Рассмотрены определения понятия "антропогенный геоморфогенез". Выделены виды антропогенного влияния на природный рельеф Житомирской области. Дана краткая характеристика форм антропогенного рельефа, которые возникают в результате этого влияния. Разработаны и представлены схема и алгоритм исследования антропогенного геоморфогенеза.

Рассмотрены антропогенные изменения рельефа моренно-зандровых равнин Житомирской области, связанные со строительством и функционированием мелиоративных систем. Выделены главные процессы и формы антропогенно измененного рельефа. Дана оценка степени антропогенного преобразования рельефа в пределах геоморфологических районов Житомирской области за площадью открытой осушительной сети.

Охарактеризовано сучасні проблеми, принципи і підходи до вивчення і картографування антропогенних геоморфосистем, що формуються за різних видів природокористування. Обгрунтовано необхідність відображення на спеціальних картах лімітуючих умов просторової організації цих геоморфосистем, процесів, що дестабілізують їх стійкість і функціонування, а також інформації про їх зміни з метою наукового обгрунтування, моніторингу і вирішення екологічних завдань.

Висвітлено теоретичні засади антропогенної геоморфології, охарактеризовано передумови й історію формування даної галузі геоморфологічної науки. Відображено суть і методи досліджень антропогенного рельєфу та процесів його формування та трансформації, особливості антропогенного впливу на рельєф на різних етапах еволюції суспільства. Здійснено типізацію та класифікацію антропогенного рельєфу й антропогенних процесів. Наведено приклади різних типів антропогенного рельєфу, висвітлено їх характерні риси й особливості поширення. Оцінено стійкість рельєфу до техногенного впливу, сприятливість для діяльності людини, запропоновано заходи з охорони антропогенного рельєфу.

Обговорено переваги та недоліки різних інформаційно-описових моделей геологічного середовища Кривбасу - технічних та еколого-геологічних. Утворення сучасних антропогенних форм ландшафту Кривбасу висуває проблему визначення статусу нових, антропогенних, форм рельєфу та їх характерних ознак для формування критеріїв, які слід враховувати для побудови геоінформаційних моделей. Запропоновано критерії, які слід ураховувати для створення інформаційно-ресурсної моделі геологічного середовища Криворізького залізорудного басейну, - ландшафтну атиповість, структурну неоднорідність та фактор часу.

Обгрунтовано методику еколого-геоморфологічного аналізу природно-антропогенних геоморфосистем для районів видобутку вуглеводнів. Здійснено оцінку впливу техногенної підсистеми на сучасний стан природно-антропогенної геоморфосистеми. На основі проведеного геоінформаційного аналізу здійснено покомпонентну й інтегральну оцінку забруднення території, встановлено закономірні зв'язки між геоморфологічною будовою території й ареалами поширення ряду забруднювальних речовин. Виявлено вплив просторово-часових закономірностей будови та розвитку рельєфу на формування зон виносу, ареалів накопичення та можливих шляхів міграції забруднювальних речовин. Доведено значення впливу морфоструктурної, морфоскульптурної, неотектонічної будови території на екологічний стан природно-антропогенної геоморфосистеми. Обгрунтовано раціональний комплекс заходів, спрямованих на покращення екологічних умов, оптимізацію природокористування у районах видобутку вуглеводнів.

Проанализированы приоритетные проблемы изучения региональных особенностей антропогенного геоморфогенеза на территории Украины. Структурированы природные, антропогенные и природно-антропогенные геоморфологические процессы, оказывающие положительное или отрицательное воздействие на среду жизнедеятельности человека. Раскрыто содержание процесса формирования природно-антропогенных геоморфосистем с различной степенью изменения природного рельефа. Выделены типы антропогенно-геоморфологических систем по степени их устойчивости к антропогенному воздействию. Обоснованы направления и задачи изучения пространственной организованности и функционирования природно-антропогенных геоморфосистем, что, в частности, важно для прогнозирования и предупреждения развития опасных процессов.