Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.522.2 я431(0) + Е623.353.533Str я431(0)

Рубрики:

Falcones Соколовидні

Шифр НБУВ: ВА717224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: черный коршун, зимовка, миграция, Украина, Крым
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.522.2 Acc*801.56(4Укр)

Рубрики:

Falcones Соколовидні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: беркут, Українські Карпати, поширення, чисельність, живлення
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.522.2Acc*804

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зміни чисельності орлана-білохвоста в Україні, висвітлено фактори, що на неї впливають. Встановлено сучасне поширення та чисельність на гніздуванні та місцях зимівлі. Розглянуто вимоги білохвостів до гніздових біотопів і гніздових дерев, особливості влаштування гнізд, фенологію гніздування. Досліджено продуктивність розмноження, залежну від кормової бази. Описано спектр живлення виду та визначено критерії вибору здобичі. Встановлено строки, інтенсивність і хорологію міграцій виду в країні. Вперше в Україні досліджено бюджети часу зимуючих орланів. Розроблено комплекс заходів щодо охорони виду.

На основі аналізу літературних даних та власних порівняльно-анатомічних досліджень описано біоморфологію м'язів колінного суглоба деяких представників ряду соколоподібних, родини яструбових. За допомогою макроскопічного препарування встановлено ступінь диференціації м'язів та м'язових груп. Визначено, що ступінь розвитку м'язів згиначів орлана білохвоста в 1,34 разу, беркута в 1,57 разу та канюка звичайного в 1,04 разу більший ніж ступінь розвитку м'язів розгиначів, тоді як у яструба великого маса даних груп м'язів рівна, що обумовлено певним типом опори на субстрат та особливостями захоплення та утримання здобичі.

Представлено результати досліджень видового складу та чисельності соколоподібних в агроландшафтах Середнього Придніпров'я в зимовий період 2011 - 2014 рр. Протягом трьох зимових сезонів на території Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей проведено 6 обліків на автомобільному маршруті загальною протяжністю 450 км. Виявлено 7 видів загальною чисельністю 170 особин. Найбільш численним був канюк звичайний, частка його становила 58,8 % від загальної кількості птахів. Другим за чисельністю був зимняк (36,5 %). Вперше у зимовий період виявлено канюка степового. Обговорено причини коливання чисельності канюка звичайного та зимняка в різні роки.

Опрацьовано 42 музейних експонати "світлих лунів", що належать до 3 видів: лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766), лунь степовий Circus macrourus (S. G. Gmelin, 1771), лунь лучний Circus pygargus (Linnaeus, 1758). Ці види складні в ідентифікації і тому при їх визначенні можуть виникати певні труднощі. Всього перевизначено до виду, статі та віку 23 екземпляри музейної колекції.