Наведено результати палеонтологічних та біостратиграфічних досліджень багатьох груп викопних організмів з осадових порід фанерозою України, розглянуто історичні аспекти становлення цих досліджень. Публікуються матеріали про деякі теоретичні положення палеонтології, зокрема про критичні рівні, явища акселерації та гігантизму; а крім того - про біостратиграфічне значення форамініфер, радіолярій, конодонтів, бівальвій, амонітів, брахіопод, гастропод, риб, фітофосилій тощо. Висловлюються нові погляди стосовно біостратиграфічного розчленування палеозойських, мезозойських, палеогенових та неогенових утворень різних регіонів України.

На основе анализа палеонтологических и палегеографических данных, а также использования материалов карбона Донецкого бассейна предпринята попытка выяснить положение нижней и верхней границ московского яруса в разрезах карбона Западной Европы и уточнить его объем. Изложена палеоботаническая характеристика московского яруса и освещены вопросы корреляции его подразделений.

На підставі вивчення і аналізу розповсюдження форамініфер, остракод, конодонт, брахіопод, споро-пилкових комплексів та інших органічних решток виконано детальне стратиграфічне розчленування турнейських і візейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини, їх зіставлення з одновіковими утвореннями Донбасу, Прип'ятського прогину та інших регіонів Східно-Європейської платформи. Розглянуто особливості виділення кізеловської товщі, запропоновано поділ візейського ярусу на три під'яруси. Розкрито головні принципи кореляції відкладів, напрями регіональних і детальних пошуково-розвідувальних робіт, наведено оцінку перспектив нафтогазоносності турне і візе.

На основании изучения и анализа распространения фораминифер, остракод, конодонт, брахиопод, спорово-пыльцевых комплексов и других органических остатков выполнено детальное стратиграфическое расчленение турнейских и визейских отложений Днепровско-Донецкой впадины, их сопоставление с одновозрастными образованиями Донбасса, Припятского прогиба и других регионов Восточно-Европейской платформы. Рассмотрены особенности выделения кизеловской толщи, предложено деление визейского яруса на три подъяруса. Раскрыты главные принципы корреляции отложений, направления региональных и детальных поисково-разведывательных работ, приведена оценка перспектив нефтегазоносности турне и визе.

Досліджено актуальні проблеми стратиграфії фанерозою України - розчленування, деталізації стратиграфічних схем під час проведення регіональних геологічних та пошуково-розвідувальних робіт, створення інтегрованих подійно-стратиграфічних моделей окремих структурно-тектонічних регіонів та палеобасейнів. Висвітлено методологічні та методичні аспекти біостратиграфії пізнього докембрію, палеозою, мезозою та кайнозою. Розглянуто питання детальної біостратиграфії фанерозойських товщ за різними групами викопних органічних решток. Запропоновано шляхи вирішення проблемних питань стратиграфії для забезпечення проекту Держгеолкарта-200 якісною стратиграфічною основою.

Исследованы актуальные проблемы стратиграфии фанерозоя Украины - расчленения, детализации стратиграфических схем во время проведения региональных геологических и поисково-разведовательных работ, создания интегрированных поэтапно-стратиграфических моделей отдельных структурно-тектонических регионов и палеобассейнов. Освещены методологические и методические аспекты биостратиграфии позднего докембрия, палеозоя, мезозоя, кайнозоя. Рассмотрены вопросы детальной биостратиграфии фанерозойных толщ по различным группам ископаемых органических остатков. Предложены пути решения проблемных вопросов стратиграфии для обеспечения проекта Госгеолкарта-200 качественной стратиграфической основой.

Раскрыты различные аспекты биостратиграфии фанерозоя Украины и сопредельных территорий. Освещены принципы установления возраста региональных стратонов, положение их границ, корреляция с разрезами смежных регионов и подразделениями общей шкалы, возможности сопоставления разнофациальных одновозрастных отложений на основе комплексных палеонтологических исследований. Рассмотрены вопросы палеографии и палеоэкологии бассейнов седиментации, проблемы миграции ископаемых организмов. Охарактеризованы фораминиферовые комплексы пограничных титон-берриасских отложений Горного Крыма, новые месторождения наземных моллюсков в миоцене юга Левобережной Украины, диноцисты и отолиты из обнажения олигоцена у с.Зубакино (Крым). Проведен морфологический анализ строения листа позднегжельских птеридоспермов с каллиптеридной листвой из Донецкого бассейна. Проанализирован опыт использования инфразональной стратиграфии в геологических исследованиях на примере кайнозоя Дальнего Востока России. Показана роль палинологического метода в стратиграфии квартера Западной Сибири.

