Описаны позы и двигательные акты сивучей, которые объединены в группы локомоции, отдыха, комфортного, игрового, ориентировочно-исследовательского и пищевого поведения. Рассмотрены вопросы взаимодействия матери с детенышем в раннем отногенезе, изложены данные по динамике формирования поведения животных в данный период. Сделан вывод, что становление всех типичных для сивуча элементов индивидуального поведения происходит, в основном, в трехмесячный период, а формирование общего видотипичного поведения заканчивается в возрасте одного года.

Ключ. слова: малый полосатик, морж, первичная почка, морфогенез
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.447Odo*33 + Е623.362.445.3Bam*33

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы управления поведением морских млекопитающих (ММ) в биотехнических системах (БТС), использования сенсорных и двигательной систем ММ, формирования сложных программ поведения ММ при непосредственном контроле их действий, сложных навыков при дистанционном контроле. Освещены основные этапы подготовки ММ к работе в составе БТС. Изложена методология дрессировки ММ, описаны методики выработки элементов демонстрационной программы с использованием дельфинов и сивучей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.447*731.6

Рубрики:

Pinnipedia Ластоногі

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.32 + Е623.362.447*87

Рубрики:

Загальна зоологія

Pinnipedia Ластоногі

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*836.6:Е623.362.447 + Е623.362.447Pho*852.222

Рубрики:

Загальна біологія

Phocidae Тюленеві

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати визначення мінерального складу сироватки крові цуценят гренландського тюленя в разі їх адаптації до умов утримання в неволі. Визначено вміст міді, цинку, заліза, магнію, кобальту, марганцю, натрію, калію, кальцію та фосфору в перші 18 діб перебування тварин в океанаріумі. Обговорено причини визначених відмінностей у динаміці вмісту окремих елементів під час спостереження, а також питання щодо терміну згасання стресових зрушень і відносної стабілізації біохімічних показників морських ссавців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.143.1*832 + Е623.362.447 Ota*836:Е621.143.1

Рубрики:

Nematoda Круглі черви

Pinnipedia Ластоногі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Различные представители современных тюленей в рамках трех сохранившихся подсемейств (Cystophorinae, Phocinae, Monachinae) семейства демонстрируют вариации в диете между видами, питаясь беспозвоночными и самой разнообразной добычей в зависимости от сезона и ее доступности. Чтобы объяснить эту вариабельность, было выполнено вводное морфологическое исследование нижнечелюстной структуры современных тюленей каждого подсемейства и уделено особое внимание: высоте челюстной ветви и бугорков мыщелка; измерению жевательной ямки и прикреплению жевательных мышц. После измерения углов мыщелка (углу наклона бугорка мыщелка по отношению к оси альвеолярного ряда) среди исследованных видов была признана корреляция между размером угла, функцией и диетой. Тюлени с высокой ветвью нижней челюсти и большим углом мыщелка (Cystophorinae) питаются добычей большего размера, в то время как тюлени с более короткой ветвью и меньшим углом мыщелка питаются добычей небольших (Monachinae) и средних (Phocinae) размеров, независимо от общего размера тюленей. Это исследование было сосредоточено на морфологии нижней челюсти некоторых живых и ископаемых представителей Phocidae, обеспечивая связь между функциональными и экологическими интерпретациями современных тюленей в целом и экстраполяцией этих знаний на диетические предпочтения ископаемых тюленей.

Уперше на матеріалі, зібраному впродовж 11-ї, 14-ї, 16-ї Українських антарктичних експедицій (2006 - 2007; 2009 - 2010; 2011 - 2012 рр.) з'ясовано особливості росту молоді тюленя Уедделла (Leptonychotes weddellii) в межах території Аргентинських островів (Західна Антарктика). Згідно з моніторингом новонароджених L. Weddelli, встановлено відносно великі розмірні (131 - 140 см) та вагові (18 - 25 кг) показники молодняку в порівнянні з літературними даними, що свідчить про якісну та достатню кормову базу для вагітних самиць Уедделла в акваторії архіпелагу. Встановлено, що щоденний приріст ваги цуценят у середньому становить 3,6 кг. Відзначено найвищі показники середньодобового і абсолютного приросту молоді впродовж дев'ятиденного терміну - від 5 до 7 кг. Це свідчить про стратегію максимального набору маси тіла в перший тиждень після народження як адаптацію до переходу на інший режим годування самками. З'ясовано, що більшість цуценят до 21-денного віку набирають масу понад 90 кг. Це надає їм змогу переходити до водного способу життя, вчитися пірнати і витримувати низькі температури води. Відзначено, що початкові терміни народження молоді тюленя Уедделла в межах архіпелагу не є однаковими (коливаються від кінця серпня до кінця вересня) і ймовірно залежать від особливостей зміни погодних умов під час весняного сезону. Дослідження інтенсивності динаміки зростання молоді тюленя Уедделла дозволяє оцінити та з'ясувати якість кормової бази в районі архіпелагу Аргентинські острови.

