Роботу присвячено складним питанням фізико-географічного районування території України (зона мішаних лісів, лісостепова, степова зони, Кримські гори, Українські Карпати), виділенню природних утворів рангу "фізико-географічна провінція", "фізико-географічна область" та їх господарського використання. В основу виділення таксономічних одиниць фізико-географічного районування покладено аналіз просторової ландшафтно-генетичної структури території з урахуванням площ і конфігурації ареалів ландшафтів, результатів досліджень, схем районування окремих компонентів природних умов.

Зазначено, що у світовій практиці існує декілька моделей використання національних природних парків з метою рекреації. В процесі організації рекреаційної діяльності проводяться дослідження природно рекреаційного потенціалу територій, придатних для рекреації, та визначаються функціональні зони, ємкість ландшафтів. У процес ухвалення рішення щодо рекреаційної діяльності на територіях національних парків необхідно привертати громадськість.

Досліджено втрачені географічні об'єкти (ВГО) Дніпропетровщини. Визначено поняття "втрачений географічний об'єкт" і "втрачена геоінформація". Установлено етапи розвитку географічних уявлень про територію області з метою одержання найбільш достовірної та вичерпної інформції про ВГО. Розроблено класифікацію ВГО за функціонально-генетичною ознакою, визначено чинники й умови втрати географічної інформації, здійснено періодизацію процесу зникнення географічних об'єктів з урахуванням природних чинників, історії заселення та промислового освоєння краю, а також інших соціально-політичних причин. Запропоновано концептуальну модель атласу "Втрачені географічні об'єкти Дніпропетровської області", складено окремі картографічні моделі, визначено структуру й інформаційне наповнення атласу. Визначено шляхи застосування даного атласу і банків даних у подальших наукових дослідженнях у системі географічної освіти, у галузі пізнавального туризму та для прийняття управлінських рішень на регіональному рівні щодо збереження географічного різноманіття.

Розкрито теоретичні, методологічні та методичні засади проведення суспільно-географічних досліджень. Наведено методичні підходи дослідження основних компонентів просторової організації життєдіяльності суспільства. Висвітлено результати проведення досліджень Херсонщини, оцінювання суспільно-географічного положення, рівня соціально-економічного розвитку регіону.

Висвітлено проблеми відновлення земель, порушених гірничими роботами з метою відновлення ландшафтного та біологічного різноманіття. Розкрито загальні основи визначення форм рельєфу, екотопів, ландшафтів, порушених територій. На підставі досвіду створення техногенних заказників висвітлено проектні рішення документообігу та менеджменту, зонування території створення системи екологічного моніторингу, ландшафтного дизайну та дизайну малих форм. Описано методи відновлення геосистем (активізації відновлення грунтів, спрямованого формування екосистем).

Освещены проблемы восстановления земель, нарушенных горными работами с целью восстановления ландшафтного и биологического разнообразия. Раскрыты основы определения форм рельефа, экотопов, ландшафтов, нарушенных территорий. На основе опыта создания техногенных заказников рассмотрены проектные решения документооборота и менеджмента, зонирования территории создания системы экологического мониторинга, ландшафтного дизайна и дизайна малых форм. Описаны методы восстановления геосистем (активизации восстановления грунтов, направленного формирования экосистем).

Проведено комплексний аналіз природних антропогених чинників формування та оцінювання рекреаційного потенціалу ландшафтів долини Середнього Дністра, висвітлено шляхи його раціонального використання. Вивчено ландшафтні властивості інтразонального річково-долинного регіону Середнього Дністра. Розглянуто особливості антропогенної трансформації ландшафтів долини середнього Дністра. Надано сумарну природно-рекреаційну оцінку ландшафтних районів регіону. Обгрунтовано пріоритети використання рекреаційних властивостей каньйонних річково-долинних ландшафтів для туристичної галузі регіону. Визначено оптимальні напрями рекреаційного природокористування в регіоні.

Рассмотрены возможности использования Веб/ГИС/ДЗЗ-технологий в рекреационно-туристической деятельности на базе ГИС/Интернет-технологий. Описано применение ГИС-технологий в туристической деятельности в Украине, а также опыт зарубежных стран. Приведены архитектура туристических аттракций и пример картографического веб-приложения на основании использования серверной технологии Internet Map Services.

Проведено історико-географічний аналіз дослідження ландшафтів Тернопільської області впродовж другої половини 20 століття. Зазначено, що одним із перших дослідників ландшафтів Тернопільщини був М. Чижов. Він склав першу ландшафтну карту на якій виділено типи місцевостей і урочищ, а також ландшафтні райони. Узагальнюючим дослідженням ландшафтів західної частини України, в тому числі Тернопільщини, є монографія "Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів", в якій охарактеризовано основні типи і види ландшафтів. Проаналізовано розроблені К. І. Геренчуком схеми фізико-географічного районування області. На основі врахування результатів новітніх ландшафтознавчих досліджень у 80-х роках проведено деталізоване фізико-географічне районування всієї України на рівні фізико-географічних областей і районів. Проаналізовано удосконалену схему і карту фізико-географічного районування України (2003).

Проанализированы основные дефиниции в эколого-географическом районировании; дана характеристика объекта и предмета исследования, а также целей этого районирования. Экологическо-географический район предлагается как главная таксономическая единица эколого-географического районирования, описаны его главные особенности. Предложены критерии экологическо-географического районирования, главные из них - потенциал устойчивости природных систем, интенсивность антропогенной нагрузки и уровень антропогенной трансформации ландшафтов. Описана методика экологическо-географического районирования.