Приведено описание нового рода и вида мелкой врановой птицы из миоценовых отложений (средний мэотис, зона 10 MN) местонахождений Белка и Новая Эметовка Одесской обл.

Ключ. слова: Falco, плиоцен, Украина
Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.335.352.2"071.22"(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості будови скелета апарата наземної локомоції гесперорнісів, гагар, поганок і деяких інших рецентних водоплавних. На основі порівняльного та функціонального аналізів зроблено висновок про те, що гесперорніси є самостійною високоспеціалізованою філогенетичною гілкою, а не складають єдину монофілетичну групу з гагарами та поганками, як стверджувалося раніше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.335.354.3 я26

Шифр НБУВ: В341799/4 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для нахождения критериев дифференциации тафокомплексов птиц зоогенного и антропогенного происхождения проведен тафономический анализ современных остеологических останков птиц с кормового столика филина. Для анализа использованы репрезентативность скелетных останков, особенности их фрагментации и перфорации.

Описано раніше невідомі збори решток птахів із пізньоплейстоценового місцезнаходження Бінагади, що зберігаються у фондах Національного науково-природничого музею (Київ, Україна). Визначено 26 видів, серед яких 5 (кулик-горобець, баранець великий, гаршнеп, білокрилий жайворонок та рожевий шпак) не були раніше відомі для цього місцезнаходження. Підтверджено валідність вимерлого виду Calidris binagadensis (Serebrovsky, 1940) та виявлено нечинність підвидової назви Anas platyrhynchospaleoboschas Serebrovsky, 1940. Знахідка кісткових решток рожевого шпака у Закавказзі вказує на те, що наприкінці плейстоцену відбувалось не зміщення, а скорочення ареалу цього виду.

За результатами визначення та таксономічної ревізії викопних решток птахів простежено історію авіфауни Півдня Східної Європи впродовж 48 мільйонів років, яка відображає послідовність чотирьох палеоекологічних етапів: середньоеоценовий етап (47,8 - 41,2 млн років тому); олігоценово-середньоміоценовий етап (41,2 - 11,0 млн років тому); пізньонеогеновий етап (11,0 - 1,81 млн років тому); четвертинний етап (1,81 млн років тому – наші дні). Наведено реконструкцію палеоекосистем, виявлено роль аридизації на початок ротації фауни. На прикладі екосистем еоцену-голоцену Півдня Східної Європи розроблено варіант палеоекологічної шкали. Установлено, що сучасна авіфауна Півдня Східної Європи почала формуватись в ранньому плейстоцені, приблизно 1,81 млн років тому. Основними чинниками, що впливали на поширення різних представників сучасної авіфауни були: 1) зміна температури і вологості клімату; 2) зміна площі моря та басейну його річок. Виявлено позитивну кореляцію динаміки чисельності впродовж голоцену для п'яти груп видів, які населяють подібні біотопи: 1) качок; 2) видів ксерофітних холодних і помірних ландшафтів; 3) видів, що гніздяться на островах; 4) рибоїдних видів; 5) синантропних видів. Проаналізовано чисельність деяких видів птахів із списків Червоної книги України впродовж голоцену. Прослідковано динаміку поширення лісових екосистем на стадії активних сукцесійних процесів та на стадії клімаксу впродовж пізнього плейстоцену – голоцену на території Півдня Східної Європи.