Уперше досліджено кількісний та якісний склад стрептоміцетів у грунтах трьох екотопів "Каньйону Еволюції" в Ізраїлі. Чисельність стрептоміцетів коливалась від 3 до 15 тис. КУО в 1 г сухого грунту залежно від едафічних і мікрокліматичних умов. У грунтах Каньйону в цілому виявлено 88 видів і підвидів стрептоміцетів. Синекологічний аналіз показав значну різницю між комплексами стрептоміцетів грунтів різних екотопів Каньйону, протилежних станцій, а також станцій, розташованих по трансекті Каньйону.

Дано оцінку стану вивчення асоціативних азотфіксуючих мікроорганізмів. Розглянуто питання просторових і функціональних взаємовідношень діазотрофів з вищою рослиною, особливості формування азотфіксуючих асоціацій у разі інокуляції однорічних і багаторічних рослин.

Показано, що молочнокислі бактерії, ізольовані з різних природних джерел, поряд з молочною кислотою продукують бактеріоциногенні речовини. Штами - продуценти бактеріоцинів переважно виділяли із травного тракту людини і телят. Виявлення бактеріоциногенних властивостей частіше спостерігалось у лактобацил (7,8 %), ніж у кокових видів молочнокислих бактерій (4,5 %). У той же час активність бактеріоцинів була вищою у ентерококів і залежала як від штамової належності, так і від умов культивування. Бактеріоцин синтезується з перших годин логарифмічної фази росту культури і максимально нагромаджується на початку стаціонарної фази. Швидкість його нагромадження залежить від складу поживного середовища.

Підсумовано результати досліджень, виконаних автором і співробітниками за останні 18 років. Фундаментальні дослідження присвячені вивченню екології та фізіології метанотрофних, азотфіксуючих та деяких інших мікроорганізмів. Розглянуто закономірності їх взаємодії з твердими матеріалами. Одержані результати є науковою основою перспективних біотехнологій.

Висвітлено основні методи водної мікробіології, закономірності розповсюдження та форми існування мікроорганізмів у водоймищах. Проаналізовано значення мікробів для водних тварин, розглянуто бактеріальну продукцію та процес деструкції органічних речовин. Досліджено роль мікроорганізмів у кругообігу речовин, участь водної бактеріофлори у процесах самоочищення водойм, а також питання ферментативної активності.

Біостимулятори івін і емістим позитивно впливають на ростові характеристики природних асоціацій грунтових мікроорганізмів: підвищується питома швидкість росту, збільшується число генерацій, скорочуються лаг-фаза та тривалість подвоєння чисельності мікроорганізмів. Присутність фунгіцидів у середовищі пригнічує ріст мікроорганізмів. У разі сумісного використання біостимуляторів і фунгіцидів не виявлено негативного впливу фунгіцидів на природні асоціації мікроорганізмів, проте стимулююча дія рістрегулюючих речовин зменшується.

Установлено, что причиной интенсивного разрушения битумных покрытий на магистральном газопроводе участка Городок - Яворив является жизнедеятельность бактерий цикла серы (Thiobacillus). Ингибитор НЕФГАН-1 на 60...70 % уменьшает количество бактерий Thiobacillus thiooxidans, ferrooxidans, thioparus, на 90 % защищает сталь 20 от коррозии в водных вытяжках грунтов, повышает коррозионную и биоцидную стойкость битумного покрытия. Ингибитор как компонент битумного покрытия прошел опытно-промышленную проверку в ДП "Львовтрансгаз".

В огляді літератури наведено результати досліджень з генетики і селекції бактерій, стрептоміцетів та грибів, одержаних у відділі генетики мікроорганізмів протягом останніх 35 років.

Розглянуто норми патентного законодавства України та інших країн щодо депонування мікроорганізмів під час патентування винаходів і умови доступу до депонованих зразків. Висвітлено питання, пов'язані з практикою депонування штамів в Україні, які потребують нормативного вирішення або уточнення з урахуванням тенденції розвитку патентних законодавств країн, розвинутих у сфері промислової власності.

Досліджено рецепторну здатність рослинних лектинів і бактеріальних екзополісахаридів (ЕПС). Встановлено, що як лектини бобових рослин, так і ЕПС бульбочкових бактерій є молекулярними рецепторами симбіонтів, специфічність взаємодії яких забезпечує ранній етап формування бульбочки та залежить від ступеня гомологічності штаму ризобій до певної рослини-господаря.

Досліджено кінетику сушіння та основні вологообмінні характеристики культуральної рідини мішаної культури пропіонових і ацидофільних бактерій, а також сухого гранульованого препарату - пропіацида. Встановлено, що культуральні рідини та їх концентрати у першому наближенні можна розглядати як колоїдні тіла; сухий гранульований продукт має відносно просту монодисперсну структуру. У процесі гранулювання зневодненої культуральної рідини з наповнювачем відбуваються складні структурні зміни, які помітно впливають на вологообмінні властивості досліджуваних матеріалів. Це суттєво впливає на величину значень питомих теплот випаровування вологи з матеріалу, що необхідно враховувати під час розрахунків устаткування.

