Предложена методика расчета и анализа электроэнергии в электрических сетях облэнерго методом потокораспределения с эквивалентированием сетей 0,4 и 10 кВ и представлением нагрузки средними за расчетный период значениями. Предложены организационные мероприятия по снижению потерь электроэнергии в распределительных сетях. Определены потери при транзите электроэнергии.

Систематизовано приклади розв'язування актуальних задач щодо електропостачання, електричного освітлення, виробництва холоду та стисненого повітря. Розглянуто питання електрохімічного покриття, термічної обробки та зварювання металів. Висвітлено особливості експлуатації насосних і вентиляційних установок. Наведено перелік організаційно-технічних заходів та коефіцієнтів можливої економії електроенергії за умов заводів будівельної індустрії та будівництва.

Систематизированы примеры разрешения актуальных задач электропоставок, электрического освещения, производства холода и сжатого воздуха. Рассмотрен вопрос электрохимического покрытия, термической обработки и сварки металлов. Освещены особенности эксплуатации насосных и вентиляционных установок. Приведен перечень организационно-технических мероприятий и коэффициентов возможной экономии электроэнергии в условиях заводов строительной индустрии.

Обгрунтовано висновки про використання мінімально потрібної кількості прямих вимірів переданої лінією потужності у ході визначення технологічних витрат електроенергії в розподільних мережах, яка істотно відрізняється від прийнятої та дозволяє уникнути суттєвого завищення останніх.

Рассмотрены проблемы, возникающие при определении мероприятий по снижению потерь энергии на примере реальной электрической сети, а также некоторые пути их решения.

Розглянуто основні методи корекції коефіцієнта потужності. В середовищі MATLAB (додаток Simulink) побудовано моделі коректора, що працюють згідно з "граничним" методом керування. Проведено дослідження роботи високочастотних пристроїв корекції коефіцієнта потужності. Вказано діаграми струму дроселя та напруги на навантаженні коректора. Створено нову модель коректора зі схемою додаткової комутації транзистора, що є більш стійкою до зменшення опору навантаження. Запропоновано новий алгоритм пуску коректора у випадку попередньо зарядженого фільтруючого конденсатора.

Проанализированы различные аспекты введения "зеленого" тарифа на электроэнергию из биогаза в Украине.

The refined calculations of the electric power losses in an energy system caused by the power transmission to a separate energy-consumer are performed.

Запропоновано новий методичний підхід до визначення головних факторів, що впливають на електроспоживання, якими є загальна площа приміщень та кількість людей, що дозволяє одержати спрощені адекватні математичні моделі планування електроспоживання інфраструктурою ВНЗ. Набули подальшого розвитку математично-статистичні моделі питомого споживання електроенергії об'єктами інфраструктури ВНЗ, які враховують типізацію будівель для кожного кластера та відрізняються від існуючих моделей асимптотичним обмеженням, що дозволяє провести адекватне оцінювання електроспоживання в період до впровадження організаційно-технічних заходів з енергозбереження та період після їх впровадження. Запропоновано механізм визначення пріоритетності напрямків з енергозбереження, який базується на використанні діаграми Ісікави, функціонально-вартісного аналізу та карти Парето, що надає можливість комплексного оцінювання основних напрямків енергозбереження та систематизації організаційно-технічних заходів. Удосконалено метод короткострокового планування електроспоживання інфраструктурою ВНЗ на основі адаптивного прогнозування, що враховує динаміку процесу електроспоживання. Удосконалено існуючі структурні циклічні схеми управління енергозбереженням у ВНЗ та визначено сферу застосування енергетичного моніторингу, що дозволяє підвищити рівень якості прийняття рішень, виявити причини нераціональних витрат електроенергії та потенціал підвищення рівня енергоефективності.

Розглянуто шляхи вирішення проблеми втрат електроенергії та максимального відхилення напруги у розподільних електричних мережах (ЕМ) 0,38 кВ із залученням різноманітних джерел вихідної інформації. Показано, що визначення технологічних втрат електроенергії в ЕМ 0,38 кВ у середовищі автоматизованої системи комерційного обліку електроспоживання забезпечує нові можливості їх аналізу, структурування, а також розв'язання на цих засадах ряду актуальних експлуатаційних задач.

Запропоновано морфометричний метод визначення навантажувальних втрат. Обчислено похибки розрахунку на базі морфометричного підходу та середньоквадратичного струму у порівнянні з ефективним струмом.

Розглянуто проблеми керування процесами переведення систем енергопостачання і енергоспоживання на енергоощадне функціонування на прикладі електричного освітлення. Показано, що перехідний процес повинен оптимізуватися і бути керованим.

Проведено огляд наявного інформаційного забезпечення та запропоновано методику адресного визначення втрат активної потужності в передавальній системі, спричинених транзитом потужності до навантаження кожного зі споживачів.

