Систематизовані відомості про наявність і різноманітність бальнеологічних ресурсів Передкарпаття, розкриті закономірності їх географічного поширення. Оцінений сучасний стан і рівень використання, резерви подальшого освоєння ресурсів мінеральних вод і пелоїдів (лікувальних грязей). Особлива увага звернена на проблеми їх охорони та збереження, раціонального використання у майбутньому, вирішення яких рекомендується здійснювати в контексті світової програми збалансованого екорозвитку.

Розглянуто склад мінеральних лікувальних вод: неорганічні та органічні мінеральні речовини, радіоактивні елементи, гази, мікрофлору, а також їх кислотно-лужний і окисно-відновний стани. Обговорено основні критерії визначення лікувальних властивостей мінеральних вод, наведено характеристики вод. Розглянуто особливості процесу поширення промислових, термальних вод, а також формування бромних, калієвих, йодних, борних, літієвих, рубідієвих, цезієвих вод. Визначено зміст поняття родовищ мінеральних вод, наведено їх типізацію. Висвітлено питання щодо охорони підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження.

Проанализированы современное состояние и перспективы использования минеральных вод Украины, нормативно-технические документы, регламентирующие качество минеральных и питьевых вод. Освещены перспективы выявления и проблемы оценки и освоения минеральных вод Донецкого региона. Рассмотрены вопросы формирования минеральных вод типа "Нафтуся", представлены результаты их поисков в пределах Украинского щита. Значительное внимание уделено вопросам эксплуатации, охраны и рационального использования природных ресурсов Украины. Приведена оценка эффективности оздоровления детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы, на климатическом курорте со слабоминерализованным источником. Изложены основы методологии доклинических испытаний минеральных вод, методические подходы к физико-химическим исследованиям минеральных вод. Определена каталитическая активность целебных минеральных вод. Освещены проблемы гигиенического и токсикологического контроля загрязнения гидроминеральных ресурсов Украины антропогенными веществами. Представлена эколого-гигиеническая оценка содержания пестицидов в минеральных водах центральной части страны.

Досліджено фактичну ураноносність і потенційну радононосність північно-західної території України, зокрема, Хмільницького родовища мінеральних радонових вод, що контролюється Хмільницькою зоною розломів у докембрійських гранітоїдах Українського щита. З урахуванням прямих (щодо радону) і додаткових ознак, зокрема, ураноносності надр, у межах розломних зон зроблено висновок про можливість збільшення на території досліджень ресурсів радонових вод у процесі подальших цілеспрямованих пошуків і розвідки нових родовищ. Обгрунтовано необхідність урахування іншого, негативного боку наявності радонових вод, зокрема, екологічних аспектів, пов'язаних з опромінюванням населення радоном.

Исследована фактическая ураноносность и потенциальная радононосность северо-западной территории Украины, в частности, района Хмельникского месторождения минеральных радоновых вод, которая контролируется Хмельникской зоной разломов в докембрийских гранитоидах Украинского щита. С учетом прямых (по радону) и дополнительных признаков, в частности ураноносности недр, в границах разломных зон сделан вывод о возможности увеличения на территории исследований ресурсов радоновых вод при дальнейших целенаправленных поисках и разведке новых месторождений. Обоснована необходимость учета другой, отрицательной стороны наличия радоновых вод, в частности экологических аспектов, связанных с облучением населения радоном.

There was executed an estimation of actual Uranium production and potential Radon production of north-west Ukrainian territory as well as in the area of Khmilnyk mineral Radon waters deposit controlled by Khmilnyk zone of breaks in Precambrian granitse of Ukrainian shield. Taking into consideration direct (on Radon) and indirect signs particularly Uranium production of bowels of the earth within breaking zones there is a conclusion of possibility of increasing of resources of Radon waters on the territory of research in the further purposeful researches and prospecting of new deposits. For all that they pay attention to the necessity to take into account another negative side of presence of Radon waters namely ecologic aspects connected with irradiation of population with Radon.

