Розглянуто методологічні засади та основні напрямки руслових досліджень. Наведено результати вивчення русел і заплав річок Українських Карпат і Поділля. Проаналізовано гідродинамічні, геоморфологічні, гідрологічні та гідроморфологічні аспекти самоорганізації та самоформування системи потік - русло. Охарактеризовано особливості струменевих течій океану та атмосфери. Визначено специфіку та завдання зовнішнього аспекту руслових досліджень. Розглянуто особливий вид турбулентних струменів, інваріант геоструменевого руслоформування та геогідроморфологічний підхід щодо вивчення саморегульованих систем. Проаналізовано прояви геоструменевого руслоформування на суходолі та наведено приклади геогідроморфологічних досліджень русел основних річок Карпато-Подільського регіону України.

Рассмотрены методологические основы и приоритетные направления русловых исследований. Приведены результаты изучения русел и пойм речных водоемов Украинских Карпат и Подолья. Проанализированы гидродинамические, геоморфологические, гидрологические и гидроморфологические аспекты самоорганизации и самоформирования системы поток - русло. Охарактеризованы особенности струйных течений океана и атмосферы. Определена специфика и задания внешнего аспекта русловых исследований. Рассмотрены особенный вид турбулентных потоков, инвариант геоструйного руслоформирования и геогидроморфологический подход в изучении саморегулированных систем. Проанализированы особенности проявления геоструйного руслоформирования на суходоле и приведены примеры геогидроморфологических исследований русел основных речек Карпато-Подольского региона Украины.

Проведено комплексний аналіз даних геолого-геоморфологічних досліджень для перегляду концепції перебігу материкових зледенінь у басейні середнього Дніпра на підставі дослідження особливостей будови долин басейну, виявлених за допомогою дистанційного зондування та цифрової висотної моделі поверхні. Вивчено динаміку крайових зон сучасних льодовиків і послідовності розвитку подій на постгляціальному етапі.

Проведен комплексный анализ данных геолого-геоморфологических исследований для пересмотра концепции протекания материковых обледенений в бассейне среднего Днепра на основании исследования особенностей структуры долин бассейна, выявленных с помощью дистанционного зондирования и цифровой высотной модели поверхности. Определены динамика краевых зон современных ледников и последовательности развития событий на постгляцеальном этапе.

Проаналізовано заплави річкових долин як геоінформаційні системи ландшафтогенезу у голоцені, деградацію грунтів як чинник антропогенних змін долинних ландшафтів. Описано ландшафтно-геохімічну типологію поселенських геосистем в Чернівецькій області, ландшафтні комплекси долини Дністра в Середньому Придністров'ї та річкових долин Хотинської височини. Висвітлено особливості ландшафтних ярусів і смуг як берегових геосистем великих рівнинних водосховищ. Наведено результати еколого-геохімічних досліджень кадмію у ландшафтах річкових долин Передкарпаття. Розглянуто питання реконструкції пізньокайнозойських ландшафтів долини Дніпра, просторової організації ландшафтного різноманітття Прут-Дністровського межиріччя. Визначено антропогенні перетворення долини верхньої течії Південного Бугу, структуру і динаміку заплавно-руслових комплексів р.Сірет, хімічний склад підземних вод гранулярних і карстових колекторів річкових долин Лашіци і Чорного Потоку.

Проанализированы поймы речных долин как геоинформационные системы ландшафтогенеза в голоцене, деградация почв как фактор антропогенных изменений долинных ландшафтов. Описаны ландшафтно-геохимическая типология поселенческих геосистем в Черновицкой области, ландшафтные комплексы долины Днестра в Среднем Приднестровье и речных долин Хотинского высокогорья. Освещены особенности ландшафтных ярусов и полос как береговых геосистем крупных равнинных водохранилищ. Приведены результаты эколого-геохимических исследований кадмия в ландшафтах речных долин Предкарпатья. Рассмотрены вопросы реконструкции позднекайнозойских ландшафтов долины Днепра, пространственной организации ландшафтного разнообразия Прут-Днестровского междуречья. Определены антропогенные преобразования долины верхнего течения Южного Буга, структура и динамика пойменно-русловых комплексов р.Сирет, химический состав подземных вод гранулярных и карстовых коллекторов речных долин Лашицы и Черного Потока.

Рассмотрены основные особенности долинного морфогенеза северо-западной части Приднепровской возвышенности. Проанализированы временные и пространственные особенности развития эрозионно-аккумулятивных процессов в течение позднего кайнозоя. Этапность долинного морфогенеза охарактеризована с точки зрения взаимодействия тектонических и климатических факторов, условий баланса твердого стока. Установлена различная степень унаследованности направлений сноса вещества для северо-восточного и юго-западного склонов возвышенности, что определяется особенностями мелкоблоковых неотектонических движений земной коры в пределах основных структурных подразделений территории.

