Розглянуто методологічні засади та основні напрямки руслових досліджень. Наведено результати вивчення русел і заплав річок Українських Карпат і Поділля. Проаналізовано гідродинамічні, геоморфологічні, гідрологічні та гідроморфологічні аспекти самоорганізації та самоформування системи потік - русло. Охарактеризовано особливості струменевих течій океану та атмосфери. Визначено специфіку та завдання зовнішнього аспекту руслових досліджень. Розглянуто особливий вид турбулентних струменів, інваріант геоструменевого руслоформування та геогідроморфологічний підхід щодо вивчення саморегульованих систем. Проаналізовано прояви геоструменевого руслоформування на суходолі та наведено приклади геогідроморфологічних досліджень русел основних річок Карпато-Подільського регіону України.

Рассмотрены методологические основы и приоритетные направления русловых исследований. Приведены результаты изучения русел и пойм речных водоемов Украинских Карпат и Подолья. Проанализированы гидродинамические, геоморфологические, гидрологические и гидроморфологические аспекты самоорганизации и самоформирования системы поток - русло. Охарактеризованы особенности струйных течений океана и атмосферы. Определена специфика и задания внешнего аспекта русловых исследований. Рассмотрены особенный вид турбулентных потоков, инвариант геоструйного руслоформирования и геогидроморфологический подход в изучении саморегулированных систем. Проанализированы особенности проявления геоструйного руслоформирования на суходоле и приведены примеры геогидроморфологических исследований русел основных речек Карпато-Подольского региона Украины.

Приведены результаты модельных исследований распределения взвешенных веществ, поступающих в воду с потерями грунта при дноуглубительных работах, связанных с возобновлением судоходства в украинской части дельты Дуная, в рукавах Килийском, Очаковском и Быстром. Показано наличие отрицательного воздействия на качество воды этих рукавов при минимальных годовых расходах 95 % обеспеченности. Рекомендовано ограничивать проведение дноуглубительных работ на перекатах в период меженных расходов воды и ската молоди нерестящихся в Дунае рыб в соответствии с данными оперативного мониторинга и в зависимости от места разработки грунта.

Надано результати оцінювання динаміки змін ландшафту на базі даних дистанційного зондування Землі на території басейну р. Західний Буг. Сформовано карти, що характеризують зміну спектральної відбивної здатності природних та антропогенних об'єктів.

Визначено вплив донних порогів на зміну глибини потоку перед ними та на положення кривої підпору. Розкрито за допомогою двошарової моделі структуру водного потоку перед донними порогами, побудовою епюру розподілу осереднених і миттєвих пульсаційних швидкостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.121.54

Рубрики:

Рельєф річкового русла

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше одержано залежності для визначення коефіцієнта пропорційності товщини пристінного шару та динамічної швидкості двошарової моделі І. К. Нікітіна у режимі з повним проявом шорсткості, що надало можливість розкрити кінематичну структуру руслового потоку на передгірських ділянках річок. Удосконалено методи оцінювання впливу руслових факторів і донних порогів на кінематичну структуру водного потоку та на стійкість до розмиву часток незв'язних донних відкладень. Удосконалено методи гідравлічного розрахунку параметрів донних порогів на передгірських ділянках річок шляхом врахування кінематичної структури потоку.

Розглянуто питання побудови та дослідження моделей руслового стоку рідини у гідродинамічному та кінематичному наближеннях, а також розробки числових схем розв'язування отриманих варіаційних задач з використанням методу скінченних елементів (МСЕ). Здійснено постановку початково-крайової задачі руслового стоку рідини в псевдопризматичному руслі, в якій невідомими величинами виступають площа поперечного перерізу та швидкість потоку. Сформульовано варіаційну постановку задачі та виведено умови її коректності. Проведено дискретизацію за просторовими змінними за допомогою МСЕ для кусково-лінійних та кусково-квадратичних базисних функцій. Для дискретизації в часі використано однокрокову рекурентну схему. В умовах рівноваги сил опору та земного тяжіння рівняння руслового стоку набувають вигляду кінематичної хвилі. Проведено порівняння моделей в гідродинамічному та кінематичному наближеннях на тестових прикладах. Досліджено рух води в річковій мережі водозбору, виведено умови з'єднання потоків в руслах, перевірено виконання критерію балансу маси води в гідромережі. Досліджено стійкість встановленого руслового потоку залежно від впливу основних природних явищ. Показано залежність критерію стійкості від кута нахилу лінії середнього дна русла та корективу середньої швидкості. Розроблено програмне забезпечення для реалізації алгоритмів чисельних схем та проведено апробацію його на тестових прикладах для різних типів річок.

Наведено результати дослідження зміни русла річки Південний Буг (у межах Миколаївської області) за допомогою космічних знімків; оцінено загальну тенденцію зменшення стоку в нижній течії річки Південний Буг за останні п'ять років. Висвітлено результати аналізу зміни ширини русла після серії підвищень рівня руслового Олександрівського водосховища. Підняття рівня Олександрівського водосховища проводилось в декілька етапів і супроводжувалось негативними наслідками для довкілля, зокрема затопленням земель природно-заповідного фонду, а на сьогодні заплановано чергове підняття його рівня. За результата аналізу космічних знімків попередньо оцінено вплив Олександрівського водосховища на нижню течію річки, зокрема динаміку зміни русла нижче та вище від греблі водосховища. Наведено перелік першочергових заходів для поліпшення екологічного стану р. Південний Буг.

Представлено дослідницьке дослідження з використанням моделі HEC-RAS для оцінки динамічних проблем відкладень у нижній частині каналу Нара, до та після будівництва водоскидних споруд на RD-77 та 101 відповідно, які є основною притокою верхньої частини каналу Нара, що витікає із загородження Суккур на лівому березі річки Інд. За гідравлічною моделлю розраховані поздовжні та поперечні перерізи, швидкість, профілі водної поверхні та динаміку осадонакопичення. Транспортування осаду без водоскидних споруд з структури падіння є аградацією (5,75 футів) і деградація (4,50 футів) і зі структурою падіння, аградацією (4,25 футів) і деградацією (2,75 футів) відповідно. Транспортування осаду без водоскидних споруд зі структурою падіння є аградацією 500 000 тонн і деградацією 225 000 тонн і зі структурою падіння аградація 155 000 тонн і деградація 125 000 тонн. Транспортування осаду без водоскидних споруд без структури падіння є деградацією 600 000 тонн, а зі структурою падіння є аградацією 110 000 тонн і деградацією 165 000 тонн. Транспортування осаду без водоскидних споруд без структури падіння є аградацією 1 750 000 тонн, а із водоскидних споруд є аградацією 10 300 тонн. Результати моделі показали, що аградація при u/s і деградація при d/s структур падіння є справжнім відображенням поведінки структур падіння. Враховуючи, що ділянка є ширшою, ніж відбулася аградація, а деградація спостерігається у вузьких ділянках в обох сценаріях (з та без споруд). Проаналізовано вплив збудованих водоскидних споруд на морфологію каналу. Отже, будівництво споруд для падіння є важливим при зміні місцевості/з більш крутим схилом є важливим, щоб уникнути небажаної ерозії.