На підставі опрацювання та перекладу російськомовних видань з четвертинної геології (ЧГ) К.І.Лукашова, Д.С.Кізевальтера, А.А.Рижової, В.І.Конопльової, а також інших сучасних видань вивчено особливості, методики вивчення та картування четвертинних відкладів (ЧВ). Розглянуто питання стратиграфії, будови ЧВ і історії їх накопичення, а також окремі питання з археології. Описано ЧВ Європи й України. Визначено генетичні типи ЧВ і їх зв'язок з рельєфом місцевості та кліматичними умовами того часу. Розкрито народногосподарське та наукове значення ЧГ.

На основе обработки и перевода русскоязычных изданий по четвертичной геологии (ЧГ) К.И.Лукашова, Д.С.Кизевальтера, А.А.Рыжовой, В.И.Коноплевой, а также других современных изданий освещены особенности, методики изучения и размещения четвертичных отложений (ЧО). Рассмотрены вопросы стратиграфии, строения ЧО и истории их накопления, а также отдельные вопросы по археологии. Описаны ЧО Европы и Украины. Определены генетические типы ЧО и их связь с рельефом и климатическими условиями данного периода. Раскрыто народнохозяйственное и научное значение ЧГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е12"062.3"

Рубрики:

Біостратиграфія

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано нову структуру та організаційні принципи діяльності Національного стратиграфічного комітету України, що активізує роботу із удосконалення хроно- і біостратиграфічних шкал докембрію та фанерозою регіонів України.

Розглянуто нанопланктонне зонування, палеогеографічні та палеоекологічні реконструкції палеоцен-еоценових басейнів седиментації південної частини Східно-Європейської платформи. Проаналізовано систематичний склад нанопланктону з розрізів палеоцен-еоценових відкладів свердловин Бахчисарайського району Криму, Північного Передкавказзя, Східного Донбасу та розрізу Інгулецького кар'єру Українського Щита (УЩ). У палеоцен-еоценових відкладах встановлено комплекси 12-ти нанопланктонних зон: Cruciplacolithus tenuis (NP2), Chiasmolithus danicus (NP3); Heliolithus kleinpelli (NP6) і Heliolithus riedeli (NP8), Discoaster lodoensis (NP13), Nannotetrina fulgens (NP15), Discoaster tani nodifer (NP16), Discoaster saipanensis (NP17), Chiasmolithus oamaruensis (NP18), Isthmolithus recurvus (NP19), Shphenolithus pseudoradians (NP20), Ericsonia subdisticha (NP21). Уточнено відносний вік палеогенових відкладів Північного Передкавказзя, Східного Донбасу та Інгулецького кар'єру, а також встановлено перерви у розрізах палеоцену та еоцену Криму та визначено їх тривалість. З відкладів малинівської та староінгулецької світ бучацького та київського горизонтів південного схилу УЩ встановлено зони Nannotetrina fulgens (NP15) і Discoaster tani nodifer (NP16), за якими ці віклади зіставлено з лютецьким і бартонським ярусами ЗСШ. Проведено кореляцію встановлених зональних підрозділів у кожному конкретному регіоні зі стратиграфічними шкалами палеогену України (Зосимовича та ін., 2005), Росії (Ахметьєва і Беньямовського, 2003), Міжнародною Стратиграфічною Шкалою (Berggren et al., 1995) і Геологічною Часовою Шкалою (GTS, 2004).

