В острых опытах на кошках исследована активность 262 нейронов теменной ассоциативной зоны (поля 5). Среди них 129 клеток (100 "молчащих" и 29, обладавших фоновой активностью - ФА) идентифицированы как нейроны выхода, а 133 клетки с ФА - как интернейроны внутрикорковых нейронных цепей. При электрической стимуляции первичных зрительной, слуховой и соматосенсорной зон коры "молчащие" нейроны выхода импульсных реакций не генерировали, а среди нейронов выхода, обладавших ФА, и интернейронов более 65 и 80 % клеток соответственно испытывали заметные влияния (чаще фазные): из зрительной и слуховой зон коры - преимущественно тормозные, а из соматической - возбуждающие. Соотношение нейронов с первичными возбудительными и тормозными реакциями на стимуляцию зрительной коры составило 0,3 : 1, слуховой - 0,6 : 1 и соматической - 3,2 : 1. Более 95 % нейронов поля 5 получали влияния из первичных сенсорных зон по ди- и полисинаптическим путям. Моносинаптические возбуждающие входы из зрительной коры выявлены у 3,8 % интернейронов и у 6,9 % нейронов выхода, из слуховой - у 1,7 и 3,5 % соответственно, а моносинаптические связи с соматической корой обнаружены только у 4,0 % исследованных интернейронов. Взаимодействие гетеромодальных сигналов, которые поступают в париетальную область по кортикопетальным и ассоциативным входам, происходит на нейронах всех слоев.

Проаналізовано стан чисельності вовків, поширені методи іх відстрілу, взаємовідносини вовків з ратичними в межах Карпатського національного природного парку. З'ясовано, що за весь період функціонування парку, регулювання чисельності вовків проводилось без його наукового обгрунтування. Зазначено, що вовк є невід'ємною ланкою заповідних екосистем і регулювання його чисельності не завжди є доцільним. Аргументовано, що останніми роками спостерігається зменшення кількості ратичних і це підриває кормову базу хижаків, тому регуляцію популяції шляхом відстрілу доцільно проводити лише за досить значного збільшення кількості вовків і нанесення ними відчутної шкоди.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.446 + Е60*805.7

Рубрики:

Carnivora Хижаки

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж69735 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.446.2 Mus я7

Рубрики:

Fissipedia Справжні хижаки

Шифр НБУВ: Р109634 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.446.2Mus*444

Рубрики:

Mustelidae Куницеві

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Vulpes corsac, популяція, Червона книга
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.446(4Укр)

Рубрики:

Carnivora Хижаки

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено порівняльні дані живлення куниць кам'яної та лісової за умов спільного мешкання. Визначено трофічну нішу кожного виду за різними групами об'єктів живлення. На основі розрахунку ступеня перекривання трофічних ніш показано можливість співіснування двох видів без конкурентного вилучення.

Отмечено, что Карпатский биосферный заповедник (КБЗ) играет важную роль в сохранении популяций крупных хищников в Карпатах, охраняя значительные площади экосистем, которые являются их местообитаниями. В то же время функцию КБЗ относительно сохранения местообитаний крупных карнивор можно улучшить путем включения в его структуру лесных территорий на различных стадиях сукцесии. Большая подвижность крупных карнивор и их потребность в обширных территориях не позволяют КБЗ гарантировать сохранение этих видов. Для хорошего планирования региональной экологической сети Украинских Карпат необходимо изучить миграционные пути крупных карнивор, чтобы учесть их в процессе проектирования. Для изучения этого вопроса готовится международный проект. С целью подготовки информационной базы для разработки эффективных решений в деле охраны и управления популяциями крупных карнивор в проекте будут использованы генетический анализ и ГИС-технология.

Анализ частоты использования лисицей в осенне-зимний период убежищ различных типов показал, что на урбанизированных территориях этот хищник не только способен использовать, но и отдает предпочтение убежищам техногенного происхождения (трубы строящихся газопроводов, эксплуатируемых и заброшенных мелиоративных систем, нагромождения металлолома и т. п.). В подобных убежищах этот вид является менее защищенным от агрессии охотничьих пород норных собак. Есть основание полагать, что такое предпочтение неприродных убежищ (при наличии достаточного количества природных нор) может быть обусловлено присутствием высокой численности эктопаразитов лисицы в естественных местах ее обитания.

Приведены данные по питанию каменной и лесной куниц в различные сезоны года в условиях совместного обитания. Проведено сравнение качественных и количественных показателей соответствующих спектров питания. Определен характер сезонной динамики качественного состава и относительной биомассы различных объектов питания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.446.2Lan*732.31-636-601.2

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П718.4-28(4УКР) + Е623.362.446.2Mus*804(4УКР)

Рубрики:

Норка

Mustelidae Куницеві

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наблюдения за волчьими стаями в разных природных зонах Украины осуществлены на протяжении 6-ти лет. Исследования показали, что территориальные группировки волка различаются по таким эколого-этологическим критериям, как площадь и структура территорий стай, уровень тяготения к использованию антропогенных ресурсов и отдельные характеристики этологической структуры. Наиболее крупные размеры территорий стай характерны для Полесья. На сроки пребывания в стае молодых животных влияет наличие кормовых ресурсов. Тенденция к использованию антропогенных ресурсов характерна для всех регионов.