Розглянуто математичні моделі й алгоритми визначення втрат потужності в електричних мережах, викликаних їх взаємовпливом. Показано можливість використання для зменшення цих втрат лінійних регуляторів, встановлених в мережі нижчої напруги. Запропоновано метод визначення оптимального місця встановлення таких пристроїв.

Розглянуто створення інформаційної бази заходів з економії електроенергії, яку можуть використовувати будь-які підприємства м. Вінниця, якщо відомий перелік споживачів на них.

Получено уточненное соотношение, связывающее мощность дополнительных потерь с реактивной мощностью и пульсациями мгновенной активной мощности для трехфазных трехпроводных систем электроснабжения с симметричным источником синусоидальных напряжений. Для проверки корректности полученного соотношения создана компьютерная Matlab-модель трехфазной системы электроснабжения. Предложены основы метода определения причины дополнительных потерь в системе электроснабжения по значению их составляющих.

Рассмотрен новый подход к формированию программы энергосбережения для систем электроснабжения, целью которой является реализация максимального объема потенциала энергосбережения. Сформирован общий список энергосберегающих мероприятий программы на результатах оптимизации структуры и параметров системы с точки зрения минимума потерь электрической энергии в ней. Критерием включения мероприятий в данную программу является себестоимость сэкономленной энергии, значение которой не должно превышать действующий тариф.

Потребление и передача электрической энергии пониженного качества является причиной значительных экономических убытков как у ее потребителей, так и поставщиков. При возникновении такой ситуации ставится задача распределения финансовой компенсации убытков потерпевшей стороне между всеми участниками, виновными в понижении качества электроэнергии. Решение данной задачи основывается на определении фактических вкладов присоединений в понижение качества электроэнергии в точке общего присоединения. На сегодняшний день существует большое количество методов различных как по методологии, так и по техническим особенностям реализации. В ходе проведенного анализа этих методов дана их классификация и определена область использования каждого из них. В результате определено, что большинство методов определения фактического вклада присоединений в понижение качества электрической энергии в точке общего присоединения основаны на использовании в своих математических моделях линейного разложения схем замещения электрической сети на отдельные гармонические и симметричные составляющие. Это определяет главный их недостаток - пренебрежение взаимным влиянием источников искажений друг на друга. Получение для этих методов дополнительной информации о параметрах схем замещения электрической сети в координатах, отличных от фазных, вызывают затруднения как методологического, так и технического характера.

Выполнен сравнительный анализ известных методик расчетов дополнительных потерь электрической энергии, вызванных снижением ее качества. Показано, что известные методики оценки дополнительных потерь электрической энергии предполагают использование большого объема исходной информации о параметрах электрооборудования и режиму электрической сети, что делает неоправданно сложным и трудоемким их применение в значительном числе случаев. На основе проведенного анализа разработана классификация и определены возможные области применения этих методик, сформулированы предъявляемые к ним требования.

Purpose. Improvement of calculation accuracy of electric power losses in power supply systems of the oil and gas complex with reactive power compensation t losses, taking into account the largest power losses separately from th e active and reactive power transmission, has allowed increasing the accuracy of the energy loss determination. The method for determining the optimum capacity of compensating devices is proposed. Findings. The necessity of taking into account the form of charts of active and reactive capacities and the power of compensating devices during calculation of electric power losses in power supply systems is substantiated. It has been shown that the efficiency of reactive power compensation in order to reduce the power losses significantly decreases with high values of the power factor. Originality. The method of unregulated compensating devices optimum power calculation is proposed, provided the minimum power losses in the power supply system. The method of electric power loss calculation in power supply systems with compensating devices is improved by means of separate account of active and reactive power components during determination of the time of the largest losses, which allows increasing accuracy and reducing errors of calculations. The structure of the determination method of energy losses in the network is synthesized, which, unlike the existing one, allows taking into account the influence of the difference in the maxima of active and reactive load on the accuracy of calculations and optimizing the power of compensating devices. Practical value. Improved accuracy of calculation of electricity losses. Selection of optimal power of unregulated compensating devices, which corresponds to the minimum power losses in the power supply.

Виконано аналіз особливостей роботи операторів систем розподілу та оператора системи передачі в контексті механізмів відповідальності за небаланси споживання електричної енергії та виконання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії України. Розроблено методику розрахунку ціни похибки короткострокового прогнозу обсягів технологічних втрат електричної енергії. Проаналізовано розподіл ціни похибки прогнозу по годинам доби. На основі даних за четвертий квартал 2019 р. розраховано середньозважену ціну похибки прогнозу та оцінено середньорічні сукупні витрати на покриття небалансів у розмірі 5 % від загального обсягу технологічних витрат в електричних мережах.