Питання про моно- чи дифілетичне походження ластоногих наразі залишається дискусійним. У огляді використано докази палеонтологічного літопису в поєднанні з даними порівняльної морфології, молекулярних і цитогенетичних досліджень для оцінки еволюційної історії та філогенетичних зв'язків рецентних і вимерлих Otarioidea та Phocoidea. Молекулярні дослідження підтримують монофілетичне походження ластоногих, проте ігнорують надзвичайно важливі морфологічні ознаки. Морфологічні дослідження, навпаки, підтверджують дифілію цієї групи, але не беруть до уваги дані молекулярного аналізу. Продемонстровано, що концепція монофілетичного походження ластоногих не є достатньо обгрунтованою, тому не може бути цілком прийнятою. Водночас гіпотеза про дифілетичне походження цієї групи залишається життєздатною завдяки морфологічним і палеобіологічним даним. Критичний аналіз окремих ознак, що їх використовують прихильники монофілії ластоногих, виявляє різні полярності, мінливість або просто конвергенцію. Дані палеонтологічного літопису і проведеного морфологічного аналізу важливих ознак підтримують концепцію дифілетичного походження ластоногих. Otarioidea, ймовірно, походять від великих, схожих на ведмедів, тварин, які вперше з'явилися у північній частині Тихого океану. У той же час Phocoidea походять від менших за розмірами, подібних до видр предків з Північної Атлантики. Хоча представники обох груп відомі з пізнього олігоцену, кожна з них розвивалася і завоювала водне середовище окремо від їх більш раннього, спільного арктоїдного предка. Таким чином, запропоновано вважати, що надродина Otarioidea є монофілетичною і включає до свого складу родини Enaliarctidae, Otariidae (морських котиків і морських левів), Desmatophocidae і Odobenidae (моржі та їх вимерлі родичі). Надродину Phocoidea також слід розглядати як монофілетичну, з єдиною родиною Phocidae, яка об'єднує представників 4-х підродин (Devinophocinae, Phocinae, Monachinae і Cystophorinae).

Вперше на матеріалі, зібраному під час 11-ї, 14-ї і 17-ї (сезон) українських антарктичних експедицій (2006 - 2007; 2009 - 2010 і 2011 - 2012 рр.) на території архіпелагу Аргентинські острови (Західна Антарктида) з'ясовано, що добові й сезонні міграції притаманні представникам L. weddellii. Проте більшу частину зими та весни тюлені Уедделла тримаються в межах архіпелагу. Тварини прив'язані до конкретних місць, де відпочивають переважно в денну пору, і постійно повертаються до них після нічних полювань. Відмічено особливий топічний консерватизм у самиць L. weddellii, окремі особини яких реєстровано в районі архіпелагу впродовж 4 років. Виявлено, що найбільші дистанції (понад 25 км) можуть долати як самці, так і самиці даного виду. З'ясовано, що добові міграції тюленів Уедделла залежать від наявності в акваторії головного корму і криля. Сезонні міграції цього виду тісно пов'язані з льодовою обстановкою, наявністю корму і репродуктивним періодом.

Щоб здобути сучасну інформацію про малодосліджених досі акантоцефалів, що паразитують у каліфорнійського морського лева (Zalophus californianus), було досліджено 33 тварини, у тому числі дитинчат, молодих і дорослих самців та самок з Центру морських ссавців (ТММС), Саусаліто, Каліфорнія, США. Всього здобуто та досліджено 2268 екземплярів акантоцефалів, які представляють собою 5 видів з трьох родів: Andracantha (A. phalacrocoracis і Andracantha sp.), Corynosoma (C. stromosum і C. obtuscens) та Proflicollis (P. altmani). Proflicollis altmani та A. phalacrocoracis, що переважно паразитують у рибоїдних птахів, а у Z. californianus зареєстровані вперше. Проаналізовано й обговорено зараженість цього хазяїна та трансмісію акантоцефалів у морських левів різного віку. Надано стислу морфологічну характеристику видів акантоцефалів, виявлених у каліфорнійського морського лева.

