Рассмотрены основные характеристики системы молниезащиты "Ватсон-Телеком". Она позволяет выполнять как "внешнюю, так и "внутреннюю" защиту (вторичная защита от занесенного или индуцированного близкими разрядами молнии напряжения). Компания "Ватсон-Телеком" решает в комплексе вопросы молниезащиты телекоммуникационных и энергетических объектов, а также жилых и общественных зданий.

Рассмотрены возможности интеграции прикладного программного обеспечения с пакетом SolidWorks на основе платформы .NET. Разработан метод обеспечения функциональной безопасности объектов при действии электромагнитных полей грозовых разрядов с анализом возможных критических ситуаций на стадии проектирования. Предложены конкретные практические рекомендации по повышению живучести системы.

Розглянуто один із методів підвищення ефективності працездатності пристроїв блискавкозахисту. Наведено аналіз існуючого стану справ та запропоновано метод штучного спрямування розряду блискавки на блискавковідводи, яке здійснюють шляхом створення позитивних іонів повітря у найбільш критичних місцях захисної системи.

Предложен новый подход к оценке уровней электромагнитных полей внутри зданий и сооружений, вызванных разрядом молнии. В основу разработанного программного обеспечения положено использование вероятностных методов определения равноуровневых пространственных зон внутри зданий и сооружений. Возможность созданного программного обеспечения интерактивно взаимодействовать с инструментальной средой SolidWorks позволила проводить анализ электромагнитной обстановки внутри ограниченных пространств. При этом появилась возможность выдавать рекомендации по размещению электрооборудования внутри зон с прогнозируемым уровнем электромагнитной обстановки на ранних стадиях проектирования.

Проаналізовано стандартизовані вимоги до улаштування блискавкозахисту будівель і споруд та досліджено їх застосування для підвищення захисту об'єктів. На підставі цього розроблено рекомендації щодо процедури підготовки проектів національних стандартів на базі міжнародних у галузі безпеки життєдіяльності.

Розглянуто один із методів підвищення ефективності пристроїв блискавкозахисту. Наведено аналіз існуючого стану справ та запропоновано методику розрахунку електромагнітного поля блискавки у обмеженому замкнутому просторі приміщення на ранніх стадіях проектування для розташування обладнання у обмеженому замкнутому просторі приміщень. Наведено ряд алгоритмів розрахунку. Методика розподілу електромагнітного поля у обмеженому просторі приміщень включає: визначення кількості і типу блискавкоприймачів із урахуванням особливостей місцевості розташування приміщень і т.д.

Впервые получены оценки динамики изменения локальной температуры под воздействием удара молнии. Обозначенный результат получен на основании модели теплонасыщения бесконечного металлического тела. Описан процесс выравнивания температуры на ограниченном промежутке времени, используя моделью ограничений пары параллельных плоскостей. Представлены примеры расчетов предложенных численных моделей. Полученные результаты могут быть полезны в проектных работах, а также при анализе грозозащиты конкретных сооружений, находящихся под угрозой взрывов.

Вперше запропоновано механізм формування грозорозрядної системи, яка адекватно відображає грозорозрядні процеси та дозволяє розраховувати наведені потенціали і температури нагрівання струмовідводів систем блискавкозахисту з метою оцінювання їх пожежної небезпеки. Вперше розкрито механізм впливу грозових розрядів на перебіг електромагнітних процесів в основному контурі грозорозряду та суміжних з ним електричних контурах з урахуванням різноманітних шляхів їх прокладання, що дозволило виявити умови, за яких виникають граничні значення імпульсів перенапруг, здатних пошкодити ізоляцію електричних приладів з подальшим її можливим загоранням. Вперше в математичній моделі для оцінки температури нагрівання металевих струмовідводів систем блискавкозахисту враховано теплову дію серії імпульсів струму грозорозряду та струму післясвітіння, явище скін-ефекту, початкову температуру та магнітні властивості матеріалів струмовідводів, а також процеси утворення окалини на поверхні стальних провідників, що дозволило одержати більш точні значення розрахункових температур нагрівання струмовідводів, а також умови виникнення їх розривів з появою високотемпературних дуг.

Розглянуто принципи побудови цифрової моделі для оцінки ефективності грозозахисту за допомогою тристрижневих громовідводів, які забезпечують безпеку двох будівель польської підстанції 110/15 кВ "Ольштин - Південь". Результатом моделювання є одержані рекомендації щодо розташування громовідводів, що гарантує мінімальну частоту ударів блискавки в будівлі підстанції.

