Ключ. слова: anatomy, root, rhizome, rachis, Adiantum capillus-veneris L.
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.662.2

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: флористична знахідка, Asplenium times alternifolium, синтаксономія, екологія, ценологія, РЛП "Гранітно-степове Побужжя"
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.666.5Asr*88(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.66*801.65-641.9:Г125.31

Рубрики:

Polypodiopsida (Leptofilices, Leptospongiatae) Поліподіопсиди

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.667*696

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.667*691.5

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено місцезнаходження водних макрофітів - Nuphar lutea (L.) Smith, Nymphaea alba L., Trapa borysthenica V. Vassil., Salvinia natans (L.) All. - у Канівському водосховищі. Описано популяції цих видів, їх екологічні та морфологічні особливості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.667*852.123(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.662.2

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.662.2 Adi*332.44

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725 + Е522.666

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано мікроморфологічні ознаки будови лусок 13 видів папоротей роду Asplenium L. флори України (Asplenium adiantum-nigrum L., A. x adulteriniforme Lovis, Melzer x Reichst, A. x alternifolium Wulfen ex Jacq, A. ceterach L., A. cuneifolium Viv., A. fontanum (L.) Bernh., A. obovatum Viv. subsp. lanceolatum (Fiori) P.Silva, A. ruta-muraria L., A. scolopendrium L., A. septentrionale (L.) Hoffm., A. x souchei Litard., A. trichomanes L., A. viride Huds.). На основі описів складено ключ, що надає можливість ідентифікувати види роду Asplenium флори України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.666.5 Asr

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Редкий таксон папоротников - Asplіnium lepidum C. Presl subsp. haussknechtii (Godet et Reut.) Brownsey - обнаружен в Крымском природном заповеднике. Это первая находка данного растения для территории Крыма, Украины и Восточной Европы. Обсуждены вопросы морфологии, систематического положения и происхождения крымской популяции Asplіnium lepidum.

Проаналізовано й узагальнено відомості про структурні й функціональні характеристики вищих спорових рослин, які належать до відділу папоротеподібних (Polypodiophyta). Розглянуто основні типи життєвих циклів і феноритмів папоротей. Окрему увагу зосереджено на даних щодо анатомо-морфологічних особливостей спорофіту і гаметофіту. Вперше узагальнено відомості про основні компоненти фітогормонального комплексу, ідентифіковані у різних частинах спорофіту, обговорено участь гіберелінів і гібереліноподібних речовин у визначенні статевого поліморфізму, роль абсцизової кислоти у регуляції процесу виходу спор зі стану спокою, ауксинів і цитокінінів у формуванні вай папоротеподібних.

Описано нове місцезнаходження інвазійного виду-трансформера водної флори України - Azolla caroliniana Willd. за умов рекреаційних водойм м. Київ. Наведено результати досліджень екологічних умов його поширення, продукційних особливостей ценопопуляцій. Охарактеризовано ценотичну структуру угруповань, сформованих за участю виду. Проведено гідрохімічний аналіз води ставка на вміст біогенів, що показав зміну вмісту азотистих сполук за період спостережень. Встановлено, що Azolla caroliniana проявила себе як потужній ценозоутворювач та домінант. Життєва стратегія виду за умов теплого літа - осені 2014 р. для водойм міста повністю відповідає такій "видів-трансформерів". Підтверджено, що масовий і стрімкий розвиток A. caroliniana на водоймі м. Київ є ще одним яскравим прикладом інвазій чужорідних для природної флори видів, спричинених високим антропогенним тиском на водні екосистеми.