Зазначено, що вовк здавна складав конкуренцію людині, особливо у використанні трофічних ресурсів. Особливо актуальне це питання в теперішній час, у разі значної щільності людського населення в степових ландшафтах з обмеженим запасом мисливських тварин і інтенсивним веденням сільського господарства. Для дослідження харчового раціону вовка використано методики аналізу вмісту шлунків і капрологічний аналіз. З'ясовано, що в раціоні хижака, що мешкає на південному сході України, переважають корми антропогенного походження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.446.2 Mus*852.119(4)

Рубрики:

Fissipedia Справжні хижаки

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено морфологічні та екологічні особливості популяції борсука та процес її поширення на заході України у контексті розгляду питань формування життєздатних видів, проблем їх охорони та раціонального використання. Проаналізовано мінливість морфометричних ознак виду у порівнянні з популяціями, суміжними у просторі (на сході України) та часі (епохи плейстоцену). Наведено характеристику сучасного стану поширення виду в регіоні та оцінку відносної чисельності та щільності популяції, проаналізовано вплив біотичних та абіотичних чинників на її сезонну динаміку. Досліджено лісоекологічні особливості поширення та біотопного розміщення поселень борсука. Визначено спектр живлення популяції та з'ясовано його специфіку за сезонним і регіональним чинником. Досліджено особливості норіння, структуру та будову поселень тварин. Наведено пропозиції щодо зміни охоронного статусу борсука відповідно до діючих категорій.

Досліджено негуморальні механізми регуляції жовчосекреторної функції печінки. Одержані в хронічних і гострих спробах на тваринах результати свідчать про стимулювальний вплив широко розповсюдженого в організмі поліпептиду субстанції Р на жовчоутворювальну функцію печінки. Це стосується рівня секреції жовчі та її хімічного складу (вільних і кон'югованих жовчних кислот, холестерину, ліпідів, загального білка, білірубіну тощо). З'ясовано, що цей поліпептид виявився істинним холеретиком, оскільки змінює фільтраційно-дифузійні та синтетичні процеси в печінці. Показано, що для прояву адекватної відповіді печінки на введений поліпептид потрібна наявність нормальної активності парасимпатичної іннервації залози. Встановлено, що субстанція Р може реалізовувати свій вплив на функціональний елемент печінки через тахікінінові рецептори NK1- і NK3-типів. Висунуто гіпотезу про коригувальну та інтегрувальну роль поліпептиду в організації секреторної діяльності травного тракту.

Проведено гістологічні, гістохімічні, морфометричні, радіологічні дослідження тимуса, лімфатичних вузлів (нижньощелепних, поверхневих шийних), селезінки собак двох вікових груп (2-х місячних та 2-х річних). Виявлено певні зміни в імунних органах та периферичній крові собак, в зоні гарантованого добровільного відселення), зокрема, зменшення площі лімфоїдної тканини, зниження рівня імуноглобулінів, відхилення у величинах абсолютних та відносних морфометричних показників, які призводять до розвитку вторинного імунодефіцитного стану. Відзначено, що гістоструктура імунокомпетентних органів після застосування імуностимуляторів не змінювалась, збільшується відносна площа кіркової речовини у тимусі, лімфоїдної тканини лімфатичних вузлів. Визначено тенденцію до зростання кількості імуноглобулінів та фагоцитарної активності в сироватці крові.

Вивчено механізми гормональної регуляції жовчоутворення. Проаналізовано впливи інсуліну та глюкагону на рівень холерезу та хімічний склад жовчі на безпородних собаках з хронічними комбінованими холецистодуоденальними фістулами. Доведено, що інсулін в дозі 1 од/кг стимулює холерез більш істотно, ніж у дозі 0,5 од/кг. За допомогою гормону підвищено рівень жовчоутворення та вміст жовчних кислот, білка, кальцію та неорганічного фосфору в жовчі собак. Внутрішньовенне введення глюкози зменшувало гіперхолеретичний вплив інсуліну. На підставі отриманих результатів доведено, що інсулін впливає на холерез опосередковано через викликану ним гіпоглікемію та підвищення активності ядер блукаючих нервів. Глюкагон підвищував продукцію жовчі та вміст жовчних кислот, білірубіну, загального білка, кальцію та неорганічного фосфору в жовчі собак.

Досліджено морфологію, екологію та практичне значення лисиці звичайної на території Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, розташованих у нижній течії Дніпра. Зазначено, що Нижнє Подніпров'я складається зі степових угідь, значно перетворених людською діяльністю. Проаналізовано екологічні особливості біотопічного розподілу лисиці на територіях з різним ступенем антропогенного навантажнення, залежність характеру живлення хижака від сезону року, наявності різних кормових об'єктів у регіонах його мешкання. Вперше для Нижнього Подніпров'я встановлено типи нір, ступінь їх захищеності та особливості використання залежно від грунтових умов певних регіонів та ступеня антропогенного перетворення ландшафту. Досліджено динаміку чисельності хижака, вивчено екологічні чинники, які на неї впливають. Проаналізовано санітарно-епідеміологічне значення лисиці та надано оцінку її біоценотичного значення.