На прикладі експлуатаційної свердловини Куяльницького родовища верхньосарматських мінеральних вод вивчено особливості внутрішньорічної мінливості режиму статичного рівня та мінералізації води у багаторічному проміжку часу. За допомогою статистичної обробки даних режимних спостережень доведено, що мінералізація води верхньосарматського горизонту змінюється узгоджено з мінералізацією рапи в Куяльницькому лимані. Обидва ці параметри добре корелюють з атмосферними опадами. Ця узгодженість порушується в період збільшення швидкості обертання Землі за рахунок розширення структурно-тектонічних дрен, що сприяє зниженню мінералізації води в свердловині (рівень води в свердловині в цей час підвищується). У періоди зниження швидкості обертання, очевидно, відбувається гідродинамічна взаємодія водоносного горизонту з засоленими водоносними горизонтами в лимано-морських та алювіальних відкладах Куяльницького лиману через гідродинамічні вікна.

Розглянуто процеси взаємодії кислих компонентів атмосфери з мінералізованою природною та техногенною водою, а також води з глинисто-карбонатними грунтами основин водоймищ. Показано, що головною причиною осідання або руйнування основин і гребель техногенних водоймищ є гідрохімічні процеси карстового розчинення підкисленою водою придонних глинисто-карбонатних основин, яке супроводжується пластичною течією глинистих грунтів у коливальному режимі.

Наведено стислий огляд даних про мінеральні води типу "Нафтуся": розповсюдженість, умови формування, родовища, хімічний склад, бальнеологічно активні компоненти та їх стабілізацію, лікувальну дію на організм.

Зазначено, що у результаті детального дослідження мікрокомпонентного складу вуглекислих мінеральних вод Закарпаття знайдено в біологічно активних концентраціях літій, та у воді Шаянського родовища - кремній. Це дає підставу припустити додаткові нові бальнеологічні властивості даних вод і розширити їх застосування відповідно до наведених теоретичних даних.

Проаналізовано склад мінеральних вод в 11 районах Чернівецької області. Розглянуто питання поширення та перспективності використання їх на бальнеологічних курортах регіону та в промисловому розливі.

Польові дослідження проведено на 13-ти проявах мідної мінералізації у відкладах дністровської серії нижнього девону, які розташовані в долині р. Дністр від с. Литячі на північному заході до м. Заліщики на південному сході. Для визначення вмісту U, Th і K застосовано гамма-спектрометр GR-320. З'ясовано, що міграція збагачених киснем підземних вод за субаеральних умов призвела до вилуговування U та інших металів з осадової товщі. Завдяки зменшенню окиснювального потенціалу підземних вод локальні відновні умови сприяли відкладанню металів з розчинів. У зоні змішування збагачених киснем вод з киснедефіцитними можливе формування рудних тіл, приурочених до зони окиснювально-відновного бар'єра в шарах пісковиків. Межі між породами з різною проникливістю (пісковик/аргіліт та інші) також є сприятливими для відкладання урану. Зважаючи на мінливість характеристик підземних вод протягом формування мінералізації, такі локальні її прояви можуть зустрічатися як у окиснювальному (червоний), так і у відновлювальному (зелений) середовищі. Мідна та уранова мінералізація локалізовані у прошарках аргілітів, що розташовані або безпосередньо в межах, або трохи нижче шарів ясно-сірих до білого ущільнених кварцових пісковиків. Останні забезпечували сприятливі умови для міграції підземних вод і формування мінералізації окиснювально-відновного бар'єра.

Для визначення нафтопродуктів у природних і мінеральних водах запропонований спосіб, що включає екстракцію вуглеводнів гексаном, сорбційне очищення концентрату, люмінесцентне виявлення, газохроматографічну ідентифікацію і детектування. Спосіб дозволяє виявляти нафтопродукти на рівні ГДК і встановлювати їх сортову приналежність (бензин, гас, лігроїн, дизельне паливо, мазут, мастила). Запропоновано внутрішній стандарт для аналізу мінеральних вод нафтогазоносних регіонів України. Спосіб апробований під час визначення вуглеводнів нафти антропогенного походження, а також у дослідженні лікувально-столових вод Українських Карпат і Закарпаття.

Для описания микромира (микробных ценозов) подземных вод, помимо санитарно-показательных, предложено принимать во внимание количественную характеристику определенных групп микроорганизмов. На примере проявлений лечебных минеральных вод Донецкой, Днепропетровской, Запорожской, Луганской и Харьковской областей проведен поиск зависимостей характеристик микробных ценозов от типа воды, гидрогеологической структуры и глубины залегания. Предположено, что влияние гидрогеологической структуры на характер микробных ценозов усиливается с глубиной залегания водоносных горизонтов.

