Розкрито питання метрологічного забезпечення частотовимірювальної апаратури. Розглянуто особливості вимірювання фазових зсувів електричних сигналів. Показано можливості застосування гетеродинного методу для розширення діапазону вимірювання електролічильників частоти. Увагу приділено спектральному аналізу періодичних сигналів, вимірюванню параметрів модульованих коливань та форми сигналів, зокрема, методам вимірювання нелінійних спотворень сигналів, шумовим методам, методу коефіцієнту гармонік.

Раскрыты вопросы метрологического обеспечения частотоизмерительной аппаратуры. Рассмотрены особенности измерения фазовых сдвигов электрических сигналов. Показаны возможности применения гетеродинного метода для расширения диапазона измерения электросчетчиков частоты. Уделено внимание спектральному анализу периодических сигналов, измерению параметров модулированных колебаний и формы сигналов, в частности, методам измерения нелинейных искажений сигналов, шумовым методам, методу коэффициента гармоник.

Запропоновано спосіб відтворення нормованих вищих гармонік і коефіцієнта несинусоїдальності. Спосіб основано на окремому формуванні високостабільної симетричної трифазної системи номінальних напруг і системи нормованих значень вищих гармонік з подальшим їх підсумовуванням.

Запропоновано методику порівняння алгоритмів вимірювань параметрів надвисокої частоти (НВЧ) -сигналів і навантаження. Вдосконалено алгоритм визначення параметрів НВЧ-сигналів і навантаження на базі багатозондового методу, в основу якого покладений ітераційний алгоритм вирішення системи трансцендентних рівнянь. Вперше запропоновано методику застосування дискретного перетворення Фур'є для ідентифікації коефіцієнтів передавання зондів дискретної вимірювальної лінії. Розроблено методику визначення довжини хвилі в лінії передавання з використанням результату вимірювань частоти цифровим частотоміром способом зворотної лічби.

Досліджено і оцінено вплив зміни частоти мережі на точність визначення параметрів режиму у цифрових засобах вимірювання. Запропоновано шляхи зменшення похибки від цього фактора.

Представлена методика быстрого измерения частоты, основанная на совпадении импульсов двух регулярных независимых импульсных последовательностей и рациональных приближений. Выведено числовое условие для остановки процесса измерения. Представлены результаты численного моделирования процесса измерения частоты.

Представлено результати досліджень щодо визначення основних напрямків удосконалення науково-методичних, організаційних та технічних основ метрологічного контролю сигналів координатно-часового (частотно-часового) забезпечення Збройних сил України.

Исследована возможность повышения точности системы передачи эталонных сигналов времени и частоты.

Проведен анализ составляющих неопределенности воспроизведения единиц напряженностей импульсного электрического и магнитного полей в Государственном первичном специальном эталоне России ГЭТ 178-2010. Расширенная неопределенность составила не более 6,5 %.

Обгрунтовано доцільність використання засобів цифрового синтезу і цифрового опрацювання сигналів для покращання метрологічних характеристик частотних аналізаторів імпедансу. Проаналізовано можливість побудови комп'ютерної системи імпедансної спектроскопії на базі перетворювача AD5933.

Application reasonability of means of digital signal synthesis and digital signal processing for improvement of network analyzers metrological characteristics are grounded in the article. Possibility of impedance spectroscopy computer system design based on the convertor AD5933 is also analyzed.

Показано, что оценивание коэффициента эксцесса узкополосных процессов в частотной области позволяет сравнительно легко избежать эффекта "наложения частот", обусловленного возведением анализируемого процесса в четвертую степень. Оценивание в частотной области также позволяет обеспечить минимально возможное значение дисперсии оценки, которая не зависит от положения спектра анализируемого процесса на оси частот. При выполнении некоторых условий рассмотренный способ оценивания коэффициента эксцесса может быть намного экономнее способа-прототипа по объему вычислений.