Мета дослідження - аналіз зміни добової активності тюленя Уеддела впродовж перших двох тижнів життя. Під час проведення дослідження було використано методику "бюджету часу", з фіксацією тривалості окремих зразків поведінки (годівля, пізнавально-рухова активність, сон) кожної 5-ї доби, починаючи з 2-ї доби життя. Співвідношення часу, затраченого на різну поведінкову активність впродовж 2-ї, 7-ї та 12-ї доби життя змінюються за рахунок зменшення тривалості годівлі (з 30 до 24 та до 14 %) і паралельно - збільшення пізнавально-рухової активності (з 28 до 35 та до 46 %). Тривалість сну змінюється несуттєво (з 42 до 41 та до 40 %). В перші дні життя окремі поведінкові паттерни характеризуються короткотривалістю, частою зміною черговості та хаотичністю. Надалі усі фази поведінки стають довшими, у більшості випадків - безперервними та послідовними. Зокрема, початок та закінчення сну співвідноситься з найбільш тривалими проміжками годівлі. На 17-у добу життя у щеняти знову спостерігається дисбаланс поведінкових паттернів, зумовлений тривалим перебуванням під водою та фрагментарними контактами з самицею. Між тим, тривалість кормової поведінки, пов'язаної з лактацією скорочується до 5 %, а пізнавально-рухової активності (у т. ч. перебування під водою) - збільшується до 82 % (тривалість сну охоплює 13 % загального бюджету часу). Таким чином, освоєння водного простору, ймовірно, пов'язано зі здобуванням їжі, що компенсує зменшення обсягів споживання молока. Висновки: дослідження "бюджету часу" щеняти тюленя Уеддела доводять їх достовірність лише до початку контакту з водним середовищем (11 - 15 день від народження). Візуалізація спостережень обмежується конкретним локалітетом (місцем народження тюленяти), що не виключає імовірності прояву бодай-яких поведінкових паттернів, як під водою, так і в іншому місці над поверхнею криги.

Мета роботи - дослідити розмноження Leptonychotes weddellii (Phocidae) в акваторії архіпелагу Аргентинські острови. Облік L. weddellii проводили на островах архіпелагу за маршрутним методом з оглядом місць ймовірного знаходження тюленів. Переходи до островів залежно від льодової ситуації, погодних умов, здійснювали по морському льоду або з використанням човна. Ідентифікацію L. weddellii проводили згідно загальноприйнятої методики. У вересні - жовтні 2015 р. в акваторії архіпелагу Аргентинські острови встановлено 5 осередків розмноження L. weddellii. У першому осередку (острови Троє Поросят) виявлено пологи у п'яти самок, у другому (околиці старої англійської станції) зареєстровано народження 4 тюленят, третьому (острови Форджі) - 4, четвертому (острови Блек Леопард) - 8, п'ятому (острови Гротто - Корнер - Уругвай) - 11 тюленят. Шостим осередком ймовірно були острови Бархани. Протягом періоду дослідження зареєстровано понад 76 % самок з приплодом - близько 24 % без тюленят. Спостереження свідчать, що самки заздалегідь припливають в акваторію архіпелагу для подальшого розмноження. Встановлено, що в шести самок пологи відбулися через добу після їх появи на березі острова або льодовому покриві, деякі самки народжували малят після чотирьох, шести і навіть семи діб. Протягом вересня - жовтня 2015 р. понад 50 % самок народжували на льодовому покриву, але на відстані, яка не перевищувала 10 - 15 м від узбережжя. Народження малят на суттєвій відстані від берега острова реєстрували рідко. Висновки: весною 2015 р. вперше самку при пологах зареєстровано у першій декаді вересня, в останнє - у другій декаді жовтня, максимальну кількість пологів виявлено у третій декаді вересня. Період розмноження тривав 38 діб. Зареєстровано пологи у 32 самок, які народили 18 самців і 14 самок. Чисельність тюленят була більшою, ніж у попередні роки, відсутня післяпологова смертність і не зареєстровано смертність молодняка. Проведені дослідження надають змогу оцінити чисельність та структуру популяції виду в акваторії архіпелагу Аргентинські острови. Однак потребують подальшого вивчення деякі питання біології тюленя Уедделла у період розмноження, зокрема: просторово-часове поширення, еміграційні та імміграційні процеси в акваторії архіпелагу, які пов'язані з льодовою ситуацією, наявністю корму та розмноженням.

Уперше комплексно порівняно дві популяції китоподібних за морфологічними та демографічними показниками в Азово-Чорноморському басейні. Показано, що в силу різних умов проживання та репродуктивної ізоляції відбувається дивергенція виду, щонайменше, на дві популяції, віддалені один від одного на невелику відстань. Морські свині з Азовського моря крупніші за чорноморських за загальними розмірами тіла та відрізняються від них за пропорціями: виявлені вірогідні відмінності в розмірах і формі черепів морських свиней із сусідніх регіонів. Висловлено припущення щодо адаптивного значення форми черепа.Тривалість життя морської свині в Чорному морі висока, в азовської популяції, - навпаки, низька та продовжує скорочуватися. Виявлено зв'язок між сезонним піком загибелі та сезоном розмноження. Вперше в східній півкулі проведено дослідження демографії популяцій морської свині. За 12 років чисельність азовської популяції морської свині впала більш ніж в два рази. Найважливішим фактором смертності та головною причиною зменшення чисельності азовської популяції є випадкова загибель в знаряддях рибальства. Надано рекомендації з їх охорони.