Розглянуті методи оптимального проектування проточної частини парових та газових турбін, які базуються на використанні принципів нелінійного програмування. Наведена методика проектування високоекономічних турбінних профілів. Викладені основні принципи проектування останнього ступеня турбіни для роботи в широкому діапазоні режимів з урахуванням впливу випускного патрубка, методика розрахунку оптимальної форми меридіональних окреслень проточної частини.

Поставлену задачу розв'язано за допомогою двовимірної, нестаціонарної моделі з використанням рухомих, лагранжевих сіток. Досліджено параметри вдуву повітря для охолодження лопаток соплового апарата, та температурні неоднорідності камери згоряння. Одержано середні за часом поля повних температур на вході в ротор, а також по обводах корита та спинки профілю.

На плоскій компресорній решітці проведено дослідження впливу режимів безвідривного і відривного обтікання на характер коливань профілю у складі решітки. Встановлено, що перехід в область відривного обтікання супроводжується появою і різким наростанням нестабільності коливань профілю. Аналіз статистичних характеристик коливань профілю показав значне зростання абсолютних значень коефіцієнтів варіації та асиметрії при відривному обтіканні.

Представлено результати чисельних розрахунків щодо визначення закономірностей впливу зміни параметрів пружнодисипативного зв'язку підсистем на формування резонансних коливань систем із порушеною поворотною симетрією типу лопаткових вінців із бандажуванням лопаток. Показано, що формування амплітудно-частотних характеристик на розподіл резонансних амплітуд коливань розглянутих систем залежить від співвідношення пружних і дисипативних характеристик зв'язку підсистем. При жорсткості пружного зв'язку, що обумовлює локалізацію коливань пружнозв'язаної системи, введення дисипативного зв'язку не змінює характер амплітудно-частотних характеристик, а ступінь локалізації коливань системи практично не залежить від дисипативних властивостей зв'язку. Зі збільшенням жорсткості пружнодисипативного зв'язку локалізація коливань має місце тільки за певних значень її дисипативних характеристик.

Розглянуто основні закономірності розвитку вторинних течій біля торцевих поверхонь міжлопаткових каналів та в МГД-каналах. Вивчено вплив поздовжнього градієнта тиску, стисливості та зовнішнього магнітного поля на інтенсивність вторинних течій. Запропоновано форму розподілу тиску при якому вторинні течії мають найменшу інтенсивність.

Теоретичні й експериментальні дослідження підтверджують можливість використання теорії стрижнів в області їх застосування для експрес-аналізу спектра частот лопаток турбомашин. Для детального аналізу полів переміщень і напружень у разі коливання лопаток необхідно використовувати тривимірні моделі.

Наведено просту класифікацію теплових схем комбінованих парогазових установок за розрізнювальними ознаками теплової схеми та частки загальної потужності установки, що припадає на газовий та паровий контури. Подано залежності між основними параметрами циклів комбінованих установок з котлом-утилізатором, з додатковим допалюванням палива за газовою турбіною та 2-ма тисками пари у паровому контурі парової установки, які набули найбільшого поширення у теплоенергетиці.

Розглянуто конструктивну будову деталей проточних частин осьових парових і газових турбін, компресорів газотурбінних двигунів. Описано конструкції соплових, направляючих, робочих лопаток, а також елементи їх кріплення. Окрему увагу приділено особливостям деталей вологопарових ступенів та деталям реверсивних газових турбін. На прикладі ряду конструкцій різноманітного призначення висвітлено їх конструктивну будову з детальним аналізом особливостей та конкретних галузей застосування.

Викладено фізичне обгрунтування термоанемометричного методу вимірювань витрат охолодного повітря в системах теплового захисту роторів газових турбін. Розроблено методику вимірювань, яка базується на законі теплообміну перегрітого відносно потоку чутливого елемента датчика, з урахуванням ефектів обертання. Спеціальні гідродинамічні пристрої, які відтворюють умови течії в реальних охолодних каналах, використано для градуювання датчиків. Продемонстровано переваги запропонованого методу та його перспективи для використання в охолодних системах газових турбін на конкретних прикладах вимірювань.

