Ключ. слова: ризобії, регулятори росту рослин, біомаса, екзополімери, глутамінсинтетазна активність
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*73-642

Рубрики:

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Bradyrhizobium sp. (Lupinus), хемотаксис, корневые выделения, люпин, аминокислоты, сахара, органические кислоты, соли
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*801.312 + П058.13

Рубрики:

Bradyrhizobium

Бульбочкові бактерії (ризобії)

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*445.2

Рубрики:

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*801.312 + П05

Рубрики:

Bradyrhizobium

Сільськогосподарська мікробіологія. Біотехнологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П058.13 + Е422.143.2*725.111.3

Рубрики:

Бульбочкові бактерії (ризобії)

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*803.23

Рубрики:

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*334.2 + Е50*801.312.2

Рубрики:

Bradyrhizobium

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386.3 + Е422.143.2*725.38

Рубрики:

Загальна ботаніка

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13 Fab*801.312 + Е422.143.2*44

Рубрики:

Fabales

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13*725.39 + Е422.143.2*801.312

Рубрики:

Fabales

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*72 + П213.6-273.162.3

Рубрики:

Bradyrhizobium

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено розвиток популяції Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 у суспензійній культурі, стерильному грунті та ризосфері сої за інокуляції бульбочковими бактеріями. Встановлено збільшення кількості бактерій на поверхні головного кореня і в ризосфері інокульованої сої. Фотосинтетичний апарат інокульованих рослин збільшувався за такими морфологічними показниками: площі пластинки листка і загальної товщини мезофілу за рахунок зростання розвитку палісадного та губчатого шарів. Морфологічні зміни розвитку фотосинтетичного апарату сої підтверджено спектрометричними вимірюваннями головних пігментів пластинки листка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*87 + П213.6-273.162.3

Рубрики:

Bradyrhizobium

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*723

Рубрики:

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*44

Рубрики:

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити здатність різних за ефективністю симбіотичних азотфіксувальних бактерій сої Bradyrhizobium japonicum до синтезу фітогормонів стимулювальної дії - ауксинів та цитокінінів за дії рослинних флавоноїдів геністеїну і нарінгеніну. Позаклітинні фітогормональні сполуки виділяли із супернатанта культуральної рідини ризобій сої за методом перерозподілу фітогормонів у 2-х фазах розчинників, що не змішуються між собою. Кількість синтезованих ауксинів і цитокінінів визначали за допомогою методу спектроденситометричної тонкошарової хроматографії. Показано здатність штамів симбіотичних діазотрофів сої синтезувати ауксини (4 - 1067 мкг/г абсолютно сухої біомаси) та цитокініни (141 - 1554 мкг/г абсолютно сухої біомаси). Культивування за присутності флавоноїдних сполук геністеїну та нарінгеніну призводить до звуження спектра та зменшення кількості синтезованих фітогормонів ризобіями сої: не відмічено синтезу індол-3-карбоксилової кислоти, індол-3-карбінолу, індол-3-оцтової кислоти гідразиду та зеатину. Висновки: пригнічуючий вплив флавоноїдів на синтез фітогормонів у ризобій сої, ймовірно, може пояснюватися як зміною метаболізму мікросимбіонтів, що спрямований не на синтез вторинних метаболітів, а на запуск механізмів ефективної нодуляції, так і концентрацією флавоноїдних сполук у поживному середовищі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386.4 + Е422.143.2*871

Рубрики:

Загальна ботаніка

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У вегетаційних дослідах вивчено ефективність інокуляції сої азотостійкими бульбочковими бактеріями В. japonicum за оптимального й підвищеного забезпечення рослин мінеральним азотом. Встановлено, що бактеризація насіння селекціонованим азотостійким штамом В20 В. japonicum найефективніше забезпечує формування азотфіксувальних бульбочок на коренях рослин, сприяє повноцінному живленню мінеральним і симбіотрофним азотом, інтенсифікує вегетативний ріст, підвищує врожайність зерна, поліпшує його якість при вирощуванні сої на 1 нормі мінерального азоту за Гельригелем.