Одержано рівняння у кінцевих різницях відносно математичного сподівання та дисперсії сигналу похибки слідкуючих систем вимірювання частоти, що необхідно для проведення дослідження стохастичної динаміки та завадостійкості відповідних систем.

Розглянуто цифровий частотомір на основі біноміального лічильника. Використання біноміального лічильника замість двійкового значно підвищує завадостійкість пристрою загалом та дозволяє його використання за умов з високим рівнем завад, а також спрощує дешифрацію станів лічильника.

Рассмотрена возможность расширения частотного диапазона фазовых лазерных измерителей параметров вибраций путем использования в последних цифровых синтезаторов частоты в качестве генераторов напряжения модуляции светового излучения лазера. Предложена и описана структурная схема такого прибора, проведена оценка максимального значения частоты исследуемых вибраций.

Проаналізовано принцип роботи цифрових частотомірів середніх значень і визначено доцільність використання схеми частотоміру з синхронізацією моменту початку вимірювання.

Предметом вивчення є цифрові частотоміри миттєвих значень, що використовуються в контрольно-перевірочній апаратурі метрологічних ремонтно-відновлювальних груп, які залучаються до проведення антитерористичної операції та процеси їх експлуатації. Мета роботи - дослідження процесу вимірювання низьких частот за допомогою цифрових частотомірів миттєвих значень. Задача, що вирішується, - обгрунтування технічних рішень, впровадження яких в практику вимірювання дозволить підвищити точність вимірювання низьких частот, що використовуються при обробці радіолокаційної інформації. Розглянуто структурну схему частотоміра миттєвих значень із використанням суматора; часова діаграма роботи частотоміра без синхронізації моменту початку виміру; структурна схема частотоміра миттєвих значень із використанням цифро-аналогового перетворювача. Висновки: запропоновані технічні рішення доцільно використовувати як при модернізації існуючих цифрових частотомірів миттєвих значень, так і при створенні перспективних зразків контрольно-перевірочної апаратури.

Завдання швидкого й точного вимірювання динамічних характеристик сучасних джерел сигналів з частотним виходом, зокрема функції короткочасної нестабільності частоти (ФКНЧ), потребує вдосконалення методів вимірювання з урахуванням необхідності поліпшення їх метрологічних характеристик, зниження часу проведення випробувань, можливості автоматизації вимірювань за рахунок застосування інформаційно-вимірювальних систем. Мета роботи - розробка методу вимірювання ФКНЧ на принципі збігів імпульсів пакетами й на підставі результатів експериментальних досліджень вимірювачів на його основі. Розроблено метод вимірювання функції короткочасної нестабільності частоти на принципі збігів регулярних незалежних послідовностей імпульсів пакетами. Розроблений метод має переваги у порівнянні з кращим варіантом методу на базі перетворення період - часовий інтервал - код у разі роботи з однаковим початковим значенням досліджуваної частоти і у разі роботи з однаковим значенням інтервалу усереднення. Одержано аналітичні співвідношення для основних метрологічних характеристик. Проведено порівняльний аналіз метрологічних характеристик розробленого методу й методу на базі перетворення період - часовий інтервал - код. Добрими метрологічними характеристиками володіє метод вимірювання ФКНЧ на базі перетворення період - часовий інтервал - код, в якому формується вимірювальний інтервал як різниця досліджуваного і опорного інтервалів і заповнюється імпульсами досліджуваної або опорної частот. Висновки: реалізовано автономний і віртуальний вимірювачі, а також проведено експериментальні дослідження стандартних генераторів. Вказано особливості вимірювачів і шляхи їх подальшого удосконалення. Подальший розвиток вимірювача можливо в напрямку збільшення кількості вимірюваних параметрів джерел сигналів з частотним виходом, зокрема, зміни короткочасної нестабільності частоти від впливу дестабілізуючих факторів, характеристики і часу встановлення частоти. Для цього необхідно розробити керований джерело дестабілізуючих факторів і синхронізувати його роботу з вимірником.