З метою зменшення дефіциту енергетичного рідкого палива (мазутів) в Україні пропонується застосовувати колоїдні паливні композиції у вигляді емульсій та суспензій. Основою для створення топливних емульсій є важкі та надважкі фракції нафтопереробки (гудрони, високов'язкі компоненти мазутів тощо). Для одержання суспензійних палив можна використовувати кам'яне та буре вугілля України.

Установлено, що використання різних типів колоїдних палив суттєво зменшує кількість шкідливих викидів в атмосферу за рахунок підвищення повноти їх згоряння та окисно-відновних реакцій між компонентами газової суміші. Розглянуто схеми таких реакцій. Обгрунтовано причини, за яких використання в енергетиці колоїдних палив дозволить суттєво покращати екологію повітряного басейну.

Наведено теоретичну оцінку максимального наповнення дисперсійного середовища вугільними частинками. Відображено особливості процесів структуроутворення в паливних дисперсних системах (ДС), а також показано залежність реологічних властивостей паливних ДС на основі вугілля від гранулометричного складу, форми частинок та природи дисперсійного середовища. Показано основні типи реологічних кривих, які відображають особливості процесів структуроутворення у паливних ДС. Розглянуто основні фізико-хімічні та технологічні аспекти отримання палива на основі природного вугілля та рідких органічних середовищ. Проведено дослідження реологічної поведінки органовугільних паливних суспензій на основі вугілля різної стадії метаморфізму, отриманих із застосуванням як дисперсійного середовища нижчих спиртів. Встановлено, що збільшення довжини алкільного радикала призводить до зростання напруги зсуву і в'язкості паливних суспензій. Залежність напруги зсуву і в'язкості паливних суспензій від фізичних властивостей спиртів свідчить про те, що підвищення динамічної в'язкості і дипольного моменту, а також зниження діелектричної проникності за умов збільшення довжини вуглеводневого радикала спиртів, призводить до підвищення значень реологічних параметрів. Досліджено вплив поверхнево-активних речовин різних класів на реологічні характеристики паливних суспензій вугілля. Встановлено, що найкращі характеристики мають суспензії, в складі яких були неіоногенні поверхнево-активні речовини з досить довгими аліфатичними ланцюжками. Показано, що найкращий розріджуючий і стабілізуючий ефект мають реагенти під час їх концентрації в системі, яка перевищує критичну концентрацію міцелоутворення. Досліджено реологічну поведінку суспензій вугілля різних стадій метаморфізму залежно від вмісту гліцерину у водному дисперсійному середовищі. З'ясовано, що зниження полярності водо-гліцеринових розчинів призводить до зростання напруги зсуву і в'язкості суспензій вугілля. Встановлено, що з підвищенням стадії метаморфізму вугілля, тобто у процесі переходу від бурого вугілля до антрациту, суспензії характеризуються меншими значеннями ефективної в'язкості за однакового масового вмісту дисперсної фази. Отримано системи з характеристиками, що дозволяють їх використання як палива для енергетичних установок. Запропоновано принципову схему одержання паливних ДС на основі вугілля та рідких органічних відходів. Визначено технологічні характеристики паливних ДС, отриманих із застосуванням відходів спиртових, біодизельних та нафтопереробних підприємств.