів у разі шкірних захворювань.

Наличие в пелоидах бактерицидного эффекта открывает возможность их использования в качестве природных антимикробных средств при кожных заболеваниях.

Охарактеризовано сапропелеві поклади придніпровської зони Переяслав-Хмельницького району. Наведено характеристику та якісні показники сапропелевих відкладень залежно від зони видобутку. Показано перспективність використання донних відкладень для оздоровлення земель сільсько-господарського призначення. Дослідження залягання мулових відкладень у придніпровській зоні Переяслав-Хмельницького району надало можливість зробити висновок щодо перспективності розроблення відкладень сапропелю. Також слід зазначити, що видобуток донних відкладень можна розглядати як елемент оздоровлення водойм, що запобігає їх замуленню.

Проанализированы результаты экспериментальных исследований, проведенных с применением технологии частотно-резонансной обработки и интерпретации данных дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ), а также геоэлектрических методов становления короткоимпульсного электромагнитного поля (СКИП) и вертикального электрорезонансного зондирования (ВЭРЗ) с целью изучения возможности их применения для поисков и картирования зон уранового оруденения и кимберлитовых трубок. Эксперименты проведены во время выполнения детальных поисковых работ с целью поисков скоплений газа и газоконденсата на двух локальных участках Украинского щита. Приведены результаты дополнительной апробации частотно-резонансного метода обработки спутниковых снимков на известном урановом месторождении в Республике Казахстан, на трех крупных поисковых площадях в Монголии, а также на известных кимберлитовых трубках в Якутии (Россия) и Королевстве Лесото. Экспериментальные исследования показали следующее: мобильные геоэлектрические методы СКИП и ВЭРЗ могут найти широкое применение для оперативных поисков и картирования рудных объектов различной минерализации (ураноносных пород в том числе); частотно-резонансный метод обработки и интерпретации данных ДЗЗ целесообразно использовать при проведении в сжатые сроки рекогносцировочного обследования крупных по площади и труднодоступных рудоносных районов и нефтегазоносных территорий; применение мобильных и прямопоисковых методов (частотно-резонансной технологии обработки спутниковых снимков и наземных геоэлектрических методов СКИП и ВЭРЗ) для решения широкого класса задач рудной геофизики будет способствовать ускорению поисково-разведочного процесса на рудные полезные ископаемые различного вида; обнаруженные и закартированные в районе детально обследованного поискового участка на юге Киевской области (Украина) перспективные объекты заслуживают детального изучения с целью поисков промышленных залежей урановой руды и пород кимберлитового состава.