Обгрунтовано, що визначення границі юри та крейди за тинтинідами у розрізах Українського Передкарпаття є найбільш достовірним. Визначено головні етапи еволюції мікрофауни, пов'язані з евстатичними змінами. Створено седиментаційну модель карбонатного комплексу оксфорду-валанжину Українського Передкарпаття та встановлено п'ять етапів седиментації даних утворень. Оновлено стратиграфічну схему цих відкладів. Проведено кореляцію досліджуваних відкладів з одновіковими відкладами Тетичної палеопровінції за тинтинідами, зіставлення одновікових відкладів Карпатського, Кримсько-Кавказького та прилеглих регіонів за форамініферами та фаціальним складом.

Розроблено зональну шкалу за визначенням 13-ти біостратонів за форамініферами, які узгоджені із зональним поділом за нонопланктоном. За результатами біофаціального аналізу встановлено, що протягом палеоцен-еоцену седиментація відбувалась за відносно глибоководних умов відкритого морського басейну - в ориктоценозах постійно присутні планктонні форамініфери. Виділено п'ять типів біофацій за форамініферами: планктонний, планктонно-бентосно-секреційний, планктонно-бентосно-аглютинований, планктонно-бентосно-секреційно-аглютинований, бентосно-аглютинований, побудовані схематичні карти поширення біофацій та відновлені умови седиментації цих відкладів. За зональним поділом деталізовано розріз еоцену Прикерченського шельфу Чорного моря. У Північно-східному й Індольському структурно-фаціальних районах виявлено перерви, встановлено відсутність значної частини еоценового розрізу.

Розглянуто питання біостратиграфії фанерозойських відкладів України. Висвітлено умови формування вендських відкладів південно-східної частини Волино-Подільської плити та наведено їх мікропалеофітологічну характеристику, а також порівняльну характеристику водоростевих комплексів Донбасу та інших кам'яновугільних басейнів східної Європи. Визначено ступінь роздільної здатності стратиграфічних схем за виділеними біозональними підрозділами, обгрунтовано кореляцію віддалених одновікових розрізів. Проаналізовано сучасний стан стратиграфічного розчленування та кореляції відкладів Карпат за белемнітами. Розкрито проблеми біостратиграфічного розчленування та кореляції верхньокрейдових відкладів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області. Увагу приділено філогенетичним, номенклатурним і методичним питанням. Описано знахідки нових викопних організмів, зокрема, морських ссавців, рептилій, які доповнюють палеонтологічну базу даних України.

Вперше детально вивчено за допомогою палінологічного методу відклади найбільш повних і показних розрізів континентальних утворень пери- та екстрагляційної областей пізнього плейстоцену Центральної і частини Східної Європи. Для характеристики цих відкладів території Центральної Європи вперше застосовано метод реконструкції кількісних значень скалярних кліматичних показників на основі палеофлористичних матеріалів, який дозволяє простежити зміни температурного режиму. Комплексний аналіз геологічних, біологічних і кліматичних даних дозволив провести реконструкцію рослинності та клімату пізньоплейстоценового часу, а використання результатів термолюмінесцентного та радіовуглецевого датування збільшило надійність побудов автором схеми розвитку природних умов досліджуваної території.

Наведено визначення регіону, критерії виділення підрозділів регіональних стратиграфічних схем (регіоярусів і горизонтів), розкрито їх роль, співвідношення та межі поширення. Подано комплексне обгрунтування регіональних підрозділів та критерії їх меж. Висвітлено роль даних підрозділів у контексті визначення специфічності етапів геологічної історії регіону та цілої біогеографічної області, виконання кореляційної функції у регіоні та на міжрегіональному рівні. Доведено, що на різних межах змінюється відносне значення літо-формаційних та біостратиграфічних ознак виділення регіональних стратонів. Описано стратотипи регіональних підрозділів карбону Доно-Дніпровського прогину, частина яких (у верхньому карбоні та нижній пермі) виділені в Донбасі вперше, наведено їх біостратиграфічну характеристику. Подано таблиці поширення основних таксонів фауни та флори у стратотипічних розрізах. Розглянуто загальні проблеми регіонального визначення меж деяких ярусів карбону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е12 "072.1" (4УКР) л6

Рубрики:

Біостратиграфія

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано та узагальнено матеріали палінологічних досліджень відкладів верхнього плейстоцену Подільської височини. Одержані результати розглянуто в контексті їх застосування для цілей паліностратиграфії, палеоботанічних, палеокліматичних, палеоекологічних і фітогеографічних реконструкцій пізнього плейстоцену як дослідженої території, так і регіону Волино-Поділля. Палінологічні характеристики для відкладів максимуму валдайського зледеніння (Last Glacial Maximum) свідчать про неможливість існування в той час на території Подільської височини рефугіумів тепло- та вологолюбної деревної флори.

