Проаналізовано проблему геотехнологічних способів видобутку корисних копалин. Визначено параметри головних елементів систем розробки бурштину. Розкрито фізичні основи дезінтеграції гірських порід гідромоніторними струменями. Викладено методику розрахунку затопленого гідромоніторного струменя. Наведено оцінки запасів бурштину на основі методів дискретного та неперервного крейгінгу. Описано автоматизовану систему "Burshtin" математичного та комп'ютерного моделювання відбору, проб, оцінки запасів корисних копалин та процесу видобутку бурштину.

Проанализирована проблема геотехнологических способов добычи полезных ископаемых. Определены параметры главных элементов систем разработки янтаря. Раскрыты физические основы дезинтеграции горных пород гидромониторными лучами. Изложена методика расчёта затопленного гидромониторного луча. Приведены оценки запасов янтаря на основе методов дискретного и непрерывного крейгинга. Представлена автоматизированная система "Burshtin" математического и компьютерного моделирования отбора, проб, оценки запасов полезных ископаемых и процесса добычи янтаря.

Приведена сравнительная характеристика ископаемых смол Украины и Беларуси на основе исследования их физических (цвет, прозрачность, блеск, температура плавления) и химических (элементный состав, содержание янтарной кислоты) свойств с использованием методов инфракрасной спектрометрии, электронно-парамагнитного резонанса при разных значениях температуры, дериватографии в условиях малой скорости нагрева, рентгенографии, химического элементного анализа, эмиссионной спектрометрии и др.

Вивчено прояви бурштину в четвертинних утвореннях Українського Полісся. Установлено характерні особливості залягання бурштину та механізми його концентрації у відкладах, представлених гляціальними, флювіо- (лімно-)гляціальними, алювіальними, озерними, болотними, елювіально-делювіальними і еоловими генетичними типами осадків. На підставі результатів вивчення речовинного складу бурштиновмісних порід уточнено джерела надходження бурштину у відклади, що вміщують його у первинному та у перевідкладеному стані. Обгрунтовано припущення про перспективну бурштиноносність гляціальних та флювіогляціальних відкладів наревського та окського віку.

Систематизовано бібліографічний матеріал з бурштину. Розглянуто питання складу, властивостей, походження, видобутку й областей застосування бурштину-сукциніту й інших викопних смол в Україні. Наведено літературу, що безпосередньо розглядає питання геології та вибутку поліського бурштину та публікації загальнотеоретичного характеру: бурштин в історії цивілізації, регіональні види викопних смол, бурштин у культурі народів світу, музейний аспект бурштину, значення вивчення інклюзій у бурштині, світовий ринок самоцвіту.

Висвітлено стан, перспективи видобутку, ефективність геологічних досліджень і використання бурштину в Україні і регіонах Балтійсько-Дніпровської бурштинової субпровінції. Розглянуто генезис, стратиграфію, речовий склад, властивості, критерії пошуку бурштину; розкрито особливості формування та закономірності накопичення його розсипів. Охарактеризовано територіальне районування бурштиновмісних площ України в аспекті їх ієрархічного підпорядкування. Розкрито особливості геологічної будови родовища бурштину "Володимирець Східний". Визначено напрями розвитку способів гідровидобутку бурштину. Наведено інформацію про знахідки бурштину в археологічних пам'ятках. Проаналізовано геоекологічні наслідки незаконного видобутку бурштину на Рівненщині.

Освещены состояние, перспективы добычи, эффективность геологических исследований и использования янтаря в Украине и регионах Балтийско-Днепровской янтарной субпровинции. Рассмотрены генезис, стратиграфия, вещественный состав, свойства, критерии поиска янтаря; раскрыты особенности формирования и закономерности накопления его россыпей. Охарактеризовано территориальное районирование янтарьсодержащих площадей Украины в аспекте их иерархической подчиненности. Раскрыты особенности геологического строения месторождений янтаря "Владимирец Восточный". Определены направления развития способов гидродобычи янтаря. Дана информация о находках янтаря в археологических памятниках. Проанализированы геоэкологические последствия незаконной добычи янтаря в Ровенской области.

Розглянуто актуальні наукові проблеми геології бурштину, бурштиноутворення, стратиграфії та палеографії бурштину-сукциніту та бурштиноподібних смол, екології та видобування, ресурсів і перспектив пошуків бурштину в Україні та Балтійсько-Дніпровській провінції. Розглянуто речовинний склад, властивості, історію вивчення та освоєння, музейний аспект, можливості використання бурштину і продуктів його переробки в промисловості, сільському господарстві, медицині, а також його вартість на світовому ринку бурштинових виробів. Проведено морфохронодинамічний аналіз історико-динамічної морфосистеми білокоровицької структури та її оцінку щодо перспектив на розсипи бурштину. Розкрито лікувальні властивості солей бурштинової кислоти, показано можливості її застосування в картоплярстві. Увагу приділено правовому регулюванню видобутку та використання бурштину в Україні.

