Розглянуто заходи щодо зниження утворення оксидів азоту в топковій камері, розроблено методику розрахунків триступеневого спалювання твердого палива для екібастузського вугілля з використанням двопотокових паливовугільних пальників у паровому котлі БКЗ-420-140-5. Визначено розміри зон основного горіння, відновлювальної та допалювальної, отримано формулу для розрахунку температури факела у відновлювальній зоні. Показано, що розроблені заходи дають змогу знизити вміст оксидів азоту в продуктах згоряння на 38 - 50 %.

Показана целесообразность перевода котлоагрегатов предприятий и коммунальных котельных центральной Украины на сжигание александрийского бурого угля. Исследован характер взаимодействия коксов бурых углей с кислородом воздуха и определены кинетические константы, скорости горения в приближении Аррениуса для внутрикинетического и внутридиффузионного режимов реагирования. Получены экспериментальные и расчетные величины скорости горения коксов бурых углей в кислороде воздуха при половинной конверсии от температуры, а также время ее достижения. Данные величины использованы для расчета времени выгорания коксов в топках котлов.

З'ясовано перспективи використання відходів деревини в Україні з вологістю 9,5 - 50 %, вказано на перспективність переобладнання газових котлів за рахунок встановлення пальників на відходах деревини, проаналізовано конструкцію пальника потужністю 3000 кВт, що працює на відходах деревини. З використанням математичної моделі теплогідродинамічних процесів в пальнику, що побудована з врахуванням Нормативного метода теплового розрахунку котлоагрегатів, балансових рівнянь газогенерації та особливостей конструкції пальника, проведено числові дослідження режимів його роботи. Проаналізовано вплив характеристик палива - утвореного синтез-газ та режимів роботи пальника на його теплотехнічні показники - розрахункову температуру факелу, поверхні футеровки та вторинного повітря. Виявлено раціональні режими роботи пальника у разі спалювання відходів деревини.

Представлены результаты испытаний пылеугольного котла ТПП-210А Трипольской ТЭС с исследованием влияния теплотехнических характеристик твердого топлива и режимных факторов на эффективность его работы. Доказано, что ущерб, причиненный снижением качества топлива от проектного значения, оценивается по уменьшению таких показателей угля как зольность, влажность и низшая рабочая теплота сгорания. Получены аналитические зависимости влияния вышеуказанных показателей на перерасход топлива, связанный с увеличением потерь тепла с механическим недожогом и потерями тепла с уходящими газами. На основе аналитических и экспериментальных исследований построены соответствующие расчетные номограммы, разработан метод оценки ущерба нанесенного электростанции из-за ухудшения теплотехнических характеристик топлива и, как следствие, повышения тепловых потерь с уходящими газами, механическим недожогом и увеличением перерасхода условного топлива.

Розглянуто переваги та недоліки твердопаливних установок, обгрунтовано доцільність їх використання. Звернуто увагу на тенденцію росту інтересу до твердого палива, як альтернативи природному газу. В контексті даного питання розглянуто можливість організації автономного енергозабезпечення об'єкта за допомогою установки, яка працює на твердому паливі. Мета роботи - відображення недосконалості сухого спалювання твердого палива, оцінка коефіцієнта корисної дії установок, та можливість їх модернізації за рахунок генератора воднево-кисневого газу для підвищення ефективності роботи установок. Пояснено принцип роботи генератора та описано дослід, який наглядно показує значне підвищення усіх параметрів твердопаливної установки, вдосконаленої генератором воднево-кисневого газу.

Проведено моделирование горения коксовых частиц в фурменном очаге с учетом стефановского потока, кинетики гетерогенных реакций окисления и газификации углерода, гомогенной реакции окисления угарного газа, турбулентного тепломассопереноса и теплового излучения. Угольная пыль вдувается в потоке разогретого до высокой температуры воздуха, обогащенного кислородом. В результате получены зависимости, позволяющие судить о степени влияния массового расхода угольной пыли, дисперсности пыли, температуры и массовой доли кислорода воздушного дутья на механическую полноту сгорания, длину кислородной зоны и газовый состав. При выборе оптимального соотношения между диаметром и массовым расходом частиц следует ориентироваться на коэффициент избытка кислорода в подаваемой смеси равным 1,1 - 1,2.

