Рассмотрены вопросы создания первичных преобразователей в системах пожарной безопасности промышленных объектов. Проанализированы требования к таким преобразователям, возможности их реализации, предложен подход, основанный на использовании фотоприборов с зарядовой связью и микропроцессорной обработкой информации.

Розглянуто методи дослідження й оцінювання пожежовибухонебезпеки технологічних процесів. Розкрито причини утворення горючого середовища всередині технологічного обладнання (ТО), способи захисту апаратів і трубопроводів від таких утворень з урахуванням умов ведення технологічного процесу. Увагу приділено пожежній профілактиці виходу горючих речовин (ГР) із нормально працюючого ТО, пожежній безпеці у разі виходу ГР із пошкодженого ТО. З'ясовано причини пошкодження ТО та показано шляхи їх запобігання. Надано класифікацію виробничих джерел запалювання. Проаналізовано теплові прояви хімічної та механічної енергії, причини та умови поширення пожежі. Наведено порядок евакуації ГР і матеріалів у разі аварії чи пожежі. Надано відомості про вогнезатримувальні пристрої, що функціонують на виробничих комунікаціях. Розглянуто питання захисту ТО від руйнування під час вибуху.

Наведено результати експериментального дослідження динаміки небезпечних факторів стану середовища в моделювальній камері, а також їх автокореляцій і парних кореляцій за різних лагів для спирту, паперу, деревини і текстилю. Встановлено, що інформативною ознакою раннього виявлення загорянь є ступінь взаємної кореляції флуктуацій факторів за нульового лагу. Виявлено, що для розглянутих матеріалів ознакою раннього виявлення їх загоряння є коефіцієнт парної кореляції CO і температури за нульового лагу, що має дуже високий ступінь кореляції.

Розглянуто етапи оцінки пожежного ризику для споруд виробничого призначення. Визначено порядок ідентифікації пожежних небезпек. Сформульовано мету визначення переліку подій, що ініціюють аварійну ситуацію. Визначено найбільш імовірні події, що ініціюють аварійну ситуацію у споруді виробничого призначення, де розташовані пожежонебезпечні технологічні процеси. Надано рекомендації щодо застосування методу логічного дерева подій для оцінки пожежного ризику для споруд виробничого призначення.

Показано, що для раннього виявлення загорянь у приміщеннях можна використовувати методи нелінійної динаміки, що перевершують традиційні методи тимчасового, частотного або частотно-часового аналізу небезпечних факторів загоряння. Встановлено, що найбільш небезпечним під час пожеж у приміщеннях є наявність чадного газу в газовому середовищі. Обгрунтовано теоретичну базу для дослідження рекурентних діаграм концентрації чадного газу в газовому середовищі. Запропоновано модифікацію рекурентних діаграм відстаней на основі ступеневих уявлень, що надає можливість селективно підкреслювати або згладжувати структурні особливості конфігурації рекурентних точок діаграм відстаней. Результати дослідження рекурентних діаграм динаміки концентрації чадного газу показують, що зазначений фактор загоряння матеріалів має в загальному випадку не стохастичну, а хаотичну динаміку. Якісно встановлено, що динаміка концентрації чадного газу в газовому середовищі має нерівномірний розподіл точок. При цьому конфігурація скупчення рекурентних точок діаграм для різних горючих матеріалів є неоднаковою і може бути використана для розпізнавання типу і початку раннього загоряння горючого матеріалу. Встановлений факт хаотичної динаміки концентрації чадного газу в газовому середовищі у разі раннього загоряння матеріалів повинен враховуватися під час розробки нових технологій надійного детектування ранніх загорянь у приміщеннях. Отримані дані є важливими для більш глибокого розуміння динаміки процесу утворення чадного газу в газовому середовищі негерметичних приміщень у разі загоряння різних матеріалів, оскільки це пов'язано зі збереженням життя людей, які знаходяться в таких приміщеннях і своєчасною евакуацією.

У лінійному багатовимірному безперервному просторі небезпечних факторів розглянуто проблему небезпеки виробничих пристроїв з горючими газами. Небезпечні фактори поділяються на фактори, пов'язані з виробничими пристроями та фізико-хімічними властивостями (ФХВ) газів, що знаходяться в цих пристроях. Реально існуючі горючі гази характеризуються чисельними дискретними властивостями, такими як молекулярна маса, питома теплота згоряння і т. д. Абстрактний модельний простір газів представлений в просторі небезпечних факторів точками, координати яких є ФХВ газів. Унаслідок безперервності простору небезпечних факторів реальні гази будуть представлені окремими точками в цьому просторі або областями в яких безперервно змінюються деякі властивості, наприклад температура, щільність, обсяг і т. д. Крім цього, буде існувати велика кількість точок, в яких властивості газів є несумісними, тобто такими, які є неможливими для реальних газів. Це надало можливість розглянути проблему небезпеки горючих газів із деяких загальних позицій. Так, використовуючи методологію р-функцій, вдалося розділити простір небезпечних факторів на небезпечну та безпечні частини. Також вдалося виявити прикордонні області, в яких завдання визначення небезпеки пристрою є некоректною. Це означає, що деяка варіація небезпечних факторів у межах точності, з якої вони відомі, призводить до різних, взаємовиключних висновків про небезпеку. Такі області названі областями сумнівних рішень. З'ясовано, що області сумнівних рішень можуть мати складну форму та їх розмір залежить від точності, з якою відомі кількісні значення небезпечних факторів. Розроблено алгоритм побудови областей сумнівних рішень і визначення, чи належить пристрій із газом області сумнівних рішень. Показано, що визначення, чи знаходиться пристрій в області сумнівних рішень, є числовою задачею, що однозначно розв'язується.

У лінійному багатовимірному безперервному просторі небезпечних факторів розглянуто проблему небезпеки виробничих пристроїв з горючими газами. Небезпечні фактори поділяються на фактори, пов'язані з виробничими пристроями та фізико-хімічними властивостями (ФХВ) газів, що знаходяться в цих пристроях. Реально існуючі горючі гази характеризуються чисельними дискретними властивостями, такими як молекулярна маса, питома теплота згоряння і т. д. Абстрактний модельний простір газів представлений в просторі небезпечних факторів точками, координати яких є ФХВ газів. Унаслідок безперервності простору небезпечних факторів реальні гази будуть представлені окремими точками в цьому просторі або областями в яких безперервно змінюються деякі властивості, наприклад температура, щільність, обсяг і т. д. Крім цього, буде існувати велика кількість точок, в яких властивості газів є несумісними, тобто такими, які є неможливими для реальних газів. Це надало можливість розглянути проблему небезпеки горючих газів із деяких загальних позицій. Так, використовуючи методологію р-функцій, вдалося розділити простір небезпечних факторів на небезпечну та безпечні частини. Також вдалося виявити прикордонні області, в яких завдання визначення небезпеки пристрою є некоректною. Це означає, що деяка варіація небезпечних факторів у межах точності, з якої вони відомі, призводить до різних, взаємовиключних висновків про небезпеку. Такі області названі областями сумнівних рішень. З'ясовано, що області сумнівних рішень можуть мати складну форму та їх розмір залежить від точності, з якою відомі кількісні значення небезпечних факторів. Розроблено алгоритм побудови областей сумнівних рішень і визначення, чи належить пристрій із газом області сумнівних рішень. Показано, що визначення, чи знаходиться пристрій в області сумнівних рішень, є числовою задачею, що однозначно розв'язується.