Досліджено геологічні процеси як чинник формування біосфери. Проаналізовано моделі зародження життя на Землі. Особливу увагу приділено динаміці атмосфери та гідросфери Землі, їх впливу на появу та розвиток життя. Викладено основні чинники переходу до царства еукаріотів, розглянуто механізм впливу їх діяльності на формування атмосфери, а також охарактеризовано фауну дофанерозойського етапу розвитку - едіакарського періоду, який вважається одним із феноменів палеонтології докембрію. Описано геологічні процеси, динаміку життя протягом фанерозою, від одного з найбільших еволюційних рубежів - "кембрійського вибуху" - з якого почався час бурхливого розвитку видового різноманіття. Встановлено кілька катастрофічних вимирань, що істотно вплинули на кількість і вдосконалення біологічних видів. Викладено час появи людиноподібних істот, а в подальшому - і самої людини розумної, а також механізми формування свідомого існування живих істот. Встановлено, що в сучасному світі людина є однією з головних геологічних сил, що впливають на розвиток біосфери і планети в цілому, описано основні чинники впливу та його наслідки як на даний момент, так і на майбутнє існування. Запропоновано імовірні сценарії розвитку біосфери та людства в техногені з урахуванням ресурсного й екологічного чинників впливу на розвиток суспільства.

Зазначено, що сутність парадоксу пограничних стратонів (перехідних інтервалів) полягає у сполученні різкого посилення темпів еволюції (за рахунок включення механізмів інтенсивного спрямованого мутагенезу, а також трансдукції та інших сполучених факторів у відповідні моменти геологічної історії) та прискоренні біологічного часу з аномальним "розтягом" седиментометричної геохронологічної шкали. Завдяки цьому в розрізах пограничних стратонів різних рифтогенних басейнів детальніше зафіксовано різноманітні аспекти біотичної еволюції. Розглянуто основні закономірності вимирання біот і появи представників нових груп, співвідношення різних форм відбору (стабілізувального, рухомого, дестабілізувального, дизруптивного), кореляцію біотичних і геологічних подій на різноманітних рубежах геологічної історії, включаючи перехідні інтервали. Показано особливе значення пограничних стратонів для вивчення співвідношення макро- та мікроеволюції (спростування загальноприйнятого розуміння макроеволюції як результату інтеграциї мікроеволюції в широкій історичній перспективі"), темпів, ритмів і циклічності розвитку біот, а також для кореляції різних біотичних, геологічних і кліматичних подій. Простежено специфіку геодинамічних процесів на основних геохронологічних рубежах та їх відображення в біохронології.

Наведено аналіз розповсюдження наннопланктону у пограничних відкладах середнього і нижнього міоцену. Запропоновано три кореляційних рівня: LO Sphenolithus heteromorphus, FO Catinaster coalitus, FO Discoaster hamatus, які роблять можливою кореляцію баденських і сарматських відкладів з підошвою серавалію (1-й рівень) і нижнім тортоном (2-, 3-й рівні). Бесарабські-нижньомеотичні відклади Східного Паратетіса зіставлено з нижнім тортоном. Встановлені асоціації зон NN8 і NN9 у надсоленосних відкладах Самбірського покриву припускають існування у середньому та на початку пізнього міоцену на території Зовнішніх Карпат морського басейну, який мав періодичні зв'язки з басейном Внутрішніх Карпат. Поява морського наннопланктону з Catinaster coalitus і Discoaster hamatus у відкладах Східного Паратетіса пояснюється періодичним підняттям рівня Світового океану в інтервалі 11,7 - 9,26 МА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е162"071.2"(4УКР) + Е12"071.2"(4УКР)

Рубрики:

Викопні фауни. Стратиграфічна палеозоологія

Біостратиграфія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