Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

По результатам проведенного прямого физического эксперимента скорость осаждения частиц размером от 40 - 60 до 5 - 1 мкм взвеси морских донных осадков, взятых в бухте Круглая (г.Севастополь), составляет от 384 до 35 мм/сут соответственно. Время осаждения частиц взвеси при свободном осаждении в столбе воды в 1 м составляет около 28 суток.

Розглянуто життєвий і творчий шлях О.К. Каптаренко-Чорноусової - учениці академіка П.А. Тутковського, який розробив мікропалеонтологічний метод вивчення морських осадових відкладів, що нині є найважливішим у практиці біостратиграфічного вивчення нафтогазоносних структур, родовищ корисних копалин осадового походження, геологічного картування. О.К. Каптаренко-Чорноусова удосконалила метод мікропалеонтологічних досліджень і поширила його на весь фанерозой. Особливо важливі її фундаментальні праці з видового складу форамініфер юрських, крейдових і палеогенових відкладів. З-під пера О.К. Каптаренко-Чорноусової вийшло більше ста наукових праць. Численні її учні успішно працюють в різних регіонах України і Росії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д543.0

Рубрики:

Генезис донних відкладень

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано гранулометричні та мінералогічні дослідження донних відкладів північної частини чорноморського шельфу України. Переважними фракціями осадів є пелітові та алевритові різновиди. Вихід важкої фракції коливається від 0,54 до 0,12 %. У мінеральному складі осадів виділено такі комплекси: чорнорудно-гранатовий з лейкоксеном, чорнорудно-епідот-піроксеновий з гідроксидами заліза, гранат-чорнорудний з епідотом або з гідроксидами заліза, чорнорудний з піритом. Визначено характер поширення цих комплексів по досліджуваній території.

Granulometric and mineralogical investigations of bottom sediments of the northern part of the Black Sea Ukrainian shelf have been carried out. Pelitic and aleuritic varieties prevail in deposits. Heavy fraction outcrop changes from 0,54 to 0,12 %. Such complexes have been distinguished in the sediments: black-ore-garnet with leucoxene, black ore-epidote-pyroxene with iron hydroxides, garnet-black-ore with epidote or with iron hydroxides, black-ore with pyrite. Character of these complexes distribution on the investigated territory has been discovered.

Узагальнено результати геологічних, мінералого-геохімічних, літологічних та інших досліджень Індійського океану щодо залізомарганцевих конкрецій вмісних порід. Проаналізовано генетичне та промислове значення багатопластових конкреційних покладів. Досліджено вплив рифтових зон серединно-океанічних хребтів і вулканічних осередків на седиментаційно-діагенетичний генезис конкрецій. Особливу увагу приділено перспективним щодо промислового використання ділянкам розвитку залізомарганцевих конкрецій. Висвітлено методи пошуків конкрецій та способи їх видобування. Розглянуто правові питання стосовно виділення та підготовки для експлуатації ділянки видобування.

Надано результати хімічного, мінералогічного та гранулометричного аналізу ільменіт-циркон-монацитових пісків півнiчного Приазов'я, виконаних у ПДТУ, МДУ ім. Ломоносова, Кримської філії УкрДІГРа, і Донецькому хіміко-металургійному заводі.

Приведены результаты химического, минералогического и гранулометрического анализа в ильменит-циркон-монацитовых песках северного Приазовья, выполненных в ПГТУ, МГУ им. Ломоносова, крымском филиале УкрГИГРа и Донецком химико-металлургическом заводе.

To bring a results of chemical, mineral and particle-measuring analisies monazite sands on the Azov sea coast.

Приведены результаты исследований, проводимых в Севастопольской бухте, начало которым положил С.А.Зернов в 1910 - 1911 гг., и получившим развитие в последующие годы. Проанализированы физико-химические показатели донных осадков бухт и локальных участков, охарактеризованы их микробентос и макрозообентос. Рассмотрено влияние нефтяного загрязнения на биоту, а также ответной реакции гидробионтов на действие аллохотных углеводородов. Освещены особенности трансформации нефтяного загрязнения мидиями и бактериями.

Розглянуто питання геологічної палеоокеанографії на основі вивчення епіпелагічних та мезопелагічних басейнів давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Наведено результати дослідження процесів давнього осадонагромадження, генетичної типізації відкладів, умов формування осадових нашарувань під впливом палеогеографічних та палеоокеанографічних чинників. Проаналізовано геологічні та структурно-морфологічні ситуації седиментації, тропо- та гідросферну циркуляцію, апвелінговий процес, прояви розвитку "океанських безкисневих подій". Описано новий генетичний тип морських (океанських) осадових утворень - апвелінгові формації, виділено нашарування прибережного апвелінгу та шари "чорних глин". Висвітлено основні закономірності формування речовинного складу осадів та просторово-вікового поширення окремих літологічних комплексів порід, передумови лавинного нагромадження органічної речовини та її геохімічну природу.