Приведены результаты прямого воздействия на круглые медные и оцинкованные стальные молниеотводы с плоскими медными, оцинкованными стальными и нержавеющими стальными универсальными зажимами специального профиля апериодических импульсов тока искусственной молнии, нормированной по международному IEC 62305-1:2010, российскому национальному ГОСТ Р МЭК 62305-1-2010 и немецкому национальному DIN EN 50164-1:2008 стандартам временной формы 10 мкс/350 мкс и амплитуды (50 - 100) кА с заданными этими стандартами допусками.

Предложена статистическая модель, описывающая электрофизические процессы на последнем этапе продвижения лидерного канала молнии к земле с учетом возможности распространения встречной искры от наземных объектов. В основу данной модели положены экспериментальные данные о скорости движения лидерного канала молнии, напряженностях электрического поля, необходимых для развития лидерных каналов отрицательной и положительной полярностей, погонной проводимости лидерного и стримерного каналов и др. Соответствие данной модели рассматриваемым процессам подтверждено с помощью сравнения результатов расчета вероятностей мест поражения высоковольтным разрядом земли и находящихся на ней объектов с известными экспериментальными данными.

Вперше за допомогою фізичного та математичного моделювання електрофізичних процесів розвитку електричного пробою в системах з заземленими електродами з загостреними й округленими вершинами доведено, що наявність або відсутність корони, а також її інтенсивність пропорційна току корони, не здійснює впливу на імовірність ураження заземленого електрода високовольтним розрядом за рівнів прикладеної напруженості електричного поля, які відповідають умовам грозової обстановки. Вдосконалено модель електричного поля за умови грози, яка, на відміну від існуючих, дозволяє визначити розподіл електричного поля поблизу вершин блискавковідводів, а також у проміжку між блискавковідводом і лідерним каналом блискавки з урахуванням наявності об'ємного заряду навколо його вершини, а також з урахуванням можливості розвитку зустрічної іскри від заземлених об'єктів. Вдосконалено статистичну модель електрофізичних процесів на фінальній стадії руху лідерного каналу блискавки до землі, яка дозволяє знайти розподіл прогнозованої кількості ударів блискавки в окремі частини електроенергетичних об'єктів з урахуванням їх висоти та габаритів, можливості розвитку від них зустрічної іскри, а також появи блискавок з різними потенціалами.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований процессов формирования объемного заряда в области вершины стержневого молниеприемника. Рассмотрены особенности формирования стримерной короны на стержневых молниеприемниках с различными конфигурациями вершины в электрическом поле грозового облака. Установлены зависимости силы тока короны от напряженности электрического поля и высоты для каждого варианта стержня. Показано, что при этом временные параметры импульсов тока стримера меняются не более чем на 30 %, а заряд стримера, и как следствие, сила тока короны увеличиваются по мере роста напряженности электрического поля. Предложено метод измерения скорости продвижения стримера. Метод основан на одновременном измерении напряжения и тока на разрядном промежутке. Результаты предлагается учесть при сертификации молниеприемников.

Розглянуто сучасне вирішення проблеми блискавкозахисту. Надано рекомендації щодо виконання електромонтажних робіт облаштування зовнішньої і внутрішньої систем блискавкозахисту. Розглянуто загальні відомості про можливий негативний вплив на людей та інженерні споруди. Наведено характеристику правових і технічних норм організації експлуатації та монтажу блискавкозахисту, надано необхідну вихідну інформаційну базу для його розрахунку. Визначено класи захисту споруд від дії блискавки та їх характеристики. Висвітлено основні питання побудови системи зовнішнього блискавкозахисту. Вміщено інформацію про актуальні методи визначення типів, місць розташування та кількість блискавкоприймачів, струмовідводів і пристроїв заземлення, їх різновиди та параметри. Наведено основні принципи улаштування системи внутрішнього блискавкозахисту, надано рекомендації з визначення зон блискавкозахисту в будівлях, що дозволяє реалізувати принцип ступеневого зменшення імпульсних перенапруг. Акцентовано увагу на сучасних схемах електропостачання та можливості вбудовування в них пристроїв захисту від імпульсних перенапруг для створення системи вирівнювання потенціалів загального типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: З247.1-52

Рубрики:

Атмосферна перенапруга і захист від неї

Шифр НБУВ: РА446834 Пошук видання у каталогах НБУВ