Наведено результати експериментального дослідження впливу на потужність, економічні та екологічні характеристики газотурбінного двигуна ізотермування процесу стиснення повітря в компресорах шляхом впорскування води на вхід в компресор низького тиску. Наведено також дані по зміні положення ліній робочих режимів у полі характеристик компресорів низького і високого тисків і неравномірність температурного поля за турбіною низького тиску.

Запропоновано метод і результати експериментального дослідження у високотемпературному газовому потоці термоциклічної довговічності п'яти видів плазмових жаростійких термобар'єрних покриттів на камері згоряння газової турбіни. Проведено розрахунки термопружного і деформованого стану елемента жарової труби для трьох типів покриттів. Проаналізовано вплив покриття на термонапружений і деформований стан композиту та на характер його пошкодження.

Наведено статистичні дані хімічного складу конденсату, який утворюється за контактної конденсації пари з парогазової суміші в імітаційній моделі теплоутилізуючого контура парогазової установки з генерацією води в циклі. Отримані результати показують можливість використання конденсату при 25-30 % очищенні його складу для потреб ПГУ. Розроблено рекомендації для проектування системи водоочищення ПГУ з генерацією води у циклі.

Наведено результати експериментальних досліджень основних характеристик контактного конденсатора з сітчастими насадками. Встановлено вплив висоти насадки та початкових параметрів парогазової суміші на температуру вихідних газів і охолоджувальної води.

Розглянуті питання загальної будови сучасних головних газотурбінних агрегатів, будова їх головних складових елементів, класифікація турбоагрегатів. Наведено основні технічні характеристики сучасних суднових головних газотурбінних агрегатів. Викладений матеріал є основою для подальшого більш детального вивчення конструкції газотурбінних агрегатів, вивчення питань їхнього проектування, створення та експлуатації.

Розроблено математичну модель процесу конденсації пару в конденсаторі змішувального типу, яка враховує реальну полідисперсну структуру краплинної рідини. Модель дозволяє при довільних режимних та геометричних характеристиках конденсатора визначити динаміку процесу конденсації.

Розглянуто чисельне моделювання теплообміну потоку в зазорі між диском газової турбіни і дефлектором на основі алгоритму SIMPLE та його модифікації. Наведено принципову блок-схему програмного комплексу. Показано, що критеріальні залежності, які використовуються для цих каналів вірні тільки на певному відрізку радіуса. Наведено результати комп'ютерних розрахунків та фізичного експерименту.

Наведено результати розрахункових та експериментальних досліджень, що зв'язані з визначенням похибок вимірювання температур деталей та робочих середовищ у газових турбінах, які виникають при використанні вимірювачів максимальних температур кристалічних (ВМТК). Проведено оцінку основних факторів, що визначають рівень похибок, які пов'язані з методичними особливостями використання ВМТК та подано практичні рекомендації по їх застосуванню.

Розглянуто питання зміни тепломеханічного стану турбоагрегату великої потужності у режимах експлуатації. Наведено блок-схему алгоритму діагностування радіальних зазорів.

Розглянуто розв'язок задачі створення математичної моделі зародження рідкої фази в потоках переохолодженої пари, що швидко розширюється в турбінному ступені. Запропоновано метод опису процесу конденсації в надзвукових потоках, що грунтується на аналітичному розв'язанні нестаціонарного кінетичного рівняння зародження. Наведено приклади чисельних досліджень моделі.

Представлены результаты исследований характеристик приводного газотурбинного двигателя (ГТД) с турбиной перерасширения (ТП) при работе на переменных режимах. Показано, что ГТД с ТП на всех режимах работы имеет эффективный КПД выше, чем в обычном ГТД. Для переменных режимов более оптимальна схема ГТД с блокированным турбокомпрессорным утилизатором.