Наведено інформацію про знахідку двох локалітетів Marsilea quadrifolia L. (Marsileaceae) на території заказника "Козинський" у долині р. Козинки, в околицях с. Козин Обухівського р-ну Київської обл. Описано особливості місцезростань виду, дискутується питання природного або антропогенного походження виявлених локалітетів M. quadrifolia. Акцентовано увагу на можливості та наслідках занесення у природні екотопи видів рослин, які активно використовуються в акваріумістиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.667*72 + Е50*725.111.4

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше досліджено ендогенні цитокініни в органах різноспорової однорічної папороті гідрофіта Salvinia natans. За допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії ідентифіковано основні ізоформи фітогормону: зеатин (транс- і цис-форми), зеатинрибозид, зеатин-О-глюкозид, ізопентеніладенозин та ізопентеніладенін. Найвищий сумарний вміст активних вільних форм цитокінінів на початку розвитку спорофіту (стадія інтенсивного росту) зафіксовано у плаваючих ваях. Кон'югована форма зеатину з'являлася в органах на репродуктивній стадії розвитку після припинення росту папороті. Високий вміст цитокінінів притаманний спорокарпіям, у котрих активно формувались і дозрівали спори. Динаміка змін у спектрі та вмісті цитокінінів в органах S. natans відповідає стадіям розвитку папороті й опосередковано вказує на участь фітогормону в регуляції ростових і репродуктивних процесів. Розподіл цитокінінів між плаваючими та зануреними ваями засвідчив функціональну нерівнозначність цих органів і першочергову роль у продукуванні фітогормону плаваючих вай.

На прикладі ультраструктурної будови хлоропластів, характеристики фотосинтетичних пігментів і ефективності використання світлової енергії проаналізовано особливості фотосинтетичного апарату плаваючих і занурених вай однорічної різноспорової папороті-гідрофіта Salvinia natans (L.) All. в онтогенезі. Встановлено, що на стадії інтенсивного росту хлоропласти плаваючих вай мали добре розвинену систему тилакоїдних мембран із численними гранами і містили багато крохмальних зерен. Занурені ваї формували менші за розміром хлоропласти із незначним вмістом крохмалю у стромі. На стадії формування спорокарпіїв відмічені деструктивні зміни у фотосинтетичних мембранах хлоропластів обох типів вай. Зафіксовано руйнування мембран гранальних тилакоїдів, порушення міжгранальних з'єднань, зменшення кількості крохмальних зерен. У стромі хлоропластів плаваючих вай були наявні численні пластоглобули. У хлоропластах занурених вай відмічено утворення меншого числа пластоглобул. Поряд із цим, певна частина популяції хлоропластів в обох типах вай зберігає цілком інтактну структуру. Встановлено, що вміст фотосинтетичних пігментів у плаваючих ваях удвічі, а на окремих стадіях онтогенезу втричі перевищував такий у занурених. На стадії формування спорокарпіїв відбувалося зниження вмісту хлорофілів і каротиноїдів у ваях обох типів. Плаваючі ваї відзначались ефективною роботою фотосинтетичного електрон-транспортного ланцюга хлоропластів і були адаптовані до інтенсивного природного освітлення на поверхні водойм. У занурених ваях при дії світла, інтенсивність якого відповідала максимальному рівню природних показників, відмічено стресовий стан, на що вказують зниження ефективного квантового виходу ФСІІ (фPSII) та підвищення дисипації надлишкової світлової енергії у вигляді тепла - збільшення рівня нефотохімічного гасіння флуоресценції хлорофілу (NPQ).

Досліджено характер акумуляції та локалізації гібереліноподібних речовин (ГПР) в органах різноспорової однорічної папороті-гідрофіта Salvinia natans на різних етапах онтогенезу. Вперше за методом високоефективної рідинної хроматографії-мас-спектрометрії (ВЕРХ-МС) в органах папороті ідентифіковано гіберелін ГК3, динаміка і локалізація якого надають підстави віднести його до групи "робочих" гіберелінів. Найбільшу кількість вільної ГК3 знайдено у плаваючих ваях, тоді як у занурених зареєстровано незначне накопичення зв'язаних форм. На стадіях росту спорофіту та формування спорокарпіїв спостерігалося збільшення вмісту зв'язаних форм ГК3. У скупченнях спорокарпіїв кількість зв'язаних форм зростала майже в 4 рази. Переважання вільних форм ГПР над зв'язаними зафіксовано в усіх органах і на всіх фенологічних фазах, проте занурені ваї відрізнялися більшою кількістю вільних форм. Динаміка змін у вмісті ГПР в органах S. natans відповідає стадіям розвитку папороті й опосередковано вказує на участь фітогормону в регуляції ростових і репродуктивних процесів.