Рассмотрены актуальные научные проблемы геологии и образования янтаря, стратиграфии и палеографии янтаря-сукцинита и янтароподобных смол, экологии и добычи, ресурсов и перспектив поисков янтаря в Украине и Балтийско-Днепровской провинции. Рассмотрен вещественных состав, свойства, история изучения и освоения, музейный аспект, возможности применения янтаря и продуктов его переработки в промышленности, сельском хозяйстве, медицине, а также его стоимость на мировом рынке янтарных изделий. Проведен морфохронодинамический анализ историко-динамической морфосистемы белокоровицкой структуры и ее оценка относительно перспектив на россыпи янтаря. Раскрыты лечебные свойства солей янтарной кислоты, показаны возможности ее применения в картофелеводстве. Уделено внимание правовому регулированию добычи и использования янтаря в Украине.

Мета роботи - розробка моделі та обчислювального алгоритму для оцінки запасів бурштину на підставі використання ортогональних сіткових схем родовища. Використано методи математичної статистики та математичного моделювання. Вибір вагової функції, що забезпечує одержання найменшої дисперсії оцінки середнього, є складною математичною задачею. Сформульовано та вирішено задачу оцінки запасів корисного компоненту, що дисперсно розсіяні по області родовища прямокутної форми з заданими свердловинами, розміщеними у шаховому порядку. Розроблено алгоритм побудови відповідного числового конформного відображення. Застосований метод побудови різницевих сіток за допомогою числових конформних відображень знаходить своє застосування до задач оцінки запасів у випадку криволінійної форми родовища корисних копалин, що найчастіше має місце у практиці.

По палеовулканологическим и палеогеографическим построениям выявлена возможность корреляции во времени буроугольных отложений эоцена - олигоцена Днепробасса и янтареносных толщ Волыни. Тектоно-магматические процессы палеоцена - эоцена предшествовали органогенному седименто- и литогенезу. Вследствие притока глубинного вещества и энергии в лито-, гидро- и атмосферу эти процессы сыграли решающую роль в создании благоприятных биогеохимических условий окружающей среды для массового накопления и захоронения органогенных масс растительного происхождения (смолы и торфообразователей). В результате вулканических и субвулканических инъекций в верхнюю часть литосферы, перенасыщенных летучими веществами, были сформированы медные месторождения Предкарпатского меденосного пояса. Вулканическая деятельность предбучакского времени явилась предшественником эпохи янтареобразования не только во времени, но и с позиций геолого-геохимических и биогеохимических условий природной среды.

Розглянуто дискусійні питання теорії походження бурштину та утворення його родовищ: вік та поширення розсипоутворювального "мінералу" - протобурштину та його корінних першоджерел (бітумно-буровугільних пластів); умови седиментації бурштину-сукциніту у прибережно-морських та морських обстановках. Зроблено висновок, що одним із основних критеріїв пошуку нових багатих розсипів бурштину-сукциніту в Україні, Білорусі та Польщі є перші проміжні колектори пізнього еоцену - раннього олігоцену. Вони представлені глауконітовими піщано-алеврито-глинистими осадками відносно глибоководної зони моря ("блакитна земля").

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.8 + Д59(45Укр)453

Рубрики:

Асфальт, копалини смоли ()

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The main peculiarities of amber, which are connected with its resistance to unfavorable natural phenomena on all stages of geologic-geochemical transformations of the resin of fossil conifers and also at repeated washouts and reburials, are considered. Preservation of amber in the deposits of different ages and fades is also considered. On the basis of the analysis of geologic and geochemical data, a conclusion is drawn on the incompatibility and destructive influence of continental deposits of the loess and red-color carbonate formation on amber.

Мета роботи - розвинути теорію оцінки бурштинових розсипів, в основу якої покладено можливість методу безперервного крайгінгу, що надає змогу переоцінити запаси бурштину в напрямі їх збільшення. Даний метод полягає в тому, що вмісту кожної проби приписується така маса, за якої забезпечується мінімальна дисперсія оцінки середнього вмісту. Визначення маси проб здійснюється за допомогою методів геостатистики з урахуванням геометричних форм, розмірів і взаємного розміщення проб та оцінюваного блоку. У загальному випадку, чим більше віддалена проба від центру блоку, тим менша приписувана їй вага. Оцінку запасів за допомогою методу безперервного крайгінгу запропоновано вперше на підставі промислового впровадження комплексу механогідравлічного опробування на Клесівському родовищі бурштину Рівненської області. Розглянута математична модель безперервного крайгінгу надає змогу одержати оцінку середніх вмістів у блоках, розвіданих системами виїмкових камер, пройдених за допомогою методу механогідравлічного видобутку, шурфів чи свердловин великого діаметра (розвідувальних виробок), а також уточнює оцінки середньоблокових вмістів корисних компонентів.

Впервые обобщены результаты исследований эволюции древесной смолопродуцирующей растительности с позиций формирования первичных биогенно-осадочных залежей ископаемых смол от палеозоя до геологической современности. Выделены основные этапы перехода растительных смол из биосферы в литосферу. Приведены закономерности накопления и формирования первичных и вторичных месторождений янтаря. Разработана общая классификация ископаемых смол на основе историко-генетических признаков. Детально рассмотрено пространственное размещение продуктивных янтареносных горизонтов в Украине, разработаны критерии их поисков. Освещены дискуссионные вопросы научной терминологии и геоэкологические проблемы Украинского Полесья в связи с нелегальной добычей янтаря.