Мікробні угруповання грунту розглядаються як складна саморегулювальна система з ієрархічною структурою, яка включає доклітинний, клітинний, популяційний та ценотичний рівні організації. На доклітинному рівні вивчена роль окремих мікробних біополімерів (екзополісахариди). Дослідження на популяційному рівні пов'язані з вивченням родів і видів грунтових мікроорганізмів (стрептоміцети, бульбочкові бактерії, азотобактер, тіонові та сульфатредукуючі бактерії). На ценотичному рівні вивчені закономірності формування і функціонування мікробних ценозів грунтів при різних системах землеробства. Досліджена геохімічна діяльність корозійно небезпечних угруповань літо- і гетеротрофних бактерій циклів сірки та азоту. Одержані результати стали основою розробок оптимальних агротехнологій, а також технологій будівництва підземних споруд та захисту їх від біокорозії.

Уперше вивчено можливість зберігання культур стрептоміцетів в атмосфері аргону, азоту, вуглекислого газу та звичайного повітря (останній правив за контроль). Показано, що культури стрептоміцетів можуть зберігатися нетривалий час (4 - 6 міс) в атмосфері аргону або азоту. Окремі представники стрептоміцетів зберегли життєздатність після перебування в атмосфері азоту й аргону протягом 26 років.

Розглянуто інтегральні механізми взаємодії мікроорганізмів із широким спектром металів. Інтегральні біогеохімічні концентраційні функції синтрофних асоціацій забезпечують максимально повне вилучення металів із водних розчинів. Визначальними властивостями синтрофних асоціацій є такі: надзвичайно широке видове розмаїття і внаслідок цього - різноманітність типів мікробного метаболізму; висока концентрація біомаси; швидке протікання процесів концентрування хімічних елементів; інтегрування біогеохімічних функцій та як наслідок - здатність до концентрування будь-яких хімічних елементів; максимальна біогеохімічна енергія росту і розмноження та пов'язана з цим висока швидкість накопичення хімічних елементів. Розроблено узагальнену теоретичну модель взаємодії мікроорганізмів з широким спектром металів, яка може бути використана для створення нових мікробних природоохоронних технологій.

Розроблено й експериментально випробувано модифіковану пробірку Хангейта, створену на базі вітчизняних пеніцилінових флаконів і хімічних пробірок. Модифіковані пробірки можна використати для культивування факультативних і облігатних анаеробних мікроорганізмів на рідких і твердих живильних середовищах. Описано запірні пристрої пробірок.

Розроблено метод визначення молекулярно-масового розподілу бактеріальних лектинів і гумусових сполук грунтів. Цей метод, заснований на одночасному центрифугуванні зразків і стандартів молекулярних мас у градієнті густини розчинів NaCl або комбінованому градієнті розчинів NaCl і CsCl, дозволяє аналізувати біологічно активні речовини - лектини, білки, полісахариди, білково-полісахаридні комплекси, гумусові сполуки в інтервалі молекулярних мас від 13,7 тис. до 2 млн. Да. Використання даного методу в дослідженнях грунтів дозволяє вивчити динаміку зміни молекулярних параметрів органічної речовини грунту залежно від агротехнічних прийомів, а також визначити закономірності трансформації мікробних полісахаридів.

Викладено основи морфології і фізіології мікроорганізмів, які беруть участь у біологічних процесах за природних умов і на очисних спорудах водопостачання та водовідведення. Показано можливості використання водних організмів для оцінки якості води й контролю за роботою очисних споруд. Наведено дані про забруднення водойм і про роль водних організмів у процесах самоочищення. Розглянуто біологічні процеси, що мають місце в системах водопостачання та водовідведення.

Наводиться короткий історичний нарис розвитку мікробіології, розглядається її предмет, проблеми, завдання і методи. Характеризується морфологія і ультраструктура прокаріотної клітини, систематика бактерій, фізіологія мікроорганізмів та їх взаємодія з навколишнім середовищем. Розглядаються основи вірусології, природа і походження вірусів тощо.

Простежено еволюцію знань про світ невидимих істот, що мають непересічне значення у житті людини. Відображено історію становлення мікробіологічної науки в Україні в контексті розвитку світової науки. Розглянуто діяльність окремих вчених-мікробіологів, створення перших наукових шкіл у галузі мікробіології, формування основних центрів розвитку мікробіології на терені України.

Проведена серия лабораторных экспериментов по определению количества нефтяных углеводородов и нефтеокисляющих микроорганизмов в морской воде в присутствии взвеси. Полученные результаты свидетельствуют о прямой зависимости между численностью микроорганизмов, количеством нефтяных углеводородов и взвеси в морской воде.