Уперше обгрунтовано ефективний математичний опис електрофізичних властивостей тіла людини, який дає змогу одержати результати для довільних електричних дій за даними безпечних для людини дослідів. Розвинуто структуру моделі тіла людини як багатоелементний двополюсник, яка адекватно відтворює його електричні параметри. Удосконалено метод оптимального параметричного синтезу моделі за керитерієм мінімуму середньоквадратичного відхилення. З використанням наведеної моделі досліджено й інтерпретовано закономірності розвитку необоротних процесів у тілі людини.

Освещены основные понятия электродинамики. Рассмотрены скалярные и векторные величины, параметры электрического и магнитного полей, уравнения Максвелла для стационарных и переменных электромагнитных полей. Описаны основные свойства электромагнитных полей и волн, общие принципы измерения основных их параметров. Представлены характеристики излучения антенн, раскрыты основные типы антенн, особенности распространения электромагнитных волн в окружающем пространстве, общие принципы защиты от электромагнитного излучения.

Предоставлено обоснование устройства индивидуальной защиты от поражения электрическим током. Устройство индивидуальной защиты человека от поражения электрическим током, сделан в виде предметов, которые одеваются на руки, шею и ноги, которые предотвращают прохождение электрического тока через его тело в землю. Принципиальная суть устройства, заключается в создании обходного пути электрическому току в землю или токопроводящий ток, используя небольшой участок сети нервных волокон и кровеносных сосудов для передачи тока в отводную систему обходной линии.

Складено дерево відмов для випадку ураження людини електричним струмом на промисловому підприємстві, знайдено мінімальні перетини та розраховано їх ймовірність. Надано рекомендації щодо зниження ризику електротравматизму.

Для розроблення і впровадження заходів з підвищення електромагнітної безпеки та електромагнітної сумісності технічних засобів необхідна алгоритмізація процесу визначення критичних джерел електромагнітних полів. Це дозволить прискорити виконання таких робіт та знизити їх вартість. Особливо це важливо для виявлення усіх джерел електромагнітних впливів на об'єктах критичної інфраструктури, де електромагнітна безпека та електромагнітна сумісність обладнання є двоєдиною задачею.

Мета дослідження - нормалізація електромагнітних полів і випромінювань під час роботи електронного й електричного обладнання на виробництві з урахуванням електромагнітної сумісності технічних засобів у робітничому середовищі за умов переходу на "міжнародні стандарти електромагнітної сумісності"; узагальнення розробок за екранування електромагнітних полів та випромінювань, які спрямовані на підвищення його технологічності, ефективності та практичної значущості. Проаналізовано коефіцієнти екранування електромагнітних полів та випромінювань сучасних металевих захисних матеріалів та металополімерних захисних екранів на різних частотних діапазонах. Розглянуто захисні властивості електромагнітного екрана залежно від довжини хвилі та параметрів екрануючої сітки. Виявлено переваги та недоліки визначення характеристик екрануючих матеріалів, які регламентуються національними та міжнародними нормативами. Визначено найбільш ефективний спосіб одержання джерел електромагнітного впливу на працюючих і технічні засоби. Запропоновано методи застосування електромагнітних екранів залежно від частотних характеристик найбільш поширених джерел електромагнітних полів і випромінювань. Надано рекомендації щодо екранування електромагнітних полів і випромінювань радіотехнічного обладнання цивільної авіації та засобів бездротового зв'язку з урахуванням технічних вимог та норм міжнародних стандартів щодо електромагнітної сумісності. Вдосконалено роботу із забезпечення електромагнітної безпеки та електромагнітної сумісності технічних засобів за умов переходу на міжнародні стандарти електромагнітної сумісності. Запропоновано підхід щодо визначення електромагнітної обстановки у виробничому середовищі, який надає змогу визначити джерела електромагнітних полів і випромінювань на працюючих, на електричні й електронні прилади та чутливі технічні засоби.

Мета дослідження - визначення чинників невиробничого походження, які впливають на електромагнітну обстановку у промислових будівлях та впровадження послідовності заходів з її нормалізації. Експериментально дослідженні джерела сторонніх електромагнітних полів у будівлях та спорудах, які можуть негативно впливати на працюючих та чутливі прилади на виробництві. Для цього було визначено та використано засоби знаходження таких полів. Проведено узагальнення стану та опису електричних силових мереж а також розподілу інтенсивності високочастотних електромагнітних полів. Проаналізовано та представлено заходи електромагнітної безпеки на виробництві різного призначення. Обстежено промислові п'ятиповерхової будівлі на предмет наявності струмів у металевих конструкціях. Одержані результати свідчать, що вони мають значні рівні електричних струмів в металевих конструкціях залежно від стояка будівлі. Встановлено, що передумовою застосування заходів безпеки є аналіз стану електричних силових мереж, розподілу інтенсивності високочастотних електромагнітних полів тощо. Експериментально встановлено рівні електромагнітних полів у частково екранованих приміщеннях. Одержано типові залежності інтенсивності випромінювань мобільних телефонів від рівня сигналу з боку базових станцій. Обгрунтовано умови нормалізації електромагнітної обстановки у окремих приміщеннях та будівлі в цілому. Впроваджено заходи електромагнітної безпеки. Для мінімізації впливу силових електричних мереж на електромагнітну обстановку у будівлі доцільно модернізувати її за схемою TN-S, або TN-C-S, що знижує рівні некомпенсованих електрострумів у мережі й відповідних магнітних полів. Встановлено, що: обов'язковим є визначення наявності сили електрострумів витоку на заземлених несучих конструкціях та інженерних мережах, які генерують магнітні поля гігієнічно значущих напруженостей; зниження рівнів цих струменів за рахунок технічних рішень додатково зменшує інтенсивність електроподібних процесів у металевих конструкціях; для зниження рівнів високочастотних електромагнітних полів у виробничих приміщеннях, які сформувалися за рахунок відбиття та перевідбиття електромагнітних хвиль доцільно застосувати композиційні екранувальні матеріали з керованими коефіцієнтами поглинання та відбиття. Такий підхід надасть змогу систематизувати загальний електромагнітний фон у приміщеннях та будівлі в цілому.