Описано історію утворення терміна "мінеральна вода". Доведено необхідність розділення цього поняття для усунення розбіжностей під час розроблення нового стандарту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354.99(4УКР-4ДОН) + Д473

Рубрики:

Мінеральні (лікувальні) води

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354.48 + Р354.99(4УКР) + Д473

Рубрики:

Бальнеотерапія. Бальнеологія

Мінеральні (лікувальні) води

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д473 + Р354.482

Рубрики:

Мінеральні (лікувальні) води

Внутрішнє застосування мінеральних вод

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д473-64

Рубрики:

Мінеральні (лікувальні) води

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дисертації досліджується бальнеоресурсний потенціал Передкарпаття, сучасний рівень його використання та резерви подальшого освоєння. Автором удосконалено гідрогеологічне районування регіону дослідження, проведено класифікацію гідрогеологічних районів за ступенем перспективності розвитку санаторно-курортної підгалузі рекреації. Розглядаються проблеми охорони, збереження та раціонального використання ресурсів лікувальних мінеральних вод і пелоїдів (грязей) Передкарпаття, рекомендується їх вирішення в контексті світової програми збалансованого екорозвитку.

Обгрунтовано нові підходи щодо оцінювання бальнеологічних властивостей мінеральних вод типу "Нафтуся". Розкрито роль вільнорадикальних процесів у розвитку патологічних станів, запропоновано шляхи та засоби корекції окисного метаболізму. Проаналізовано вплив залізистих природних мінеральних вод на вільнорадикальні процеси у крові за умов дії іонізуючої радіації. Висвітлено перспективи застосування природних мінеральних вод з підвищеним вмістом біологічно активних мікроелементів для корекції та профілактики порушень в організмі, викликаних дією негативних чинників навколишнього середовища.

Обоснованы новые подходы к оцениванию бальнеологических свойств минеральных вод типа "Нафтуся". Раскрыта роль свободнорадикальных процессов в развитии патологических состояний, предложены пути и средства коррекции окислительного метаболизма. Проанализировано влияние железистых природных минеральных вод на свободнорадикальные процессы в крови в условиях действия ионизированной радиации. Освещены перспективы применения природных минеральных вод с повышенным содержанием биологически активных минеральных микроэлементов для коррекции и профилактики нарушений в организме, обусловленных действием негативных факторов окружающей среды.

Визначено основні фактори формування мінеральних вод, показано роль порових розчинів у даному процесі. Особливу увагу приділено розгляду мінеральних вод верхнього гідрогеологічного поверху з урахуванням багатства видів і типів мінеральних вод у ньому, а також відносної економічної привабливості їх пошуку, оцінювання та видобування. Наведено відомості про мінеральні води без специфічних компонентів, зокрема, гідрогеологічних мегарегіонів Українського щита, Донецької складчастої структури, складчастого Гірського Криму та Складчастих Карпат, а також Волино-Подільського, Дніпровського, Донецького, Причорноморського артезіанських басейнів. Розглянуто умови формування, хімічний та органічний склад, бальнеологічні властивості, поширеність мінеральних вод зі специфічними компонентами (вуглекислих, сульфідних, типу "Нафтуся", борних, крем'янистих, йодно-бромних, залізистих). Вперше розглянуто особливості формування нових видів вод - поліметальних і виділених за фізичними властивостями - родонових, активованих лікувальних та оздоровчих підземних. Проведено районування території України за умовами формування та поширення мінеральних вод, висвітлено перспективи їх використання.

Определены основные факторы формирования минеральных вод, показана роль поровых растворов в данном процессе. Особое внимание уделено рассмотрению минеральных вод верхнего гидрогеологического слоя с учетом богатства видов и типов минеральных вод в нем, а также относительной экономической привлекательности их поиска, оценивания и добычи. Изложены сведения о минеральных водах без специфических компонентов, в частности, гидрогеологических мегарегионов Украинского щита, Донецкой складчатой структуры, складчатого Горного Крыма и Складчастых Карпат, а также Волыно-Подольського, Днепровского, Донецкого, Причерноморского артезианских бассейнов. Рассмотрены условия формирования, химический и органический состав, бальнеологические свойства, распространение минеральных вод со специфическими компонентами (углекислых, сульфидных, типа "Нафтуся", борных, кременистых, йодисто-бромных, железестых). Впервые рассмотрены особенности формирования новых видов вод - полиметальных и выделенных по физическим свойствам - родоновых, активированных лечебных и оздоровительных подземных. Проведено районирование территории Украины по условиям формирования и распространения минеральных вод, освещены перспективы их использования.