Наведено результати систематичного дослідження люмінесценції українського бурштину. Експерименти проводилися зі зразками з натурального бурштину з різними фізико-хімічними параметрами. Люмінесценція збуджувалася УФ- або рентгенівським випромінюванням. Спектри фотолюмінесценції різних зразків подібні і добре апроксимуються двома функціями Гаусса з максимумами 2,48 і 2,95 еВ. Спектр люмінесценції, яка збуджувалася рентгенівським випромінюванням, має максимум інтенсивності на довжині хвилі, яка близька до максимуму у разі УФ-збудження, однак форма його помітно відрізняється.

Розглядаються деякі спірні положення теорії походження викопних смол і бурштину-сукциніту. На основі аналізу історії формування буровугільних басейнів і прилеглих морських акваторій у кайнозої Європи, геологічного положення та речовинного складу викопних смол зроблено висновок, що основним джерелом європейських розсипів бурштину-сукциніту є шари бітумовмісного бурого вугілля нижньої половини середнього еоцену (бучацька світа та її стратиграфічні аналоги). У світлі запропонованої концепції бітумовмісне буре вугілля розглядається як корінне першоджерело європейських розсипів бурштину-сукциніту, вторинне походження якого є незаперечним фактом. Охарактеризовано часові етапи фосилізації (скам'яніння) живиці на шляху переходу з живої природи в неживу, а також основні віхи історії освоєння бурштину в Україні та розвитку поглядів на походження сонячного каменю.

Досліджено можливість виявлення порушених унаслідок видобування бурштину земель за багатозональними супутниковими знімками Sentinel-2. Визначено індексні та композитні зображення, за якими найкраще виконувати ідентифікацію місць видобування бурштину.

Індекс рубрикатора НБУВ: И362 + Д453.8

Рубрики:

Розробка газових і газоконденсатних родовищ

Асфальт, копалини смоли ()

Шифр НБУВ: Ж70419 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментального дослідження люмінесценції поліського бурштину, яку було збуджено вузькою смугою УФ випромінюванням (7 нм) в діапазоні довжин хвиль 310 - 410 нм з кроком в 10 нм. Мета досліджень - визначення зв'язків між збудженням двох центрів світіння, встановлених авторами раніше під час математичної обробки спектрів, одержаних в ході циклу експериментів з фото- і рентгенолюмінесценції бурштину з поліського родовища. Показано, що для різних зразків спектри світіння, викликаного УФ опроміненням, мають широку смугу світіння з деякими відмінностями як за формою, так і за положенням максимуму. Було встановлено, що зі збільшенням довжини хвилі збуджувального випромінення відбувається монотонне зміщення положення максимуму спектру (з 2,62 до 2,5 еВ) і зменшення його ширини на піввисоті (з 0,92 до 0,62 еВ). Для аналізу спектрів використовували процедуру математичної обробки, яку вже успішно застосовували раніше, і яка полягає у фітуванні експериментальних кривих функціями Гаусса. Було продемонстровано, що форму даних спектрів з високою достовірністю можна представити у вигляді суми двох піків з центрами 2,5 та 2,95 еВ, які описують функції Гауса. Відмінності у формі спектрів можна пояснити змінами амплітуд двох знайдених піків з центрами у 2,5 та 2,95 еВ. Експерименти з фотолюмінесценції, що була збуджена вузькою смугою УФ випромінювання, показали, що ефективність генерації світла на довжинах хвиль, які відповідають цим центрам, суттєво відрізняються у разі зміни довжини хвилі первісного УФ випромінювання. Найбільш інтенсивному збудженню смуги 2,5 еВ (496 нм) відповідає довжина хвилі УФ випромінювання 384 нм (3,23 еВ), а для смуги 2,95 еВ (420 нм) - 287,5 нм (4,32 еВ). Це надало змогу зробити висновок про незалежний характер збудження цих центрів. Зміни в спектрах можна пояснити різною ефективністю збудження обох центрів.

Висвітлено історію пошуків, розвідки та видобутку бурштину у Прип'ятському басейні України від започаткування пошуків до наших днів. Виокремлено етапи геологічних робіт по роках, описано методику робіт і техніку, за допомогою якої проводився видобуток. Проаналізовано сучасний стан проблеми спаду державного видобутку бурштину, натомість поширення нелегальної розробки надр.

Проаналізовано сучасний стан родовищ бурштину в Україні та розглянуто основні проблеми, що виникають у зв'язку з неконтрольованим самовільним видобутком бурштину і мають серйозні негативні наслідки для природи Полісся, а також призводять до втрати промислового значення цих родовищ. На основі аналізу геологічної та історичної інформації зроблено висновок про потребу державного врегулювання ситуації з незаконним видобутком бурштину в Україні та запровадження жорсткішої відповідальності за порушення встановлених норм і завдання екологічних збитків. Наголошено також на необхідності посилення уваги до заходів, присвячених бурштиновій тематиці, та підвищення екологічної культури населення.