Рассмотрены вопросы геологической палеоокеанографии на основе изучения эпипелагических и мезопелагических бассейнов древней Карпато-Черноморской континентальной окраины океана Тетис. Приведены результаты исследования процессов древнего осадонакопления, генетической типизации отложений, условий формирования осадочных наслоений под влиянием палеогеографических и палеоокеанографических факторов. Проанализированы геологические и структурно-морфологические ситуации седиментации, тропо- и гидросферная циркуляция, апвелинговый процесс, проявления развития "океанских безкислородных событий". Описан новый генетический тип морских (океанских) осадочных образований - апвелинговые формации, выделены наслоения прибрежного апвелинга и слои "черных глин". Освещены основные закономерности формирования вещественного состава осадков и пространственно-возрастного распространения отдельных литологических комплексов пород, предпосылки лавинного накопления органического вещества и его геохимическая природа.

Приведена статическая обработка результатов химического анализа донных отложений на полигоне "Одесский мегаполис" (корреляционный и факторный анализ методом главных компонент). Показано сходство поведения, связь и генезис тяжелых металлов, кроме кадмия. Количество кадмия в донных отложениях полигона корреляционно связано с содержанием жидких углеводородов и FeO. Установлена связь накопления металлов с тонкодисперсной фракцией донных отложений, следовательно, также с глубиной и процессом дифференциации осадочного материала.

Представлен обзор методов математического моделирования процессов выноса загрязняющих веществ из донных отложений мелководных зон моря под влиянием ветро-волнового взмучивания.

Рассмотрено распределение ряда макро- и микроэлементов (Na, K, Rb, Cs, Ca, Sr, Ba, S, Cl, Br, As, Sb, Ta, Cr, Mo) в современных черноморских, древнечерноморских и новоэвксинских донных отложениях, пробы которых отобраны в 1990 г. в Крымском, Керченско-Таманском и Кавказском районах северо-восточного региона Черного моря в зонах шельфа, склона и глубоководной впадины. Выявлена большая неоднородность концентраций изученных элементов в поле их распределения. Максимальные концентрации всех элементов характерны для донных отложений только Крымского района. Щелочные и щелочноземельные элементы преимущественно сконцентрированы во всех типах отложений глубоководной зоны, а остальные - только в современных и древнечерноморских отложениях. Массив данных, полученный с применением ядерно-физических методов анализа, является основополагающим справочным материалом по геохимии черноморских донных отложений.

Выполнены оценки экстремальных характеристик транспорта донного материала в Азово-Черноморском бассейне по расчетной схеме Иванова - Михинова. Учтены структура придонных пограничных слоев и вероятностное распределение размеров фракций донного материала, вычислен поправочный коэффициент. Представлены пространственные распределения средней величины транспорта донного материала для Черного и Азовского морей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д221.12 + Д543.4

Рубрики:

Хімічний склад і властивості морської води

Склад та властивості донних відкладень

Шифр НБУВ: Ж71487 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены концентрации некоторых тяжелых металлов (меди, цинка и марганца) в донных отложениях Севастопольской бухты. Степень загрязнения донных осадков тяжелыми металлами значительно отличается в различных зонах бухты и зависит от близости к источникам загрязнения и физических свойств осадков.

Проаналізовано закономірності перносу та накопичення забруднюючих речовин у шарі донних відкладень, їх виносу в підстильний грунт у широкому діапазоні зміни модельних параметрів. На кожній з двох розглянутих стадій виділено дві характерні фази. Обгрунтовано умови локалізації забруднень у відкладеннях. Встановлено межі, за яких кінетика обмінних процесів грає важливу роль під час розповсюдження забруднюючих речовин, підвищуючи їх мобільність на першій стадії та зменшуючи рухомість на другій. Наведено оцінки часу характерного перерозподілу забруднюючих речовин в донних відкладеннях, початку їх суттєвого виносу.

Рассмотрена трехмерная задача обтекания опорного основания самоподъемной плавучей буровой установки волновым и стационарным течением. Вычислены пространственные распределения скоростей и давлений, на основе которых оценены гидродинамические нагрузки при различной скорости штормового ветра. Рассчитаны характеристики размыва грунта вблизи опоры самоподъемной плавучей буровой установки при различном направлении распространения волн и течений.

Приведены данные о распределении концентраций тяжелых металлов в различных литологических разностях современных морских осадков в районе Одесского залива. Проведен факторный, кластерный и корреляционный анализ данных, в результате которого установлены парагенетические группы элементов-токсикантов, связанных с различными параметрами среды осадконакопления, источниками поступления и др.

Обобщены предшествующие и полученные новые данные о межгодовых колебаниях в распределении органического углерода, хлороформных битумоидов и нефтяных углеводородов в донных отложениях Севастопольской бухты. За последние годы отмечено явное обогащение донных осадков органического углерода, что обусловлено различными условиями осадкообразования и неодинаковой степенью антропогенной нагрузки на различные участки бухты. Как следствие, такие осадки имеют восстановительные условия, способствующие накоплению битумоидов и нефтяных углеводородов.

Впервые проведена количественная оценка формирования органических веществ в стационарных условиях на частицах прибрежных наносов Севастопольской бухты. Отмечены близкие концентрации образующихся белков, углеводов, липидов в естественных и искусственных условиях. Установлено, что в этих условиях происходят активные микробиологические процессы, приводящие, в частности, к преобразованию нефтяных углеводородов.