Мета роботи - вивчити генетичні властивості бульбочкових бактерій сої з різною швидкістю росту, дослідити здатність ризобій до продукування фітогормональних речовин, а також оцінити їх симбіотичний потенціал за сумісної та моноінокуляції рослин сої. Сиквенування міжгенного спейсера 16S-23S рДНК штамів ризобій сої здійснювали на генетичному ДНК-аналізаторі ABI 3130x1 Genetic Analyzer. Визначення якісного та кількісного складу фітогормонів у культуральних рідинах штамів Bradyrhizobium japonicum визначали за методом спектроденситометричної тонкошарової хроматографії. Симбіотичний потенціал штамів оцінювали у польовому досліді в зоні Полісся України. Встановлено, що штами бульбочкових бактерій сої з різною швидкістю росту за структурою ITS-регіону належать до різних генетичних груп: USDA 6, USDA 110 та USDA 123. Досліджувані ризобії розрізняються за рівнем синтезу позаклітинних фітогормонів: повільнорослий штам B. japonicum 46 продукує більшу кількість ауксинів, тоді як інтенсивнорослий штам B. japonicum KB11 значно переважає за кількістю цитокінінів. Показано, що важливим фактором підвищення продуктивності сої є формування збалансованих симбіотичних систем рослини-господаря з кількома комплементарними, проте серологічно та генетично відмінними штамами ризобій одного виду. Висновки: сумісна інокуляція насіння сої двома активними штамами B. japonicum 46 і B. japonicum KB11 надає змогу більш повно реалізувати потенціал симбіотичних партнерів та одержати вищий врожай.

Мета роботи - дослідити взаємовідносини між штамами бульбочкових бактерій сої, які різняться за швидкістю росту і належать до різних генетичних груп, та рослиною-господарем. У роботі застосовано методи: мікробіологічні, серологічні, вегетаційних та польових дослідів, статистичні. Встановлено, що у разі взаємодії із соєю двох повільнорослих штамів B. japonicum 46 (група USDA 6) та B. japonicum M8 (група USDA 4) формування бульбочок одним із них призводило до повного блокування бульбочкоутворення іншим штамом, який контактував із коренем на 6 діб пізніше. Проте за роз'єднаної у часі інокуляції сої повільно- (B. japonicum 46) та інтенсивнорослим (B. japonicum KB11, група USDA 123) штамами бульбочки утворювались як за участі штаму, який першим інфікував рослини, так і за участі другого штаму. За спільного застосування B. japonicum 46 + B. japonicum M8 більш конкурентоспроможним виявився штам B. japonicum 46, який формував 63,3 - 73,3 % бульбочок. У разі поєднання штамів B. japonicum 46 та B. japonicum KB11 спостерігалась незначна перевага інтенсивнорослого штаму (51,7 - 55,0 % бульбочок до 48,3 - 45,0 %). У польовому досліді відмічено домінування в бульбочках сої сортів Устя та Хейхе 6 інтенсивнорослих бульбочкових бактерій серогрупи KB11 (71,6 та 56,3 % відповідно). Повільнорослі ризобії серогруп 46 та M8 виявлено у незначній кількості бульбочок (2,9 - 7,4 %). На фоні численної гетерогенної популяції ризобій інтродукція штаму B. japonicum 46 сприяла збільшенню його частки у бульбочках до 28,6 %. Висновки: існуючі відмінності між штамами B. japonicum KB11, B. japonicum 46 та B. japonicum M8 в організації геному та фенотипових властивостях проявляються і у їх взаємодії з рослиною-господарем. Найбільш пристосованим до колонізації коренів та до формування симбіозу із соєю є інтенсивнорослий штам B. japonicum KB11. Підтверджено визначальну роль макросимбіонта у регулюванні числа бульбочок та у вибірковій взаємодії з представниками гетерогенної популяції ризобій сої.