Приведены результаты модельных исследований распределения взвешенных веществ, поступающих в воду с потерями грунта при дноуглубительных работах, связанных с возобновлением судоходства в украинской части дельты Дуная, в рукавах Килийском, Очаковском и Быстром. Показано наличие отрицательного воздействия на качество воды этих рукавов при минимальных годовых расходах 95 % обеспеченности. Рекомендовано ограничивать проведение дноуглубительных работ на перекатах в период меженных расходов воды и ската молоди нерестящихся в Дунае рыб в соответствии с данными оперативного мониторинга и в зависимости от места разработки грунта.

Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

Наведено дані про кількість, поширення, відносні та абсолютні висоти терас Дністра та час їх формування. Грунтовно описано розрізи різновікових терас, у тому числі покривні лесові пачки, з виділенням у їх межах стратиграфічних горизонтів еоплейстоцен-плейстоценового віку. Вперше опрацьовано розрізи льодовикових відкладів на правому березі Дністра, південніше м.Самбір, завдяки чому скореговані дані про вік і поширення терас Дністра у межах Передкарпаття.

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми та географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, наведено профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези та географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

Обгрунтовано концепцію еколого-геоморфологічного аналізу рельєфу флювіальної генези. Подано просторово-часову оцінку складності структури флювіальних систем верхньої частини басейну Західного Бугу і масштабів трансформаційних процесів, що відбуваються у них. Розроблено морфологічну типізацію русел, визначено особливості їх переформування. Проаналізовано вплив різних компонентів і чинників довкілля на екологічний стан річкової системи. Оцінено напругу екологічної ситуації у межах басейнових комплексів - еколого-геоморфологічних районів.

Обгрунтовано теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем. Розроблено схему реалізації ЕГМ для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра. Здійснено аналіз і узагальнення результатів моніторингу атмосферних опадів, стоку води та наносів, лісогосподарської діяльності та землекористування, їх впливу на еколого-геоморфологічний стан басейнових систем. Розраховано показники інтенсивності денудації водозборів за багаторічний період. Виявлено тенденції їх змін під впливом природних і антропогенних чинників. За результатами польових досліджень оцінено вплив лісогосподарської та видобувної діяльності на розвиток і активізацію екзогенних процесів у межах модельних басейнів. З застосуванням ГІС одержано нові комп'ютерно-картографічні моделі досліджених басейнів. Створено інформаційну базу кількісних параметрів природних і антропогенних чинників рельєфоутворення. Обгрунтовано можливість використання результатів моніторингу для регулювання геоморфологічних процесів й оптимізації природокористування у басейні Дністра.

Досліджено склад, будову, чинники розвитку, еволюційний і структурно-функціональний аспекти долинно-басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем річкових басейнів території Правобережжя Середнього Придніпров'я та побудовано їх спеціальні палеогеоморфологічні карти. Проаналізовано соціально-економічні чинники виникнення техногенних забруднень, складено карти-схеми джерел надходжень, наведено прогноз їх імовірних переміщень і накопичення в мезозой-кайнозойському осадочному чохлі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.121.51

Рубрики:

Річні долини

Шифр НБУВ: Ж29359 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто зміни морфоформ долинно-руслового рельєфу рік Карпатського регіону внаслідок водної ерозії. За результатами геодезичних вимірювань за фіксованої системи спостережень визначено величини розмивання та акумуляції річкових відкладень р. Свіча Львівської області.

На базі геодезичних вишукувань побудовано поперечні профілі русла та заплави р. Стрий на ділянці завдовжки 8,9 км. Аналіз результатів спостережень надає змогу робити висновки про можливі зони затоплення прируслових ділянок під час паводків.

Надано результати оцінювання динаміки змін ландшафту на базі даних дистанційного зондування Землі на території басейну р. Західний Буг. Сформовано карти, що характеризують зміну спектральної відбивної здатності природних та антропогенних об'єктів.

Детально розглянуто геоекологічні умови долини р. Прип'ять. Вивчено водогосподарські заходи, як середоформуючий чинник. Проаналізовано формування водного режиму в долині р. Прип'ять за умов антропогенного навантаження. Досліджено біогеоценотичні особливості верхів'їв долини р. Прип'ять за умов антропогенного навантаження. Увагу приділено екологічній стабільності і збалансованості екосистем в долині Прип'яті.

Визначено вплив донних порогів на зміну глибини потоку перед ними та на положення кривої підпору. Розкрито за допомогою двошарової моделі структуру водного потоку перед донними порогами, побудовою епюру розподілу осереднених і миттєвих пульсаційних швидкостей.

Выявлены факторы, которые привели к сокращению площади пойменных лугов в устьевой зоне Днестра в XX ст. Установлена негативная роль Днестровской ГЭС и автотрассы Одесса - Рени на функционирование пойменных лугов. Оценены социально-экологические последствия нарушения структуры и функций пойменных систем и их влияние на сохранение биологического разнообразия. Предложены варианты действий, проведение которых позволит восстановить экологические функции пойменных лугов и их биологическое разнообразие.

Наведено результати палінологічного вивчення пізньопалеолітичної стоянки Межиріч. Виділено чотири локальні палінозони. Охарактеризовано палеогеографічні умови часу існування стоянки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.121.54

Рубрики:

Рельєф річкового русла

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