Індекс рубрикатора НБУВ: З361.012.1

Рубрики:

Парові котли на твердому кусковому паливі

Шифр НБУВ: Ж43420 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливість генерації електричної енергії на теплових електростанціях з пиловугільними паровими котлами великої паропродуктивності за сумісного спалювання кам'яного вугілля (антрациту) і біомаси. На принциповому рівні було розглянуто питання технічної можливості й економічної ефективності такої технології спалювання. Визначено, що для цього потребується створення додаткової інфраструктури в межах схеми приготування і подачі біопалива для спалювання. Виконано теплові розрахунки котла у разі використання як біомаси відходів кукурудзи і деревини для варіантів, коли біомаса подавлась для спалювання у процентних співвідношеннях 5, 10, 15, 20 та 25 % від загальної кількості тепла, що генерується паливом. Розрахунки показують, що за сумісного спалювання біомаси, економія може складати від 2 до 20 % коштів у порівнянні з роботою котла тільки на вугіллі.

Індекс рубрикатора НБУВ: З361.012.2

Рубрики:

Парові котли на пилоподібному паливі

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обоснована необходимость замещения ископаемого угля в локальных твердотопливных котельных биоуглем, получаемым из различных видов сельскохозяйственных отходов. При выборе наилучшей доступной технологии производства биоугля предложено применять интегральную оценку этой технологии, включая экономические, экологические и социальные аспекты. Показано, что прямое сжигание отходов сельскохозяйственной деятельности не соответствует требованиям экологической безопасности, а также требует значительных затрат на модернизацию существующего котельного оборудования. Для производства биоугля из отходов сельскохозяйственного производства предложено использовать современные методы термохимической деструкции: торрефикацию и карбонизацию. Конечным продуктом технологической линии торрефикации биомассы являются пеллеты или брикеты из биоугля с высокой теплотворной способностью, низким содержанием серы и тяжелых металлов, низкой эмиссией оксидов азота. На сегодняшний день наиболее передовой технологией переработки биомассы является технология карбонизации. Она полностью исключает загрязнение окружающей среды и имеет существенные преимущества по сравнению с другими технологиями. Это позволяет считать технологию карбонизации биомассы наилучшей доступной технологией для производства биоугля, жидкого биотоплива и других продуктов из непищевой биомассы.

Визначено особливості процесів розсіювання в атмосфері в транскордонному контексті викидів від вугільних теплових електростанцій потужністю більше 300 МВт та величини масопереносу різнофракційного складу леткої золи та газоподібних сполук для широкого діапазону відстаней від джерела викидів з можливістю оцінки екологічних ризиків на навколишнє середовище і населення України та суміжних країн.

Досліджено вплив виду, якості та режимів спалювання непроєктного вугілля на показники надійності й економічності роботи енергетичних котлів теплових електростанцій (ТЕС) і теплових електроцентралей (ТЕЦ) із розробкою відповідних заходів для забезпечення їх оптимальної роботи. Сформовано метод оцінювання збитку, нанесеного електростанції через погіршення теплотехнічних характеристик палива. Введено поняття коефіцієнта енергетичного потенціалу вугілля, досліджено його залежність від якості непроєктного твердого палива (НТП). Вивчено вплив динаміки перехідних процесів і теплотехнічних характеристик вугілля на вміст горючих у золі виносу. Експериментально доведено, що подача каталізатора в котел суттєво впливає з позитивним ефектом на характеристики спалювання вугілля марок П та АШ у всьому діапазоні робочих навантажень. Проведено дослідження на котлах ТП-15 і ТПП-210А, що дозволили безпечно спалювати бінарні суміш вугілля АШ та П, П та летку золу АШ, вугілля П і ПАР без погіршення якісних показників роботи котлоагрегатів. На основі лінійного програмування розроблено нову методику визначення економічності роботи котлів шляхом складання та розрахунків розширених енергетичних матриць. Запропоновано нові способи інтенсифікації процесу спалювання та переведення антрацитових котлів на НТП.